У Каневі, на Чернечій горі, 22 травня відбулися урочисті заходи з нагоди 164-ї річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка. Центральною подією дня стала міжконфесійна панахида за упокій Кобзаря, яку очолив Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній
Про це повідомляє Департаменту інформації УГКЦ.
У заходах взяли участь і представники Української Греко-Католицької Церкви — отці Ігор Котенко, Ігор Амброз та Євген Макогон. Вони разом з іншими учасниками помолилися за упокій душі великого українського поета і пророка.
Особливою подією дня стало урочисте відкриття давнього Успенського собору, який нещодавно повернули у власність держави. Цей храм, що в ранньомодерний період (приблизно XVI-XVIII століття) був центром Канівської архимандрії, має особливе значення для історії УГКЦ. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття греко-католицькі ченці-василіани доклали значних зусиль для його відновлення.
У відновленому соборі відбулася міжконфесійна молитва за мир в Україні, у якій взяли участь священики різних конфесій, зокрема представники УГКЦ.
З нагоди відкриття храму настоятель парафії УГКЦ у Каневі о. Ігор Котенко наголосив на особливому значенні Успенського собору для духовної єдності України.
«Цей храм — Успенський собор — сьогодні, з Божої ласки, оновлений і відкритий. Оживає не лише його архітектура, а й його значення — як національної святині, покликаної стати місцем зустрічі, діалогу і майбутнього об’єднання Церкви», — сказав священик у коментарі Департаменту інформації УГКЦ.
Отець Ігор звернув увагу на історичне значення собору, який у різні епохи служив як православним, так і греко-католикам, але завжди залишався українським храмом. Він висловив надію, що собор стане особливим місцем для зростання духовної єдності українського народу.
Цитуючи слова Тараса Шевченка: «Єдиномисліє подай/ І братолюбіє пошли…», священик закликав до братерської любові та єдності серед українських християн, відзначаючи, що «без єдиномислія немає поступу, без братолюбія — немає Церкви Христової».