Місто під каменем

Монастир у Підкамені - фото 1
Для того, аби бути цікавим та унікальним, не завше треба бути великим… З-поміж галицьких міст та містечок, до котрих можна, поза сумнівом, застосувати ці слова, є Підкамінь – містечко на Бродівщині.
Кляштор отців домініканів у Підкамені, гравюра 1846 р. - фото 60552
Кляштор отців домініканів у Підкамені, гравюра 1846 р.

 

Невідомий мандрівник ХІХ століття в часописі «Gazeta Narodowa» Nr 208,1864 скаржився, що їхав до Підкаменя з Бродів «ризикуючи життям», на кожному кроці траплялися «ями, вибоїни, глибокі колії, а по обидва боки яри та прірви». Натомість нині приємно подивував чудовий стан дороги у цій частині Львівщини ­– скрізь розмітка, бездоганне покриття, кермувати автомобілем такою дорогою – цілковите задоволення.

Герб та прапор Підкаменя - фото 60547
Герб та прапор Підкаменя

 

Місто під каменем - фото 60572

Після показника села з доволі незвичною назвою Паликорови, перед подорожнім постає Підкамінь (перша писемна згадка 1441р). Зазвичай, відвідувачів Підкаменя цікавить тамтешній Чортів камінь та монастир. Я вирішив навідатись також до старого цвинтаря, бо ніколи не оминаю такої нагоди.

Існує припущення, начебто на підкаменецьких теренах колись були заховані скарби короля Станіслава Августа Понятовського (1732-1798), однак, залишимо це на розсуд дослідників, істориків та фахівців. Натомість у Краківському національному музеї можемо побачити знайдений 1914 року поблизу Підкаменя срібний адріанський динарій з написом: «HADRIANVS AVG COS III PP» (щось на кшталт зображеного на світлині).

Срібний динарій імператора Адріана (І-ІІст. по РХ) - фото 60571
Срібний динарій імператора Адріана (І-ІІст. по РХ)

 

Підкамінь, план міста. Автор Мар'ян Квасніцький - фото 60563
Підкамінь, план міста. Автор Мар'ян Квасніцький

 

Згідно з переписом 1921 року зафіксовані такі дані:

Житлових будинків – 485
Загалом мешканців – 2990
Римо-католиків – 1242
Греко-католиків – 924
Вірян віри Мойсеєвої – 822

Нині у Підкамені налічується 2032 мешканців (станом на 2017 рік).

З Підкаменем пов’язані імена королівських осіб, магнатів, меценатів, митців та релігійних діячів. Тут у вежі монастиря перебував в ув’язненні козацький полковник Семен Палій (1640-1710). З відомих осіб сьогодення варто згадати польського письменника, художника та різьбяра Леопольда Бучковського (1905-1989), художника Мар’яна Кратохвіла, львівських живописців М. Кіца та А. Якімчака, архітектора Лаврентія Дайчака (Вавжинець Дайчак 1882 -1968). А також католицького священика Вінцента Садока Баронча (1814-1892) – настоятеля місцевого монастиря, професора теології, дослідника минувшини і автора численних історичних і наукових розвідок, зокрема: "Життя відомих вірмен у Польщі" (Львів 1856), "Пам’ятки міста Станіславова" (Львів 1858), "Нарис історії Вірменії" (Тарнополь 1869), "Пам’ятки міста Жовкви". Отець Баронч похований на місцевому цвинтарі.

о.Вінцент Садок Баронч - домініканець, літописець монастиря у Підкамені - фото 60557
о.Вінцент Садок Баронч - домініканець, літописець монастиря у Підкамені

 

До ІІ світової війни в Підкамені діяв місцевий аматорський театр під орудою Л.Троцького (іншого). В місті було чотири синагоги, спільнота хасидів. Чимало євреїв були замордовані нацистами під час ІІ світової війни, рівно ж, як були знищені синагоги. У 1906 р. була заснована перша сіоністська організація "Agawas Cijon", у 20-30-х роках минулого століття знаходилась школа з викладанням на івриті. Якось сталася пригода, про котру йдеться в польському часописі "Ilustrowany Kuryer Codzienny". 19 VI 1928 r. Nr 108. Місцевий рабин прокляв рабина з Белжеця, котрого призначили на посаду до Підкаменя, через суперечку, що виникла між ними.

Колишня синагога у Підкамені (сучасний вигляд будівлі) - фото 60555
Колишня синагога у Підкамені (сучасний вигляд будівлі)

 

Але наразі повернімося на нинішні терени Підкаменя…Сама місцина, на котрій розташований Підкамінь біля підніжжя гори Вервиці, – унікальна і гарна будь-якої пори року. Кожен фотограф може збагатити тут свою колекцію добіркою чудових світлин, надто влітку і восени.

