На Прикарпатті постане новий монастир Згромадження Воплоченого Слова УГКЦ
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Думка про відновлення чоловічого монастиря поблизу «Духової криниці» з’явилася давно, але її реалізація стала можливою лише зараз. У березні 2023 року ченці подали прохання про виділення земельної ділянки. Рішення про відведення землі для будівництва прийняла Єзупільська селищна рада у квітні того ж року. До серпня 2024 року завершили розробку робочого проєкту, а в жовтні отримали дозвіл на будівельні роботи від Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Наразі тривають підготовчі роботи: здійснено розбивку території, викопано криницю, готується підімкнення електроенергії. Найближчим часом планується обгородження території та облаштування дороги до місця будівництва. Навесні 2025 року, за Божою волею, розпочнеться копання котлована та зведення фундамента.
Отці Згромадження Воплоченого Слова закликають вірних до молитовної і фінансової підтримки цього важливого проєкту. Новий монастир стане не лише місцем молитви, а й джерелом духовного оновлення для багатьох людей.
Історична довідка
«Духова криниця» — це духовний осередок, де протягом століть черпають силу паломники. За переказами, тут з’являлася Матір Божа, а цілюще джерело відоме своїми чудодійними властивостями. За історичними свідченнями, ще в час Галицько-Волинського князівства тут існував Свято-Іванівський монастир, який виконував не лише духовну, а й оборонну функцію, а його ченці водою із святої криниці зцілювали хворих і лікували поранених у битвах галичан. За свідченнями Руського літопису, цей монастир тут був вже у 1068 році.
З оповідань відомо, що в середньовіччя тут посвячували свої знамена дружинники Ярослава Осмомисла і Данила Галицького, воїни боярина Дмитра Дедька, власника Чешибісів (тепер — Єзуполя), перед походом на польського короля в 1349 році та повстанці Семена Височана під час визвольної війни українців у 1648–1654 роках.
У 1878 році тут була збудована каплиця, і аж до 1944 року в цьому урочищі відбувалися велелюдні прощі. Після Другої світової війни каплицю було знищено, а джерело сплюндровано. Згодом, у час радянського атеїстичного режиму, людям взагалі було заборонено сюди приходити.
У 1990-х роках святе місце було відновлено: тут освятили церковцю Святого Івана Хрестителя, і відтоді щорічно на Різдво Івана Хрестителя відбуваються нічні чування та Архиєрейська Божественна Літургія.
