Споруду святині відбудовано на уцілілому фундаменті церкви, яка була споруджена на початку ХХ століття, площею 325 квадратних метрів, а сам архітектурний проєкт відбудованого храму є копією старого собору.
У храмі збережені історичні артефакти: валуни-пісковики козацької доби, які в підмурівок старої церкви заклали Падалки (нащадки великого козацького роду). Вони й збудували старий собор, інформує "Погляд".
Цікаво, що відбудували собор всього за один рік, 14 жовтня 2019 року на Покрову було освячено фундамент, а вже 17 жовтня 2020 року освячено відбудований храм і здійснено першу урочисту Літургію.
Ініціатором та меценатом відбудови стала Анна Кузьменко-Лебедівська (яка є прямим нащадком великого козацького роду Падалок і праправнучкою тодішнього чопильського землевласника Івана Падалки, який на початку ХХ століття збудував старий собор).
19 грудня у чопильському храмі Миколи Чудотворця відбулася святкова Літургія – перше храмове свято. Були запрошені хористи із Михайлівського Золотоверхого собору, які співали на службі та виконували церковні пісні. Чопильським діткам подарували смаколики від Святого Миколая. Анна Іванівна, яка було присутня на святі, погодилася дати інтерв’ю для нашого видання.
Собор було знищено у 1929 році, але бабуся Анни – Падалка Ганна Іванівна в деталях розповідала, яким він був.
«У нас у родині збереглося кілька фото ще до руйнування собору, на яких є частково фрагменти куполів. А також є фото із мого дитинства, де напіваварійна стара будівля зберегла чіткі обриси різьблень та пілястральних архітектурних елементів. Ось це все, стуливши до купи, я і взяла за основу. Створила робочу групу із кількох художників-графіків, київських та львівських, і ми крок за кроком промалювали спочатку кожен елемент різьблення, вікон, дверей – усього без винятку. Особливо ретельно промальовували купольну частину. Потім все це склали у великий композиційний графічний малюнок. Так відтворили візуальний образ старого козацького собору »,- розповіла Анна Падалка.
Також бабуся жінки розповідала, що в старому соборі був іконостас ручного різьблення з виноградними гронами і пишним листям. І що його виготовили майстри з Мотронинського монастиря.
«Мій шлях спочатку був до бібліотеки (сміється). Я переглянула і перечитала багато матеріалів про різьблення в стилі козацького бароко і зрозуміла: саме такий іконостас потрібен нам. Потім віднайшла майстрів в Україні, які могли б виконати таку складну художню роботу. До нашого храму приїздили майстри із проєктами зі Львівщини, Рівненщини, Кам’янця-Подільського. Однак мій вибір припав на двох майстрів із Черкащини – Богдана і Миколу. Класичне українське козацьке бароко – це їхній природний стиль. До речі, ікони для іконостасу так само пише іконописець в стилі українського бароко»,- зазначила меценатка.
Також жінка резюмувала, що скільки б хтось не накопичував грошей, за них ніколи не купиш справжніх цінностей: позитивної репутації, чистої душі, доброї людської пам’яті про тебе і справжнього людського щастя.