Вид на Чортів камінь з монастирської гори. - фото 60546
Вид на Чортів камінь з монастирської гори.

 

Моя тутешня «перша стація» – старий цвинтар, розташований в південно-східній частині міста зі старою вхідною брамою.

Вхідна брама старого цвинтаря у Підкамені. - фото 60548
Вхідна брама старого цвинтаря у Підкамені.

 

Неподалік від брами – каплиця родини Цетнерів, збудована у 1796-1797рр. (польський шляхетський і графський рід, що походить з Сілезії (Шльонську). Інтер’єр каплиці прикрашали розписи, виконання яких оплачували Шимон Чарновський та Петро Конопка.

Старий цвинтар у Підкамені. - фото 60565
Старий цвинтар у Підкамені.

 

Пржерова - родовий герб шляхтичів Цетнерів - фото 60579
Пржерова - родовий герб шляхтичів Цетнерів

 

 

Значна частина старих гробівців приховані за кущами та деревами, натомість вздовж центральної алеї і довкола каплиці наведено лад. Звідси в добру погоду перед очима мандрівника постає дуже гарний вид на монастир.

Краєвид з монастирем з боку старого цвинтаря - фото 60545
Краєвид з монастирем з боку старого цвинтаря

 

«Нове» кладовище було закладене 1787 року. 21 серпня 1898 року на каплиці розмістили епітафію на честь отця Вінцента Садока Баронча:

Tu pochowane jest ciało ś.p. kapłana Sadoka Barącza Ś(więtej) T(eologii) Magistra i literata. Wzorowego zakonnika Dominikanina. Urodził się w Stanisławowie r. 1814, umarł w Podkamieniu 2 V 1892. Przeżył lat 78, a z tych 54 w Zakonie. Wieczna mu pamięć.

«Друга стація» – Підкаменецький монастир.

Підкамінь. Краєвид з кляштором, стара листівка - фото 60576
Підкамінь. Краєвид з кляштором, стара листівка

 

 

З кількох версій щодо заснування монастиря, мені до вподоби оця, хоч і мало реалістична: його заснував католицький священик, місіонер, Яцек Одровонж (Jacek Odrowąż (1183-1257), котрий вважається покровителем Польщі. Він був першим серед поляків, що приєднався до католицького Ордену Проповідників (лат. Ordo Fratrum Praedicatorum), заснованого 1216 року іспанцем Домініком Гусманом (1170-1221). Яцека Одровонжа ще звуть місіонером слов’ян (він проповідував на теренах Карінтії (Австрія), Моравії, Богемії, Польщі, Русі та Прусії). Цікаво, що о.Одровонж народився у Камені Шльонському (Groß Stein, воєводство Ополе), а згодом був пов’язаний з Підкаменем галицько-волинським.

Вважається, що місто і замок, на місці котрого були розташовані костел Успіння Пресвятої Богородиці і монастир, звів Петро Цебровський (+1498) із Жабокруків. Мурований монастир та церкву освятив 15 серпня 1464 року львівський архиєпископ Гжегож Сяноцький (1406-1477 лат. Gregorius Sanoceus; пол. Grzegorz z Sanoka) відомий також, як автор літературних та історичних творів, політичний діяч, прихильник ідей Ренесансу та гуманізму. Похований в Рогатині.

Шляхтич Петро Цебровський — будівничий міста й монастиря - фото 60573
Шляхтич Петро Цебровський — будівничий міста й монастиря

 

Архиєпископ Львівський Гжегож Сяноцький - фото 60543
Архиєпископ Львівський Гжегож Сяноцький

 

Великої шкоди місту та монастиреві завдали 1519 року татари, а згодом московський цар Василій ІІІ (1479-1533) під час війни з Литвою та Польщею. Цікаво, що другою дружиною Василія ІІІ була католичка з Литви Гелена Глинська (1506-1538) – мати Івана IV Грозного (1530-1584).

Підкаменецький кляштор на старій світлині - фото 60562
Підкаменецький кляштор на старій світлині

 

У 1702-1704рр. довкола монастиря звели захисну стіну і вежі, а 1746 року збудували систему укріплень за проектом військового інженера Крістіана Далке. Серйозних ушкоджень і руйнацій монастир та його будівлі зазнали під час Першої та Другої світових воєн. 1915 року внаслідок пожежі згоріли унікальна бібліотека, архів В.Баронча і картинна галерея.

