На Поділлі знайшли унікальну юдейську реліквію, яка не має аналогів

В селищі Сатанів, що на межі Хмельницької та Тернопільської областей, місцевий краєзнавець та постійний автор РІСУ Дмитро Полюхович під час дослідження ділянки місцевих підземель XVII-XVIII ст. знайшов унікальну сакральну юдейську реліквію, що немає аналогів у світі. Вітчизняні та ізраїльські спеціалісти з юдаїки, до яких він звернувся, про щось подібне ніколи не чули.

У підземному переході, на глибині приблизно 5 м від поверхні на масивній кам'яній балці, що колись облямовувала двері, шо вели до тунелю, було виявлено специфічну заглибину під мезузу.

Як зауважує автор знахідки, встановлення мезузи не передбачено на складах, сараях, кошарах, конюшнях тощо. Тим більше встановлення мезузи не передбачається в підземеллях.

За його словами, мезуза знаходилася на вході до підземного простору сатанівської синагоги (XVII ст.). Він був частиною знаменитої божниці, тож встановлення на кам'яному одвірку, передбаченого Законом оберегу, у цьому випадку виглядає цілком логічним.

Дмитро Полюхович також не виключає, що підземний простір у давнину могли використовувати як схрон на випадок нападу татарських загонів. І це також може пояснити наявність мезузи під землею.

Наразі можна оглянути лише невеличку ділянку підземелля — основну його частину відгородили мурованою стіною ще на початку 1990-х. Унікальний льох зі слідом від мезузи використовується як звичайний погріб, у якому місцевий мешканець зберігає консервацію та інші корисні припаси.

Довідка: Мезуза (івр. מְזוּזָה‎‎— «одвірок») — сувій пергаменту з фрагментом тексту молитви «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїлю»), що вкладений у спеціальний футляр та закріплений з зовнішнього боку дверей біля чи на одвірку. Футляр або вкладали до спеціальної ніші, або просто прибивали. Кріпиться мезуза завжди праворуч, як входити ззовні. Мезуза має бути на дверях споруди, де перебувають люди — житлового будинку, крамниці, синагоги/молитовного будинку, заїзду тощо.