З благословення владики Федора, єпископа Полтавського і Кременчуцького УПЦ КП, у селі Білоцерківцях відкрили жіночий монастир, який освятили на честь cвятого Георгія — переможця, великомученика.
Колись у селі був величний мурований храм, який знищили в комуністичні часи. Від нього залишилися нині тільки руїни. Діяла тут і церковно-приходська школа, збудована у 1913 році. Школі пощастило трохи більше – її приміщення збереглося, щоправда, кілька років тому школу закрили як мало комплектну.
Нещодавно місцеві активісти на чолі з відомим актором Богданом Бенюком, який купив хату у Білоцерківцях, вирішили відродити духовне життя, створити релігійну громаду. Добру справу підтримала місцева влада, і приміщення школи віддали релігійній громаді.
З благословення владики Федора, єпископа Полтавського і Кременчуцького УПЦ КП, тут відкрили жіночий монастир, який освятили на честь cвятого Георгія — переможця, великомученика.
«Таким чином, ми врятували і приміщення старовинні, і руїни старовинного прекрасного храму, який потребує реставрації, — говорить владика Федір — Сподіваюся, що з Божою поміччю ми все відреставруємо. Наразі в монастирі ведеться духовне життя згідно з чернечим уставом. Звершується богослужіння. Поки що в обителі немає електроенергії, але це не засмучує насельників — дух монастиря відчувається лише тоді, коли там відбувається молитва. І кожен, хто приїздить, (а вже приїздило кілька груп паломників, які залишалися на кілька днів допомогти працею і духовно оновитися), всі відчули благодать спільної молитви, благодать чернечого життя, яке проявляється в праці, молитві, в духовному подвигу. Тому я всіх, хто має бажання відвідати монастир, запрошую. Можете побути у монастирі, потрудитися на благо церкви, помолитися, оновити свої душі».
Владика Федір сподівається, що створення монастиря допоможе відродитися життю у колись великому та заможному селі. До речі, місцевість має унікальні кліматичні особливості, тут мальовнича природа. Цікаво також, що Білоцерківці — батьківщина відомого богослова та просвітителя митрополита Іринея Фальковського. Він був ректором Київської Духовної Академії, намісником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Святитель жив і трудився у середині ХІХ століття, залишив по собі численні богословські праці. І в цьому історичному факті насельники теж вбачають Божий промисел — через віки та історичні події Білоцерківці знову стали колискою духовності.