Одна із веж монастиря нині - фото 60560
Одна із веж монастиря нині

 

Будівництво і оздоблення костелу та монастиря пов’язані з іменами архітектора та художника Павла Гіжицього (1692 - 1762, автора костелу в Кременці), львівського художника Станіслава Стоїнського (1719 – 1802) , італійського художника Джованні Баттіста Фальконі, скульпторів Петра Полейовського (1734 -1776), Себастьяна Фесінгера (+1768) та Антонія Осинського (бл.1720 - бл.1765 чи 1770), Франциска Оленського (1745 -1792). Завдяки образу Матері Божої Підкам’янської, Підкамінь, фактично, став другим після Ченстохови головним місцем паломництва католиків, що сприяло розвиткові монастиря.

Реколекція у Підкамені. Стара світлина - фото 60570
Реколекція у Підкамені. Стара світлина

 

Ікона Богородиці (це копія ікони з Розарію церкви Санта-Маджоре в Римі) була написана у Львові 1612 року невідомим живописцем, і, за переказами, привезена до Підкаменя Цетнером. Перед нею молилися королі Михайло Корибут Вишневецький (1640-1673) та Ян III Собеський (1629-1696). У 1727 році ікону «коронували» і з тих пір Підкамінь став одним із найважливіших культових центрів в Галичині, який часто називали Подільською або Східною Ченстоховою. У «коронації» брали участь 140 священиків з усієї Польщі.

Копія монастирської ікони Матері Божої Підкаменецької - фото 60554
Копія монастирської ікони Матері Божої Підкаменецької

 

Після ІІ св.війни ікона зберігалася в домініканському костелі св. Войцеха у Вроцлаві.

Перед костелом 1719 року коштом Станіслава Ледуховського (1666-1725) встановлено колону з позолоченою статуєю Богородиці на згадку про Тарногородську конфедерацію, що відбулася 26 листопада 1715 року в місті Тарногруді (Польща). Вважається, що тут найглибша на цих теренах криниця.

Каплиця М. Цегельського і колона С. Лєдуховського зі скульптурою Богородиці на подвір'ї монастиря, сучасний вигляд - фото 60550
Каплиця М. Цегельського і колона С. Лєдуховського зі скульптурою Богородиці на подвір'ї монастиря, сучасний вигляд

 

Подвір'я монастиря, позолочена статуя Богородиці на верхівці колони, встановленої на честь Тарногородської конфедерації 1715 року - фото 60567
Подвір'я монастиря, позолочена статуя Богородиці на верхівці колони, встановленої на честь Тарногородської конфедерації 1715 року

 

Конфедерація мала на меті лобіювання майнових інтересів шляхти і магнатів, невдоволених абсолютистськими тенденціями короля Августа II Фрідріха (Сильного 1670-1733), німця за походженням. Вона була спрямована особисто проти короля, який намагався використовувати введені в Річ Посполиту з Саксонії німецькі війська з метою подальшого зміцнення своєї влади. Планам конфедератів з повалення короля перешкодив московський цар Петро I (1672-1725), який наполіг на тому, щоб Август II прийняв основні вимоги шляхти, серед яких значилися такі: скорочення армії, зокрема, повне виведення з Речі Посполитої саксонських військ, а також обмеження законодавчої влади та інших особистих дій короля, розширення повноважень сейму і сенату. Не бажаючи втрачати трон, Август II погодився на висунуті умови 1 лютого 1717 року, коли був скликаний так званий «Німий сейм».

1772 року навпроти костелу була збудована каплиця Св. Яна Непомука (архітектори А.Кастеллі та А.Каппоні).

Гіркі події сталися в стінах монастиря 1944 року, коли під час українсько-польського протистояння тут загинуло чимало поляків. Подібним чином, в інших місцях гинуло українське цивільне населення від рук поляків.

Після ІІ світової війни, з 1946 по 1956рр. на території монастиря знаходилась пересильна тюрма НКВД-КГБ. Про ті сумні часи досі нагадують написи на стінах будівель.

Напис на руїнах монастирської стіни часів розміщення тут табору НКВД для переміщених осіб - фото 60558
Напис на руїнах монастирської стіни часів розміщення тут табору НКВД для переміщених осіб

 

За радянських часів, у келіях облаштували психлікарню, котра діє донині (наразі тут перебувають 120 пацієнтів).

Монастирькі келії. Нині тут досі розміщується лікарня для психічно хворих - фото 60556
Монастирькі келії. Нині тут досі розміщується лікарня для психічно хворих

 

Подвір'я монастиря, сучасний вигляд - фото 60568
Подвір'я монастиря, сучасний вигляд

 

Зараз на території комплексу діє монастир ченців-студитів УГКЦ, відродження котрого розпочалось у 90-х роках минулого століття і триває досі.

Один із діючих нині монастирських храмів - фото 60559
Один із діючих нині монастирських храмів

 

На відновлення зруйнованих будівель кілька разів виділялись чимало кошти, зокрема з фондів ЄС. Під час сильної бурі в лютому 2011 року на дах дзвіниці костелу впала частина риштування, пошкодивши три з чотирьох унікальних скульптур, виконаних в стилі бароко. Нинішній стан дерев’яного риштування викликає занепокоєння – його потрібно терміново демонтувати через аварійний стан.

