В інтерв’ю «Главкому» владика Софроній розповів, у чому помилився президент Порошенко з ініціативою листа до Варфоломія, хто з єпископів УПЦ МП поставив підписи під цим листом, яким чином митрополит Онуфрій намагається вплинути на процес об’єднання церков, а також назвав великі проблеми, з якими стикнеться майбутня єдина церква, якщо вона таки буде створена.
Вселенський патріархат, як ніколи раніше, близький до визнання автокефалії Української помісної православної церкви. Про це заявив президент Петро Порошенко місяць тому, представляючи у Верховній Раді звернення до патріарха Варфоломія, у якому міститься прохання надати дозвіл на створення помісної церкви. За прогнозами експертів, розгляд «українського» питання може відбутися у Стамбулі (Константинополі) під час засідання Священного Синоду Вселенського патріархату до кінця червня.
В УПЦ МП назвали таке звернення втручанням держави у справи церкви. Адже «просити про цей статус має церква, а не держава», ідеться у заяві відділу зовнішніх церковних зв'язків Української православної церкви Московського патріархату. Проте не секрет, що далеко не всі єпископи УПЦ МП поділяють генеральну лінію митрополита Онуфрія і членів Синоду цієї церкви.
Митрополита Черкаського і Канівського УПЦ МП Софронія (Дмитрука) називають одним із найбільш проукраїнськи налаштованих у Московській церкві в Україні. Та він ніколи не приховував своєї патріотичної позиції. В інтерв’ю «Главкому» владика Софроній розповів, у чому помилився президент Порошенко з ініціативою листа до Варфоломія, хто з єпископів УПЦ МП поставив підписи під цим листом, яким чином митрополит Онуфрій намагається вплинути на процес об’єднання церков, а також назвав великі проблеми, з якими стикнеться майбутня єдина церква, якщо вона таки буде створена.
Понад три з половиною роки тому в інтерв’ю «Главкому» ви песимістично дивилися на ймовірність створення автокефальної православної церкви в Україні. З огляду на останні події (звернення до патріарха Варфоломія, запланований синод Вселенського патріархату), як тепер оцінюєте ймовірність позитивного рішення?
У мене завжди була одна позиція, яка полягає в тому, що нам треба церква, ні від кого не залежна. Якщо взяти нашу історію, то церква наша переходила, або підкорялася іншим, «завдячуючи» політичним змінам. Коли була Київська Русь, наша церква була в залежності від Візантії. Коли Богдан Хмельницький відправився до Москви, тоді церква 30 років боролася ще... Росія була господарем в Україні. Вся Україна була під владою Росії. Церква також була приєднана до Москви, по суті куплена Москвою. Купили і турецького візира (Туреччина мала великий вплив над захопленим Константинополем, який зробила своєю столицею Стамбулом, та Константинопольським патріархом – «Главком»), який змусив патріарха відректися від Київської митрополії (на користь Москви у 1686 р. – «Главком»). Так тривало до останнього часу, коли України як такої не було. Але потім Україна оголосила про свою незалежність, постало питання: а як же бути з церквою? Коли заявили, що Україна – вільна, потрібно було сказати, що вільна і церква.
Зараз у зв’язку з останніми подіями є кілька «але». Маю на увазі неправильні дії президента, політично неграмотні. А також відсутність бажання утворення автокефальної церкви у нашого (УПЦ МП) єпископату.
Говорячи про неправильні дії президента, ви маєте на увазі звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія?
Він робить кроки тільки зі своєї сторони. А ми тут для чого (зокрема, єпископи УПЦ МП)? У нашій церкві понад 80 єпископів в Україні. Нас не запитують, з нами не радяться, нам нічого не пропонують. Це надзвичайно велика помилка, політично неправильний підхід до цього питання.
Чи є ваш підпис під зверненням до Вселенського Патріарха Варфоломія?
Є.
У ЗМІ проходила інформація, що свій підпис поставив не один єпископ, а більше. Чи знаєте, хто ще?
Мені казали, що ще владика Віссаріон там є (митрополит Овруцький і Коростенський УПЦ МП Віссаріон (Стретович) – «Главком»). Скажу так, що до десяти єпископів з нашого боку підтримують заяву.
У Московській церкві полюбляють нагадувати, що томос на автокефалію Константинополь може надати у разі звернення з боку канонічної церкви. Тобто мають на увазі, що це мала б робити УПЦ МП. Але ж ви і ще декілька єпископів цієї церкви свої підписи під зверненням таки поставили. Тобто звернення до Вселенського Патріарха таки набуло легітимності?
Все юридично законно, коректно. Але що ж це виходить, з більш як 80 єпископів лише п’ятеро єпископів підтримують? Це дуже мало. Звичайно, якби було звернення від нашої церкви до Вселенського Патріарха, то він би розглянув це питання. Та на родоському соборі (у 2016-му році на цьому острові відбувся Всеправославний Собор – «Главком») було визначено, що автокефалія надається тим церквам, які звертаються з таким проханням. Тоді, за винятком представників Росії, Грузії, Сербії, які були відсутні, усі присутні це рішення підписали. То Вселенський Патріарх може цим мотивувати своє майбутнє рішення. Але патріарху Варфоломію спочатку потрібно було б скасувати те, що нас забрали до Москви. Потрібно, аби Вселенський Патріарх під час засідання Синоду заявив, що така то постанова визнається неправомочною… а тому ми маємо право поставити це питання перед Вселенським православ’ям, щоби повернути Україну під омофор (під плече) Константинополя… Проте зараз факт залишається фактом, що ми канонічно залежні від Москви.
