На Львівщині догналити з кулаками не дають бачити онука
Їх вигнали з Чехії, а в Україні вони організували могутню секту. Так їх називає офіційний Ватикан, що відлучив Антонина Догнала та його споборників від церкви. Та вони самі відлучили від церкви Папу Римського. І відлучають батьків від дітей. Із онуками. Дмитро Литвиненко продовжує цикл матеріалів зі Львівщини.
Їх вигнали з Чехії, а в Україні вони організували могутню секту. Так їх називає офіційний Ватикан, що відлучив Антонина Догнала та його споборників від церкви. Та вони самі відлучили від церкви Папу Римського. І відлучають батьків від дітей. Із онуками. Дмитро Литвиненко продовжує цикл матеріалів зі Львівщини.
З пологового будинку Юрчика забирали бабуся та дідусь. Він прожив у них перші два рочки. Зять знайшов коханку, дочку лишив. Та шукати відради пішла до догналитів. Коли про це дізналися батьки – було запізно. Донька зникла, прихопивши онука.
Петро Хруник, Юрків дід:
Їм не можна ні телевізор слухати, ні радіо, ні пресу читати. Обмежені у всьому світі. Я у неї забрал мобілку. Так вона каже: все від диявола. Ну, як все від сатани, то і мобілка. Не потрібна вона, для чого вона тобі… І сварив її і так, а вона пішла з хати геть. Де щезла не знаю, більше тижня шукали…
Олена повернулася до чоловіка, який її зрадив. Бо він – також вірний догналитів. Мешкають у цьому будинкові – величезний паркан, зашторені й зачинені вікна. Як дідусь і бабуся прийшли миритися й онука подивитися, діти їх побили.
Петро Хруник, Юрків дід:
Він ногою вдарив жінку в груди, вона впала. Він вдарив потім мене, почалась катавасія. Дочка пішла за ним, він щось їй прошепотів, вона крикнула нам: я вас ненавиджу, не хочу вас знати.
Вірним догналитів заборонено спілкуватися на камеру. Виняток – для своїх журналістів. Агітаційне відео регулярно потрапляє в мережу. Це – дочка та зять Петра, розповідають, що не так із батьками.
У хату не пустили, дід та баба пішли шукати онука до храму догналитів. Ось він, у батька на руках. Відлучений від церкви чех його благословляє.
Ярослава Хруник, Юркова бабуся:
Ми прийшли туди, побачили жахливу картину. Люди всі на колінах стоять, руки догори і кричать півгодини Ісусе, Ісусе…
З хати-храму їх виставили, онука не віддали та стращали – проклянуть.
Донька поставила ультиматум: бачитимуть онуків лише як навернуться до віри догналитів. Баба й дід відмовились і запізвалися до суду. Мовляв, як дочки не врятувати, то бодай онучка із секти витягнуть.
Суд ухвалив: мають право бачити онука раз на тиждень.
Ганна Боднар знає багато таких історій. Працює в центрі допомоги постраждалим від сект. Його створила греко-католицька церква. Ганна каже: що швидше дізнаєшся про небезпеку, то більше шансів врятувати рідну людину.
Ганна Боднар, голова українського Богослівного наукового товариства:
Вісімнадцять елементів, які вказують, що дитину втягують у секту, на що треба звернути увагу. Між іншим, дитина міняє звичаї, читає дивну літературу, рве контакти з друзями. Батьки часто не звертають увагу, думають, ну, Боже мій, багато міняється.
Пані Ганна наголошує: догналити – то справжня секта.
Їх ніде не зареєстровано, їхній проводир в Україні – нелегально. Рим відлучив священиків секти від церкви. Та вони однаково від імені греко-католиків збирають пожертви, підстригають у ченці. Але справа церкви – допомогти стражденним. Закривати ж секту мають правоохоронці.
Та в СБУ «Вiкна» повідомили: секти не їхній профіль. У Генпрокуратурі днями дістали звернення депутатів і вивчають стан справ.
Роман Терехівський, священик:
Є організації, які були тоталітарними сектами, що впроваджували людей до самогубства, вбивства, які провідували людиноненависницькі речі і вони відчували себе без наказано. То феномен нашої держави.
Петро з дружиною так і не побачили онука. Діти пішли на них із зустрічним позовом, та виграли апеляцію. Шансів вирвати малого Юрка стало менше.
Вона – теж пройшла через скандал із дітьми. Їй радили вигнати їх із дому. Вона була вірянкою догналитів. Їй досі телефонують і погрожують, тож просить закрити обличчя, боїться за себе та рідних. Бо вирвалася з секти. І розповість, чого її там вчили, і як використовували. Завтра у «Вiкнах».
