У вівторок, 4 жовтня, у рамках XV Екуменічного соціального тижня «Мандрівна ідентичність: осмислення сенсів та цінностей» відбулась дискусія “Політика, християнство та демократія”. Партнер заходу: кафедра протестантського богослов’я, Інститут освіти, роботи та суспільства, Гогенгаймський університет, Штутґарт, Німеччина.
Джерело: ІЕС
Дискутанти визначили основні моделі протистояння соціальним, культурним та політичним кризовим питанням модерної доби, акцентуючи, насамперед, на християнських та демократичних пріоритетах нашого політичного часу. «Сьогоднішня дискусія дуже актуальна. Україна справді перетворилась на міжнародний хаб солідарності протягом останніх місяців, адже ми інтелектуально розбудовуємо наш шлях до перемоги. Я щиро вдячний усім, хто долучився до цієї події», — зазначив модератор заходу д-р Володимир Турчиновський, проректор УКУ.
Панелісти події детально висловилися щодо основних духовних посилів та конструктивних викликів події.
«Націоналізм, релігійність і демократія переплетені між собою. Етнічна, національна ідентичності пов’язані з релігійною. Питання в тому, чи прийнятним є рухатися в напрямку релігійного націоналізму і одночасно демократії? Проблема полягає в тому, що деякі країни не озвучили критики щодо війни росії в Україні в потрібні моменти і, зрозуміло, що вони явно не підтримують демократичних структур. Процвітаючий демократичний простір сприяє плюралізму, але пом’якшує вплив на демократичні процеси і структури», — розповів д-р Арістотель Папаніколау, професор богослов'я та директор Інституту Православного богослов'я та культури ім. Архиєпископа Димитрія, Фордгемський університет, Нью-Йорк, США.
«Минулого тижня була оприлюднена статистика ООН. У ній йдеться про 6000 загиблих в Україні від початку російського вторгнення. Хочу поспівчувати українцям, які втратили своїх рідних. Демократія може функціонувати лише тоді, коли громадяни вірять у неї і готові її захищати та передати її наступним поколінням. Звичайно, уособленням українців є український прапор, книги, картини тощо. Російські солдати намагаються знищити українську ідентичність, спалюючи і книжки, але ідентичність ще більше зміцнюється за складних умов. Бо українська ідентичність – це не лише речі. Релігія відіграє дуже важливу роль, щоб відповісти на питання ідентичності. Вона робить свій внесок у формування політичних, соціальних, культурних цінностей. Християнство може бути важливим гравцем у формуванні соціальної, політичної та культурної ідентичності», — наголосив д-р Пол Сайлас Петерсон, кафедра протестантського богослов’я, Інститут освіти, роботи та суспільства, Гоенгаймський університет (Штутґарт, Німеччина).
«У мене складається враження, що після російського вторгнення та початку війни в Україні не так багато людей розуміють, що відбувається у православній християнській спільноті та як взагалі ці спільноти функціонують. Коли ми говоримо про православ’я та національну ідентичність, то повинні усвідомлювати три важливі компоненти: приналежність, віру та поведінку. Наприклад, у Сербії люди вважають себе частиною Сербської Православної Церкви. І це ключовий компонент. Є багато людей, які переконані, що сильна Росія потрібна, щоб збалансувати вплив Заходу. Ось тут виникає потреба говорити про цінності нашої ідентичності. Раніше політичний розвиток держави був напряму пов’язаний із Православною Церквою. Наприклад, це актуально для Сербії, як і аспект віри. Тут також можна провести паралель із Західною Європою. Але, на жаль, церкви у Сербії майже порожні. Отже, це аспект приналежності без ідентичності. Політична вагомість Сербської Православної Церкви все-таки переоцінена. Коли ми говоримо про православ’я та ідентичність, то важливу роль виконує держава, яка використовує Церкву у своїх політичних цілях. Держава та державні інститути відіграють дуже важливу роль у цьому світоглядному виклику сьогодення», – зауважив Марко Векович, автор книги «Демократизація в православній Європі: порівняння Греції, Сербії та Росії.
Нагадуємо, цьогорічний Екуменічний соціальний тиждень триватиме протягом 3-7 жовтня в гібридному форматі (м. Львів, онлайн) та буде поділений на три основні блоки:
Блок І. Грані ідентичності: релігійна, національна, етнічна, культурна, політична;
Блок ІІ. Ідентичність, війна та міграція;
Блок ІІІ. Роль та вплив соціальних інститутів на формування ідентичності.