Чи є у вас зараз підстави говорити про те, що Константинополь піде на цей крок?
Я не знаю, як вони налаштовані. Також не знаю, якою була розмова з турецьким візиром. Коли свого часу давали автокефалію Чехословаччині і Польщі, хоча вони вже тоді були незалежними, тоді було звернення до Вселенського Патріарха з боку чехословацьких єпископів. У нас поки єпископи мовчать. Якщо президент хоче робити таку справу, то йому потрібно було не кричати, а зібрати усіх нас - єпископів, подивитися і запитати «як ти хочеш?». Це було би дією, правильною постановкою питання.
Але ж ви поставили свій підпис під зверненням. Тобто вас хтось спитав…
Я поставив свій підпис за те, що в мене є бажання створення такої церкви. Тобто підпис означає те, що я не проти, що я хочу, аби наша церква була незалежною.
18 квітня президент Петро Порошенко провів зустріч з представниками православних церков, в тому числі з митрополитом Онуфрієм. Чи відомо вам, як очільник УПЦ МП відреагував на намір президента звернутися до Вселенського Патріарха?
Нам нічого ніхто не казав, я навіть не в курсі справи був. Кажуть у нас, що буде засідання Синоду (УПЦ МП) 28 травня, але я нічого і про це достеменно не знаю.
З регіонів надходять сигнали про тиск на священиків і єпископів. Мовляв, їх примушують на готових бланках підписувати звернення до Вселенського Патріарха, аби той не давав «добро» на автокефалію. Чи є подібні факти тиску на Черкащині?
Мені було надіслали такий папірець. Секретар дав мені його прочитати. Було наказано, щоби я розіслав такі папірці благочинним (священикам), аби вони їх підписали. Там було написано, що УПЦ відходить «під» Константинополь, який організовує в Україні свій екзархат. Мовляв, ми будемо в екзархаті Константинополя. Я не розумію тих, хто складав ці папірці, я не розумію їхнє бажання. Тому у моїй єпархії ніхто такі записочки підписувати не буде.
Хто ж автор цих «записочок»?
Нам надіслали з Києва, написано «за благословення митрополита Онуфрія». Мовляв, є те і те, потрібно, щоби ви висловили свою думку. Все офіційно.
Як буде поводитись УПЦ МП в разі, якщо Вселенський Патріарх дасть томос на створення автокефалії, які є варіанти розвитку подій, новий розкол?
Так чи інакше, незадоволені будуть, однозначно. Але чому нам боятися розколу? Він уже є, і не один, аж три в Україні. Ну ще один буде. Але що з того? Буде ж наша церква! А як ви не хочете, то, будь ласка, організовуйте свої приходи так, як це робить Руська православна церков за кордоном, де вона має свої приходи, своїх єпископів. От і в Україні вона буде мати. А то все лякають розколом. То нехай, нехай хоч Путіну моляться.
Ви говорите про понад 80 єпископів, які зараз є в УПЦ МП. Скільки з них тепер стоять на позиціях, прихильних до створення автокефальної церкви?
Нас таких, ідейних, меншість.
У разі, якщо Вселенський Патріарх схвалить ідею автокефалії, «ідейних» побільшає?
Дивлячись, як він формулюватиме своє рішення, кому даватиме томос. Адже більшість в УПЦ МП цього не хоче? От якби наш Собор (УПЦ МП) заявив про таке бажання, була б інша справа. Але наразі ми поки не зібралися, не вирішили питання. Я навіть не знаю, чому це так відбувається, бо ж горить вогонь, який потрібно гасити. То ще раз повторюся, коли було заявлено президентом, що він готує звернення до Константинопольського патріарха, одразу потрібно було зібрати нас, єпископів усіх, і запитати про це.
Ваша церква переконує, що президент і парламент цим зверненням втручаються у церковні справи. Ви теж бачите це втручання?
Згадаймо історію. Костянтин Великий (римський імператор, перший християнин на троні 27.02.272 р. н.е. – 22.05.337 р. н.е. – «Главком») бачив те, що коїться у Візантії, у єпископаті, бачив ту боротьбу. Так от, бувши на той час язичником, він зібрав Собор у 325-му році і навів порядок. Тобто він бачив, що у його державі немає порядку. Має право зібрати (усіх єпископів – «Главком») і наш президент, адже його люди вибрали. Він же хоче, щоби у його державі, поки він президент, був порядок. Він зовсім не втручається, він просто хоче зробити краще.
Дозвольте я ще скажу про єдину церкву. Якщо у нас таки буде одна церква, ми об’єднаємося, ми повинні канонічно, евхристично бути єдиними… Проблем буде дуже багато, але дай Бог, щоби ми були єдиними.