Міжправославна сварка за землю в Ужгороді: show must go on
Нині на неї претендує ще одна громада Мукачівської єпархії УПЦ (МП). Однак, історія доволі заплутана і журналіст РІСУ спробувала розібратися в цьому конфлікті.
Екскурсія в історію
Все почалося в 2003 році, коли на прохання невеликої новоствореної громади святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги (УПЦ КП) було отримано погодження (переуступку земельної ділянки) від керівництва Львівської залізниці і дозвіл Ужгородської міської ради побудувати каплицю поряд із Залізничною лікарнею на вулиці Минайській, 71. Таким чином із земель Львівської залізниці було вилучено ділянку площею в 0,3 га для будівництва храму.
Далі розповідає настоятель цієї громади, отець Сергій Уманців: «Сталося так, що в моєї дитини були серйозні проблеми зі здоров’ям. Лікарі поставили діагноз «аплазія проксимальної правої кінцівки бедра». І коштів на лікування ми не мали. Керівництво Мукачівської єпархії УПЦ (Московського Патріархату) пообіцяло допомогти з лікуванням, якщо громада перейде до нього. Я запитав наших парафіян про це, вони, бажаючи посприяти лікуванню мого сина, не заперечували, і так ми опинилися в Московському Патріархаті».
Усе було мирно і спокійно до кінця 2013 року. На хвилі національного піднесення і Революції гідності громада висловила одностайне рішення повернутися до Київського Патріархату, але зустріла абсолютне несприйняття такого рішення керівництвом Мукачівської єпархії УПЦ (МП). Почалися погрози і залякування. Ба більше, в МП пробували незаконно заволодіти установчими документами громади та навіть згодом, заднім числом, було оголошено про виведення протоєрея Сергія Уманціва за штат Мукачівської єпархії УПЦ (МП). Але рішення віруючих релігійної громади залишалось непохитним: вони прагнули повернутися до Київського Патріархату.
Православний детектив
Події, які далі розвивалися доволі стрімко, наводять на думку, що причиною недобросовісних дій з боку МП є земельна ділянка релігійної громади-«відступниці», розміром 0,2787 га, розташована в престижному районі Ужгорода. З благословіння єпископа терміново реєструється нова релігійна громада УПЦ (МП) і реєструють її за цією ж адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 71... Новостворена громада складається частково з прихожан громади рівноапостольних князів Володимира та Ольга та частково з новоствореної релігійної громади святої великомучениці Варвари Мукачівської єпархії УПЦ (МП), також у неї новий настоятель, протоєрей Василь Мищак.
Практично одразу ж відбувається і фактичне захоплення землі. Іван Ворон, голова парафіяльної ради громади святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги (УПЦ КП), розповідає: «28 лютого 2014 року, за підтримки тодішнього мера міста Віктора Погорєлова, підтримки міліції, автомобілем УАЗ було завезено будматеріали і почалося незаконне будівництво на нашій земельній ділянці тимчасової церкви представниками Мукачівської єпархії УПЦ (МП). На очах Ужгородської міської ради та правоохоронних органів відбувається злочинне захоплення чужої земельної ділянки – і жодного законного реагування з боку влади, міліції та прокуратури».
Згодом відбулося і пограбування майна релігійної громади Київського Патріархату: зламавши замок на капличці, зловмисники вкрали Євангеліє, купіль для новонароджених, кадильницю та інші речі. «Кримінальне провадження було відкрито, але потім на підставі відсутності фактів закрито. Це просто відчайдушна ситуація... Я бачу, що тут треба боротися тільки радикальними методами, виступаючи силою проти сили, але в такому разі ми нестимемо відповідальність перед законом, тому не підемо на це», — каже Іван Ворон.
Питання з вирішенням конфлікту поставили перед владою, однак «законна» громада була вражена рішенням, запропонованим урядовцями: розділити земельну ділянку 50% на 50%... Саме таке вирішення конфлікту ще раніше висловили активісти громади МП.
Ідемо до протоєрея Сергія Уманціва, аби зрозуміти усі «підводні течії» цієї справи.
«Без сумніву, земельна ділянка належить нашій громаді — святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги, нині ми входимо до УАПЦ, — говорить о. Сергій. — Розділити її, як пропонують наші опоненти, – не можна, оскільки земельна ділянка виділялась у 2003 році нашій громаді, а не конфесії загалом! А в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко визначено, що громадянин чи релігійна громада має виняткове право визнавати свою церковну приналежність (юрисдикцію) та у будь-який час її безперешкодно змінювати. Це підтвердив і перший заступник губернатора Закарпаття Олександр Петік.
