31 травня близько 300 православних пройшли маршем у Києві, протестуючи проти майбутнього візиту Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну. Учасники акції, серед яких було 30 священиків, а також монахи і миряни з низки єпархій Української Православної Церкви (Московського Патріархату), відслужили традиційний молебень «за перемогу над страшним ворогом».
Після богослужіння під стінами Верховної Ради України вони пройшли ходою повз будівлю Адміністрації Президента до Апостольської Нунціатури в Києві. Її очолили радикальні угрупування «Союз православних братств України» та «Слов'янська партія України».
Це вже друга подібна акція протесту. 24 травня близько 250 членів цих же угрупувань пройшли так званою «хресною дорогою» від Києво-Печерської лаври до будівлі Верховної Ради. Вони порівняли візит Папи Римського з нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз, якому 22 червня виповнюється 60 років.
Під час пікетування Верховної Ради 24 травня учасники акції повідомили журналістам, що йдуть з Києво-Печерської Лаври, де відслужили літургію з нагоди християнського свята Вознесіння Господнього. Вони співали молитву «Богородице Діво, радуйся, Богородице Діво і Богородице», несли хоругви та ікони.
Вони також розгорнули плакати з такими гаслами, як «Папа Римський - персона нон-грата!» "Православні християни, єднайтеся! Україна-Білорусь-Росія - Триєдина Русь«, »Православний народ України протестує проти візиту Папи Римського".
31 травня до Союзу православних громадян України приєдналися Союз православних братств і Слов'янська партія, а також депутати українського парламенту, які підтримують возз'єднання України, Білорусі та Росії.
Основні розбіжності в українському православ'ї на сьогоднішній день викликані розбіжностями щодо самоврядного статусу Української Православної Церкви (Московського Патріархату). Єпископат УПЦ (МП) неодноразово наголошував, що не очолює протестів проти візиту Папи Римського. Офіційний представник УПЦ (МП) заявляв, що за цим стоять монахи Києво-Печерської лаври, які не дуже слухняно ставляться до рішень єрархії.
Але нещодавня заява Богословської комісії УПЦ (МП) вказує на те, що настрої, які стоять за протестом, мають офіційну підтримку.
18 травня, в день народження Папи Івана Павла ІІ, комісія ухвалила резолюцію, в якій повторила твердження про те, що Католицька Церква в Україні веде агресивну прозелітичну діяльність і що православні в Галичині (Західна Україна) зазнають дискримінації.
"Через існуючу ситуацію, - йдеться в резолюції, - немає жодних сумнівів, що незалежно від статусу і формату візиту, він не зцілить конфлікт. Він лише загострить конфлікт, оскільки не усуне проблем, які його спричинили".
У зв'язку з такою ситуацією Богословська комісія вважає, що зустріч Папи з Митрополитом Володимиром, Предстоятелем УПЦ (МП), була б безглуздою.
Очолює комісію архиєпископ Львівський і Галицький Августин (Західна Україна), який також є духовним наставником Союзу православних братств України. Організатори мають намір продовжувати свою акцію протесту щочетверга до приїзду Папи Римського 23 червня.
[Частина інформації в цьому повідомленні взята з «Миру религии» та «Інтерфакс-Україна»].