Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило виявив на Афоні три невідомі раніше примірники Острозької Біблії (1581 р.) — першого повного друкованого українського видання Біблії церковнослов'янською мовою.
Про це він написав у себе на Фейсбуці
Всього у світі на сьогодні відомо близько 350 збережених примірників Острозької Біблії.
"Тепер до цього переліку додалися ще три раніше невідомі екземпляри. Судячи з маргінальних записів на стародруках, вони належали українським афонським ченцям кін. XVI - поч. XVII ст. (всі ці маргіналії (деякі з них дуже унікальні) потребують окремого дослідження)", - зазначив він.
Окрім трьох примірників Острозької Біблії, у цій же монастирській книгозбірні, зокрема, зберігаються наступні стародруки, видані в XVI - XVII стт. в Київській Митрополії: Євангеліє (Вільно, 1575); О єдиній істинній вірі (Острог, 1588); Аделцфотес (Львів, 1591); Слова Василія Великого, Острог, 1594 (3 примірники); Маргарит Златоустого, Острог, 1595 (2 примірники); Учительне Євангеліє (Крилос, 1606 – видання єп. Гедеона Балабана); Повчання св. Іоана Златоустого (Острог, 1607); Граматика Смотрицького (Ев'є, 1619); Вертоград душевний (Вільно, 1620) – 2 примірники; Толкованія Златоустого на апостола Павла (Київ, 1623); Авва Дорофей і Лимонар/Цвітник (Київ, 1623); Житіє Варлаама і Йоасафа (Кутейнинський монастир, 1637); Учительне Євангеліє (Київ, 1637); Євангеліє (Вільно, 1644); Требник Петра Могили (Київ, 1646); Лексикон славено-роский Памви Беринди (Кутейнинський монастир, 1653); Діоптра альбо Зерцало духовне (Кутейнинський монастир, 1654, в одному книжковому тілі з "Рай мислений", Іверський монастир, 1659); Отечник Печерський (Київ, 1661); Небо нове з новими звездами (Львів, 1665); Мир Богу з человеком (Київ, 1669); Житіє св. Іоана Рильського (Київ, 1671) та інші. Також тут велика кількість (понад 60 примірників) українських стародруків XVIII ст.
В іншому афонському монастирі науковець також виявив стародруки XVII ст., видані в Київській Митрополії: «Лекарство на умисел» (Острог, 1607); «Діоптра альбо Зерцало» Віталія Дубенского (Вільно, 1612); «Іоана Златоуста» (Львів, 1614); «Вертоград душевный» інока Фікари Святогорця (Вільно, 1620); «Бесіди» Іоана Златоуста (Київ, 1623 та 1624); «Лексикон» Памви Беринди (Київ, 1627); «Тріодіон» (Київ, 1627 та 1632); Авви Дорофея (Київ, 1628); Номоканон (Київ, 1629); Акафистник (Київ, 1629 та 1677); Октоїх (Львів, 1630); Анфологіон (Львів, 1632); Часослов (Львів, 1642); Євангеліе (Львів, 1644); Требник Петра Могили (Київ, 1646); Акафистник (Львів, 1660); Патерик Печерський (Київ, 1661); «Меч духовний» Лазаря Барановича (Київ, 1666); Іннокентія Гизеля (Київ, 1669); Проповіді Антонія Радивіловського (Київ, 1676 та 1688); Анфологіон (Чернігів, 1678); Книга житія святих Димирія Туптала (Київ, 1689 та 1700); Апостол (Київ, 1695) та інші.
"Це ще далеко не повний перелік... Особливо багато видань друкарні Києво-Печерської лаври XVIII ст. Все це безцінні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів.
Велика кількість українських стародруків XVI – XVIII століть, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною (зокрема й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі), та духовно-культурні впливи Київської Церкви по всьому православному світу, зокрема й у світовому центрі православного чернецтва - на Святій Горі Афон. Це тема окремих подальших досліджень. І це є предмет нашої національної гордості", - наголосив Сергій Шумило.