Моліться за дар покликання для своїх дітей, - Звернення єпископів РКЦ з нагоди свята Стрітення Господнього

Про це йдеться у Зверненні Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні з нагоди свята Стрітення Господнього.

Єрархи зазначають, що в історії Церкви багато подруж наслідувало приклад Пресвятої Діви Марії та святого Йосифа, присвячуючи своїх дітей Богу.

Однак сьогодні у монастирях усе менше братів і сестер, які обирають шлях євангельських рад.

"Ми можемо називати багато факторів і причин такого стану; однак усі вони приведуть до кризи подружжя і сім’ї. Наші монастирі якоюсь мірою віддзеркалюють наші родини. Адже саме з родинної молитви, з родинного читання Божого Слова, спільної участі в Євхаристії, частої Сповіді народжується покликання", - констатують священнослужителі.

"Сьогодні ми, єпископи Католицької Церкви, керуємо палкий заклик до наших родин:

Не бійтеся молитися про дар покликання для своїх дітей! Божа воля — це найкраще, з чим вони можуть зіткнутися у своєму житті! Плекайте ті шляхетні прагнення, які Бог пробудив у їхніх серцях. Святий Джованні Боско повчав: «Коли батьки віддають дитину на служіння Богу, тоді сам Господь займе її місце в родині». А насамперед, ідіть шляхом зрілої віри, щодня збирайтеся на вечірній молитві, на читанні Божого Слова, на недільній Євхаристії. Найкраща духовна інвестиція вашого життя — передати дітям віру!

Звертаємося до вас, богопосвячені Брати і Сестри! Передусім дякуємо Богові за те, що ви є! Ваше покликання і місія — неймовірно важливі. Своїм життям ви покликані невпинно нагадувати, що кожен християнин має бути богопосвячений! Богопосвяченою має бути матір, яка вранці готує сніданок своїм дітям; богопосвяченим має бути тато, який працює, щоб утримати сім’ю; богопосвяченими мають бути діти, наслідуючи послухом смирення Христа; богопосвяченими мають бути дідусь і бабуся, які діляться життєвим досвідом із молодшим поколінням; богопосвяченими мають бути особи самотні, вдівці, вдовиці, усі, хто вибрав те чи інше життєве покликання.

Отже, богопосвяченим має бути кожен, згідно зі словами Апостола: «Ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. Якщо живемо — для Господа живемо; якщо вмираємо — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні!» (Рим 14,7‑8).
Як чудово бачити сестру чи брата, що у чернечому вбранні поспішають до своїх щоденних обов’язків! Серед багатьох випробувань, з якими сьогодні стикається Церква, з якими стикається Україна, — це знак присутності Бога серед свого народу, Бога, який поспішає потішити своїх дітей.
Що більше мотивує до молитви, як не вигляд богопосвяченої особи, яка у тиші перебирає зернята Святого Розарію? Що більше мотивує до читання Біблії, як не вигляд брата, зануреного в це читання? Що більше оживляє любов до Церкви, як не вигляд сестри-сакристиянки, яка з материнською любов’ю і турботою готує вівтар до Євхаристії?

Тому маємо до вас, любі Брати і Сестри, лише одне прохання: будьте вірні! Будьте вірні щоденній молитві, щоденним роздумам, своєму чернечому одягу. Будьте вірні життю у спільноті, чернечим обітам і, врешті-решт, будьте вірні Католицькій Церкві. Нехай Свята Родина, в центрі якої є ХРИСТОС, буде взірцем для ваших чернечих родин, де в іншому браті, в іншій сестрі ми розпізнаємо Христа! Нехай Ваше служіння, боротьбу і посвяту благословить Всемогутній Бог: Отець, і Син і Святий Дух!"