Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда на Генасамблеї ООН 16 грудня розповіла про проблеми з правами людини в анексованому Криму.
Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда на Генасамблеї ООН 16 грудня розповіла про проблеми з правами людини в анексованому Криму. Про це повідомляє Крим.Реалії.
«На території окупованого Криму відбуваються арешти мирного населення, переслідування за політичними, етнічними і релігійними ознаками. Закриваються українські школи, знищується українська та кримськотатарська ідентичності. Окупаційна влада та наукові інститути Росії знищують культурну спадщину України. Рівно місяць тому, 14 листопада 2019 року, Арбітражний суд Калуги прийняв остаточне рішення про виселення Кримської єпархії ПЦУ з будівлі Кафедрального собору рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі. Одночасно з цим було також прийнято рішення про знесення каплиці ПЦУ в Євпаторії», – зазначила Коляда.
Вона також підкреслила, що понад 100 громадян України у Криму є ув'язненими «з відверто політичних мотивів».
«Протягом лише 2014 року понад 500 тис. громадян Росії були переселені до Криму. Відбувається жорстка мілітаризація Криму», – повідомила чиновниця.
Вона розповіла, які завдання «по створенню програм розвитку» ставить перед собою Україна.
«Ми активізуємо роботу в напрямку формування ефективної інформаційної політики. Оскільки саме в інформаційному середовищі почалася агресія. Гібридна війна – реалії сьогоднішнього дня. Я б радила цей український урок винести всім нашим зарубіжним партнерам. Ми також максимально активізуємо моніторинговий напрямок роботи з тимчасово окупованими територіями. Особлива увага – Криму. Наше завдання фіксувати всі випадки порушень прав людини, інтересів держави, з метою вироблення ефективних механізмів реагування», – підкреслила Оксана Коляда.
Як повідомлялося, на Генасамблеї ООН 18 грудня відбудеться голосування за українським проєктом резолюції про захист прав людини на Кримському півострові.
Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму «постійно порушуються» права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що «на сьогодні в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше ніж 35 кримських татар».
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
Міжнародний суд ООН у Гаазі дав Росії час до 8 грудня 2020 року для підготовки документів у відповідь на позов України, в якому Київ звинувачує Москву в фінансуванні тероризму на сході України і расовій дискримінації в Криму.
Україна подала позов у 2017 році. Київ вважає, що Росія порушує міжнародну Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, підтримуючи бойовиків на Донбасі, і Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації через утиски кримських татар і українців в анексованому Криму. У червні 2019 року Міжнародний суд ООН почав слухання справи.
14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.
Раніше Організація об'єднаних націй оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.