За словами священика, тут уже увійшла в гру політика. «І, на жаль, ми опинились її заручниками, — каже священик. — Річ у тім, що нинішнього міського голову на виборах сильно підтримала православна громада МП. Тому тепер громада Мукачівської єпархії УПЦ (МП) сміло опирається на підтримку влади. І тепер мер раз-за-разом блокує наше прохання про перехід з форми оренди у форму постійного користування».
«Ми були зареєстровані в Київському Патріархаті, потім перейшли до Московського, потім повернулися в КП, але за рішенням Львіського апеляційного суду наше прохання про перереєстрацію скасувується і ми автоматично знову опинилися в МП, — розповідає про хронологію подій о. Сергій. — Ми хотіли відновити реєстрацію 2004 року, повернутися до КП». Священик жаліє, що свого часу вони перейшли до МП. Натомість вийшло так, що нині громада на чолі з о. Сергієм опинилася… тепер вже в УАПЦ, єпархію якої в Ужгороді очолює владика Василь (Бедь).
Місце зустрічі змінити не можна
Щодо претензій єпархії МП на згадану ділянку, о. Сергій має своє пояснення: «Цей священик, якого нам владика Феодор нав’язав у якості начебто помічника, протоєрей Василь Мищак, якось проронив фразу: Я там хижу поставлю свому синові... Тут одразу все стає зрозумілим, кому і для чого потрібна ця земля».
І тому в останні дні липня, на день святого Володимира, стався черговий скандал на ділянці за адресою вул. Минайська, 71. Святкову Службу водночас прийшли провести обидві громади: невеличка групка парафіян УАПЦ та численніша громада святої великомучениці Варвари, яку очолює священик УПЦ (МП) Василь Міщак. Останні, до речі, разом із запрошеними гостями із православних парафій інших закарпатських міст, влаштували цілу хресну ходу до місця проведення богослужіння на чолі з сумновідомим священиком-сепаратистом Димитрієм Сидором. А ще тут було кілька десятків ужгородських правоохоронців, які спокійно стояли поодаль і сумлінно виконували свою роботу – підтримували громадський спокій.
Заради такої нагоди, аби утвердити права парафії на цю земельну ділянку, терміново повернувся в Ужгород і владика Феодор, архиєпископ Мукачівський і Ужгородський УПЦ (МП), який саме брав участь у т.зв. хресній ході на Київ. Таке відчуття, що ця ділянка настільки принципова, що сторони готові до протистояння.
У Закарпатській ОДА втомилися від міжправославних суперечок за землю. «Питання про вирішення спору між УПЦ (МП) та УАПЦ за право користування земельною ділянкою по вул Минайській, 71 в Ужгороді неодноразово розглядалося в обласній держадміністрації і під час робочих нарад, і зустрічей в тому числі і за участі духовенства з обох сторін-учасників конфлікту, — розповідає Наталія Шутанич, заступник начальника відділу національностей та релігій ОДА. — На зустрічі 29 червня ц.р. для врегулювання майнового спору за право користування цією земельною ділянкою йшлося про можливість поділу земельної ділянки на дві частини. Сьогодні вирішення цього питання знаходиться на розгляді в міській раді».
В УПЦ (МП) відмовилися коментувати ситуацію, але владика Феодор, архиєпископ Мукачівський і Ужгородський запевнив, що буде офіційний коментар на сайті єпархії.
«Священик Сергій Уманців за своє священицьке служіння змінив чотири конфесії. Перебуваючи в УПЦ та УПЦ КП, в обидвох конфесіях за неналежну поведінку та грубе порушення церковних канонів та дисципліни був заборонений у священнослужінні. З 2004 року релігійна громада УПЦ до сьогоднішнього дня звершує на постійній основі уставні богослужіння в тимчасово побудованому храмі, на що має відповідну правову підставу. Для врегулювання спірної ситуації Ужгородською міською владою на розгляд чергової сесії була внесена пропозиція щодо розподілу земельної ділянки на дві рівні частини для УПЦ та нещодавно зареєстрованої нової громади УАПЦ», — повідомляють в єпархії УПЦ (МП).
Отже, скоріше всього, продовження теми буде…
