Моліться за своїх рідних-заробітчан!
Розмова з отцем Ігорем Михаляком, греко-католицьким священиком, настоятелем парафії Buen Succeso в Мадриді – Як була заснована греко-католицька парафія у Мадриді? – “Перша Служба Божа була відслужена у 2001 році на Різдво. Це був результат тривалої праці – заснування української парафії в Іспанії. До того часу існувала християнська спільнота, заснована українськими емігрантами 40-х років Теодором Барабашем та Нестором Романиком. Пан Барабаш був головою Асоціації українців Іспанії. Він звертався з листами до української та іспанської влади, відтак – до церковних провідників. Після узгодження між церковними ієрархами було прийняте рішення відкрити нову парафію. Працювати тут запропонували мені. До того часу на парафії служив старенький, 80-річний священик, який колись навчався в Римі і вмів відправляти літургію церковно-слов’янською мовою. Але української не знав. І коли потік емігрантів у 90-х роках став дуже великим, старенький священик не міг дати собі ради. До того ж, наші заробітчани погано розмовляли по-іспанськи і не могли в нього висповідатись. Коли я приїхав до Іспанії, українці збирались при церкві святого Рафаїла і Кристобаля. Праця там була важка, оскільки нам відводили час на відправу літургії, але після того ми разом з людьми мали покидати приміщення церкви, і не було можливості сповідати людей. Але згодом нам надали парафію Buen Succeso. У перекладі з іспанської ця назва означає “добрий вчинок”. – Чи ставили ви перед собою якісь завдання, коли вирушали до Іспанії? – Спеціальної мети не було. Коли я навчався у семінарії та перебував у монастирі, мене навчали, що найважливіше у служінні священика – постійні відправи Служби Божої та сповіді. Без цього парафія є мертвою. Кожен священик має багато праці – і в селі, і в місті. Це і шлюби, і хрестини, і навчання, і багато інших обов’язків на користь християнської спільноти. У моєму випадку труднощі полягають у тому, що люди живуть на чужині. Їм потрібно надавати багато психологічної допомоги. – А яким є ставлення до вас іспанських священиків? – Я є монахом-редемптористом. І коли я сюди прибув, то мене прийняли як священика, члена спільноти монахів-редемптористів. Наше згромадження є не лише в греко-католицькій Церкві, а й у багатьох країнах, у католиків різних обрядів. Іспанські священнослужителі-католики радо прийняли мене до своєї спільноти. Зі священиком, який надав нам місце для відправ і зборів на своїй парафії, у нас повне взаєморозуміння. І вся іспанська спільнота парафії позитивно сприймає українських християн. Загалом ця парафія є однією з найкращих, найактивніших парафій Мадрида. Вони і нас залучають до різноманітної спільної діяльності, поїздок. – Не секрет, що є такі наші співвітчизники, які своєю поведінкою кидають тінь на весь заробітчанський люд. А як сприймають заробітчан і сучасне українське заробітчанство іспанські священики? – За весь час мого перебування в Іспанії я не чув від священиків якихось негативних оцінок чи висловлювань щодо українців. Їх завдання – допомагати, а не осуджувати. – Як можна узагальнити портрет українця в Іспанії? – Люди тяжко працюють. Сюди їдуть не з доброго життя. Ускладнює проблему те, що люди живуть удалині від родин, у чужомовному середовищі. Вони не бачать, як дорослішають їхні діти. Вони не святкують з рідними родинні свята. Вони страждають від того, що не отримують душевного тепла від спілкування з рідними і коханими. Вони лише працюють і працюють. Все це відбивається на їхній психіці. Всі вони в чомусь хворі та обділені. Це реальність світу заробітчан, реальність чужини. Іноді вони розповідають такі історії... Не дай, Боже, нікому такого пережити. – Чим живе сьогодні українська парафія в Мадриді? – Поступово відбувається розвиток парафії. Спочатку згуртувалася група молодих активних людей, які організовували виставки, концерти, поїздки. Згодом вони об’єднались у спільноту “Українська молодь – Христові”. Існує школа для навчання українців іспанської мови. Приділяємо серйозну увагу організації змістовного дозвілля парафіян. Головна мета нашого служіння – досягти такого стану, коли більшість наших заробітчан справді зможуть відчути себе людьми, почати повноцінно духовно розвиватись. Я хочу побажати їхнім родинам в Україні постійно молитись за своїх рідних тут. Такі молитви, повірте, врятували від руйнування не одну сім’ю. До світлини: отець Ігор Михаляк. Народився у 1969 році на Львівщині. На початку 90-х вступив до монастиря згромадження отців редемптористів. Навчався у Польщі. 1997 року прийняв сан священика. Від 2001 року настоятель парафії у Мадриді.
http://www.te-ga.com/index.php?page=3619