Подвір'я монастиря, дзвіниця і костел домініканів з риштуванням - фото 60566
Подвір'я монастиря, дзвіниця і костел домініканів з риштуванням

 

До комплексу споруд монастиря входять:

  • колишній костел Вознесіння Господнього (стиль бароко)
  • келії
  • два внутрішні двори
  • колодязь у першому дворі
  • каплиця (стиль бароко)
  • триаркова дзвіниця без дзвонів
  • службові приміщення, кухня
  • ораторіум
  • колона зі скульптурою Діви Марії
  • оборонні мури з вежами і брамою.
Монастирське подвір’я з дзвіницею - фото 60544
Монастирське подвір’я з дзвіницею

 

У каплиці в дворі та кількох інших приміщеннях проводяться богослужіння, зокрема, у крипті, де колись були поховані члени родини Цетнерів, та Ледуховських, Стефан Александер Потоцький (1652-1727) – батько Миколи Василя Потоцького, засновник монастиря оо. Василіян у Бучачі.

Ікони у крипті костелу. Нині тут один із монастирських храмів - фото 60549
Ікони у крипті костелу. Нині тут один із монастирських храмів

 

Нарешті останнім і для багатьох найцікавішим та вельми інтригуючим об’єктом Підкаменя, який фотографують найчастіше, є велетенський камінь пісковик заввишки 16 метрів.

Костел і кляштор домініканів, гравюра, 1873 р. - фото 60553
Костел і кляштор домініканів, гравюра, 1873 р.

 

На думку дослідників тут колись відбувались язичницькі обряди, а камінь вважався ідолом. На верхівці каменя видовбано кілька поховальних ям завглибшки 0,4-0,6м. Тут також, як вважають дослідники, була церква, що мала також оборонне призначення. Довкола каменя збереглися поховання з козацькими хрестами та плитами XVII століття.

Підкаменецький Чортів камінь та хрести давнього цвинтаря - фото 60564
Підкаменецький Чортів камінь та хрести давнього цвинтаря

 

В долині, на схід від каменя на Рожанській горі є кілька печер з ознаками давньої людської життєдіяльності.

Печери на на Рожанській горі поруч із Чортовим каменем - фото 60561
Печери на Рожанській горі поруч із Чортовим каменем

 

Біля підніжжя гори Вервиці свого часу було зведено три каплиці, які стали окрасою краєвиду – каплиця Діви Марії (1739-1741, замовник Ледуховський, архітектор Антоніо Кастеллі) з гарною брамою та фігурою св.Онуфрія, каплиця св.Тадуеша поруч із Чортовим каменем та каплиця св.Роха на південний захід від монастиря.

Каплиця Святого Тадеуша поблизу Чортового каменя - фото 60551
Каплиця Святого Тадеуша поблизу Чортового каменя

 

Ось так, доволі коротко, оповів вам про Підкамінь та його принади.

З 2007 року, зазвичай в липні-серпні, у Підкамені відбувається щорічний міжнародний етнофестиваль, на який приїздять гості з різних куточків України та з-за кордону. А ті, кому подобається мандрувати наодинці і насолоджуватися пам’ятками минувшини, видами та красою довкілля на самоті, можуть завітати до Підкаменя в інший час. Так чи інакше, тут варто побувати, і не раз.

ДЖЕРЕЛА:

  • «Gazeta Narodowa» Nr 208,1864
  • "Przyjaciel Ludu" z dnia 12 kwietnia 1912 r.
  • "Ilustrowany Kuryer Codzienny". 19 VI 1928 r. Nr 108
  • Barącz S, Dzieje klasztoru Dominikańskiego w Podkamieniu, Lwów, 1887.
  • Sadok Barącz, Dzieje klasztoru WW. OO.Dominikanów w Podkamieniu, Tarnopol, 1870.
  • Оgarek Z, Podkamień koło Brodów. Krótki szkic historii kościoła i klasztoru dominikańskiego, Lwów, 1939.
  • Podkamień. „Lwowianin Przeznaczony Krajowym i Zagranicznym Wiadomościom”. 4, s. 84–86, 1840.
  • Podkamień w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. VIII: Perepiatycha – Pożajście. Warszawa 1887.
  • Michał Kurzej. Podkamień i Lublin – dekoracje sztukatorskie warsztatu Falconiego w kościołach dominikańskich, [w:] Dominikanie na ziemiach polskich w epoce nowożytnej, s. 435.
  • Ewa Perlińska. Dominikanie pod Diabelskim Kamieniem.