Від початку року у Чернівецькій області відбулося дев'ять релігійних переходів від УПЦ МП до ПЦУ. Водночас, якщо у попередні роки відбувалися суто збори за перехід до ПЦУ, то зараз парафіяни УПЦ проводять власні збори або скаржаться, що їх не допускають до голосування.
Джерело: Суспільне Чернівці
Маргарита Олійник, Вікторія Дмитрієва
Суспільне Чернівці розповідає, чи є у сенс у подвійних зборах, чому парафіяни УПЦ проти переходів та чи важлива кількість голосів для перереєстрації громади.
У двох громадах через голосування за перехід парафіяни УПЦ записували звернення уряду США та віцепрезидента Джей Ді Венса. Йдеться про села Підзахаричі та Дубівці. У зверненні стверджують, що збори за перехід були "фальшивими", а голосували на них невідомі.
"Готуються фальшиві документи на наш храм, а потім силовий штурм з арматурами, болгарками, бойовиками", – йдеться у відеозверненні, яке опублікували у Facebook Храму на честь Святителя Василія УПЦ.
У деяких інших селах проводили по двоє зборів, як-от в Усть-Путилі. На одних зборах голосували за перехід до ПЦУ, на інших – голосували за "вірність Української Православної Церкви під омофором блаженнішого Митрополита Онуфрія".
Схожа ситуація сталася у Заставні, де є два храми – УПЦ та ПЦУ. У понеділок, 3 лютого, на Центральній площі міста понад 390 людей проголосували за те, щоб храм УПЦ перейшов до ПЦУ. Частина людей, які брали участь у зборах, були парафіянами ПЦУ.
Участь у цьому голосуванні взяла місцева жителька Тетяна Колісник. Каже, що прочитала про збори в оголошенні у соцмережах й вирішила прийти.
"На третій рік повномасштабної війни рупора Кремля нам не потрібно. Я проти радикальних дій чи захоплень, але вважаю, що люди повинні прозрівати й розуміти, що треба ухвалювати якісь рішення, а не розповідати, що вони – не російські", – каже Тетяна.
Через те, що збори ініціювали парафіяни ПЦУ, віряни УПЦ вважають їх незаконними. Кажуть, що храм, в якому десятиліттями проводять богослужіння, будували силами своїх парафіян. Про збори щодо переходу дізнались напередодні з соцмереж, тому у неділю, 2 лютого, після богослужіння провели свої збори.
На зборах зареєструвались 149 людей – всі проголосували за збереження УПЦ у храмі. Водночас на збори, де голосували за зміну підпорядкування храму з УПЦ до ПЦУ, парафіянин теж прийшли, але не реєструвались.
Настоятель парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці, протоієрей Олег Бондар повідомив у Facebook, що представниця релігійної громади намагалася оголосити на площі результати власних парафіяльних зборів, але їй не дали висловити позицію парафії.
Були й випадки, коли збори проводили лише, щоб залишитися в УПЦ МП. Це сталося у Старому Вовчинці. Збори про перехід у селі анонсували, втім, не провели. Священник ПЦУ Назар Ожга у Facebook пояснив це тим, що у день запланованих зборів планувалося "масове завезення людей з різних сіл області разом зі священнослужителями УПЦ".
"Очевидно, що це робилося з єдиною метою – зірвати збори, внести хаос та представити ситуацію в потрібному для них світлі", – йдеться у відеозверненні священника.
Якщо релігійна громада вирішила змінити канонічну підлеглість, першочергово вона має провести парафіяльні збори. Рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом – у ньому мають бути ініціали та підписи усіх людей, які голосували за перехід. Дані у протокол вносить голова або секретар зборів, й передають в управління культури ОВА разом з іншими потрібними документами. Перелік документів є на сайті ОВА у розділі "Релігія".
Водночас за достовірність інформації в документах відповідає голова зборів, розповіла у коментарі Суспільному начальниця обласного управління культури Олена Боднар.
"Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов'язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування", – каже Боднар.
Чи має значення кількість голосів
Рішення про перехід ухвалюється, якщо це підтримують дві треті з усіх зареєстрованих на зборах людей. Далі ініціативна група має принести документи до ОВА. Боднар каже, якщо у селі на понад тисячу людей було до ста голосувальників, то кількість людей, які проголосували за перехід не має значення.
"Беремо село, де населення – тисяча людей, й з них 60% – протестанти, баптисти, адвентисти тощо. Інша категорія – мусульмани, ще інші – невіруючі. Тільки невелика кількість людей це – православні християни. Якщо зауважень до документів немає, ми подаємо їх на затвердження, перехід затверджують розпорядженням голови ОВА, й на основі цього розпорядження ми вносимо зміни в держреєстр", – каже Боднар.
Щодо зборів парафіян про те, що вони хочуть лишитися у складі УПЦ МП, то обласна адміністрація не вповноважена ухвалювати такі рішення – у їхніх повноваженнях саме перереєстрація, каже Боднар.
Водночас, якщо люди вважають, що були порушення, можуть звернутися до поліції чи оскаржувати результати голосування у суді. Зараз у поліції перевіряють, чи не було порушень під час переходу у Підзахаричах та Заставні після звернення представників вірян УПЦ, повідомили нам у відділі комунікації Нацполіції.
Або ж частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування храмом і майном. Про це в обласній адміністрації повідомили Суспільному у відповідь на запит.
Українська православна церква має зв’язок з Російською православною церквою, яка своєю чергою благословляє війну проти України та освячує зброю – через цей звʼязок виправдано називати УПЦ з приставкою “Московський патріархат”, розповідає релігієзнавець Олександр Бродецький.
В УПЦ заявляли, що у 2022 році підкоригували статут і розірвали зв’язки з Росією. Це дійсно відбулось, але не повністю, каже релігієзнавець.
"Залишилося одне формулювання – посилання на грамоту московського патріарха Олексія 1990 року, де сказано, що зі світовим православ’ям Українська православна церква єднається через Російську православну церкву. Патріарх Кіріл говорить, що війна – це добре, освячує й схвалює її. Каже, якщо оті російські вояки, які у нас воюють, гинуть, то змивають усі свої життєві гріхи", – каже Бродецький.
За словами релігієзнавця, щоб УПЦ розірвати звʼязки з Росією, треба звертатись до лідерів світових православних церков і заявляти про вихід з РПЦ або утворювати нову релігійну парафію. Просити про автокефалію від Вселенського Патріархату не можуть, бо в межах однієї країни її можуть надавати тільки раз – в Україні її з 2019 року має ПЦУ.
Іншим рішенням може бути перехід до Православної церкви України. В УПЦ це відкидали, зокрема, пояснюючи, що це нібито несамостійна церква, каже Бродецький.
"УПЦ й Онуфрію вигідно так демонструвати людям ситуацію, бо показують їхню реальну залежність від Москви, і треба сказати, що ці [ПЦУ] – умовно залежать від Стамбула", – каже релігієзнавець.
Торік у вересні став чинним закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, який забороняє діяльність церков, які мають зв'язок з Росією. На те, щоб розірвати зв’язки з Російською православною церквою, парафії УПЦ мають дев'ять місяців – це до травня.
Державна служба з етнополітики та свободи совісті матиме право подати до суду на релігійні організації, які не усунули зв'язок з РПЦ. Йдеться про кожну релігійну парафію, монастир або братство. Якщо цей зв'язок не усунути, то суд зможе ухвалити рішення про їхню заборону.