Кілька десятків мусульман зібралися зранку 31 липня у культурному центрі «Бісмілля» в Сєвєродонецьку. Цих людей – вихідців з різних країн, представників різних національностей, носіїв різних мов – об’єднало свято Курбан-байрам.
Джерело: СВОИ.сity
Це свято є одним із ключових в ісламі. Воно починається через 70 днів після закінчення посту в місяць Рамадан, у день закінчення Хаджу – паломництва до Мекки – та триває три-чотири дні. Оскільки мусульманський календар складається з 12 місячних місяців, святкування щороку припадає на різні дати.
Історія Курбан-байраму веде до описаної в Корані історії, як пророк Ібрагім хотів принести в жертву свого сина Ісмаїла – на веління Аллаха. Це виявилось випробуванням. Ібрагім почав приготування до жертвопринесення, але Аллах зробив так, що ніж не зміг різати, а архангел Джабраїл дав пророку баранця для жертви. Так само багато століть мусульмани по всьому світу в це свято приносять у жертву тварину.
Не-мусульманами на цьому святі були тільки журналісти. І то не всі – оператор одного з телеканалів не лише виконував свої професійні обов’язки, але й брав участь у молитві.
До ісламського культурного центру «Бісмілля» в Сєвєродонецьку прихожани почали підтягуватися задовго до початку святкової молитви. І власним транспортом, але здебільшого все-таки громадським. Зрання на автобусній зупинці поруч із центром «Бісмілля» стояли хлопці у святковому одязі зі стаканчиками кави та канапками. Вони снідали в очікуванні свята, не встигнувши зробити це вдома, бо надто рано довелось вирушати зі своїх міст і сіл на маршрутки до Сєвєродонецька.
У 2014 році через війну цей виш «переселився» до Рубіжного. Але й місцевих прихожан у місцевого імама Темура Берідзе чимало. Хтось переїжджав на Донбас з гарячих точок пострадянського простору, починаючи з 1990-х. Хтось свідомо приймав іслам. Чиїсь предки живуть на Донбасі десятиріччями.
За атмосферою релігійні свята особливі, навіть коли ти ідентифікуєш себе з іншою конфесією. З одного боку, ти перебуваєш тут як журналіст, тобто, сторонній спостерігач. З іншого – неможливо не відчути цю спільну радість. А в мусульманському календарі більш радісного та світлого свята, ніж Курбан-байрам, напевно, немає.
Релігійне свято вимагає певної атмосфери, антуражу. Щось звичне в побуті тут може бути відверто недоречним. Зокрема, одяг журналістки, авторки цієї статті, яка в липневу спеку звикла не заморочуватися з дрес-кодом.
Це не було проблемою, доволі зручне вбрання. Ніно, дружина місцевого імама Темура Берідзе, допомогла приховати традиційним одягом джинси, трикотажну майку, оголені плечі й довге волосся.
До мечеті заходять босоніж. Десятки пар взуття біля входу до мечеті унаочнили, що на молитву в Сєвєродонецьку завітали чимало мусульман.
Взуття було здебільшого чоловічим. Але жінки теж молилися. Як і діти. Зокрема молилися за об’єднання України. За мир у країні, що є спільним домом для всіх нас, незалежно від конфесії чи національності.
Так і зробили. І взагалі – тут так і роблять. Щонеділі – не лише на великі мусульманські свята – у центрі «Бісмілля» годують безпритульних.
Після молитви прихожани імама Темура Берідзе обіймали одне одного, тиснули один одному руки та вітали один одного зі святом.
Відчувалося, що присутні на спільній молитві є сім’єю. Кожен знав, як звати дитину іншого прихожанина, щоб сказати цій дитині, як варто поводитися. Кожен знав, де поставити чайника, в якому скипіла вода. Кожен знав, де взяти чашку, щоб зробити собі чай. І кожен знав на ім’я братів і сестер у вірі.