Митрополит УПЦ (МП) підтримав звернення до Патріарха Варфоломія щодо автокефалії

Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ (МП) Софроній (Дмитрук) підтримав звернення парламенту України до Патріарха Варфоломія щодо автокефалії Української Церкви і петицію, висунуту мирянами та духовенством УПЦ (МП). Про це повідомляє портал "Релігія в Україні".

"Я б, наприклад, рекомендував зробити так: скласти владі такий текст, зустрітися з кожним архиєреєм і запитати: ти «за» чи «проти»? Вислухати, обговорити ... А так хто буде без нас вирішувати це питання? .. Звернення розумне, з моєї точки зору, в тому сенсі, що там немає вказівки - дати автокефалію Філарету чи Москві (УПЦ МП - ред.). А йдеться про напрямок, щоб створити взагалі автокефальну Церкву в Україні. Це дуже розумно", - сказав він.

Звернення до Вселенського Патріарха владика вважає своєчасним, бо "нинішный момент є дуже рушійний" і кращого може не бути для вирішення цього питання.

"Я тільки «за», - підтримав митрополит Софроній ініціативи депутатів та церковної громадськості. - Щоб ми врешті-решт були вільні. Однак з нашим народом, з нашою психологією дуже важко розмовляти і переконувати. Триста років вселяли думку, що ми «представники третього Риму» ".

Архиєрей пропонує депутатам йти до кожного єпископа і "по-хорошому, по-чесному, дипломатично з кожним поговорити, уявити проблему ... Тому що все вирішується діалогом".

Також митрополит Софроній не знає випадку, щоб з Москви йшли пропозиції вирішити проблему розділення українського православ'я.

"А я б їм запропонував! - звернувся він на адресу Москви. - Якщо вони хочуть бути дружніми з Україною ... то хочеться це комусь чи не хочеться, а треба вирішувати: в зв'язку з тим, що склалася така політична ситуація, що нас оголошують в Україні «церквою держави-агресора», то давайте, хлопці, ми вас відпускаємо! Ось це було б надзвичайно розумно. Але для цього треба бути неупередженим! І хоч трошки в політиці розбиратися ".

Митрополит вказав і на проблеми відсутності діалогу між самими православними України.

"Треба дивитися з точки зору церковної користі, і відкинути всі свої бажання. Тому що одна справа бажання, а інше - страждання за свій народ. А то хочуть бути патріархами, а не знають, як же це зробити для народу краще. Треба пожертвувати собою, напевно. І одній, і іншій стороні - не має значення", - зазначив він.