У селі Вовчинець виник конфлікт навколо греко-католицького дерев’яного храму середини ХІХ століття. Чимало людей називають споруду унікальною та критикують місцевого священика, котрий затіяв реконструкцію пам’ятки архітектури місцевого значення.
У селі Вовчинець виник конфлікт навколо греко-католицького дерев’яного храму середини ХІХ століття. Чимало людей називають споруду унікальною та критикують місцевого священика, котрий затіяв реконструкцію пам’ятки архітектури місцевого значення, повідомляє ТСН з посиланням на Галицький кореспондент.
Церкву звели без жодного цвяха і вкрили ґонтою. В часи війни її посікли осколки мін та кулі. Сліди цього збереглися досі. Настоятель храму отець Микола Лужний хоче оббити храм різновидом вагонки - фальш-брусом. На такий ремонт вже отримано дозвіл від місцевого митрополита УГКЦ Володимира (Війтишина), гроші виділила місцева влада. Нові матеріали закриють не лише дірки, через котрі тепло взимку випаровується з приміщення, але й розписи на стінах.
"Це все всередині – не давнє. Стіни малювали у 1957 році. До того церква була зовсім інакшою. Ті, що робили нам цей проект, казали, що стіни не будуть псуватися. Дошки не прилягають до них. Ми вирішили, що священик у святилищі зробить так, як хоче. А якщо буде загальна підтримка, то обшиємо вагонкою і в середній частині", – зазначив представник церковної громади Михайло Новгородський.
За словами священика, ремонт обговорювали з архітекторами, а храм має бути насамперед храмом, а не туристичною принадою.
"Треба, щоб всередині виглядало на церкву, а не якесь мазюкання було. Колись малювали її, як хотіли. Це все бабська ментальність. Зараз ми хочемо зробити церкву кращою. Там наклеєно на стінах щось і помальовано синьою фарбою по дереву. Це що, мистецтво?! Ми радились з церковним комітетом, але є дві баби, які постійно мутять воду. В кожному стаді є паршива вівця. Тому вони постійно пишуть всюди", - заявив священнослужитель.
Опоненти священика апелюють до своїх предків, які будували цей храм, а також до статусу пам’ятки.
"Я не хочу, щоб її забивали дошками і руйнували. Церкву треба навпаки належно відновлювати, бо такої поблизу ніде немає. Вона тримається не на фундаменті, а на дерев’яних балках. Треба дати їй більшу опору, бо вони починають гнити. А замість цього на неї дають ще додаткове навантаження", – каже мешканка села Олена Циганкова.
Противники ремонту наполягають на унікальності розписів, туристичних перспективах пам’ятки та нарікають на зухвале ставлення священика до думки громади. У Вовчинці вже почали збір підписів за припинення реконструкції та погрожують не впускати настоятеля до церкви.
"Терпіння вже вривається", – каже пенсіонерка Галина Дебенко.
Начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак підтримав селян, бо реконструкція може порушити циркуляцію повітря, а це обернеться руйнуванням дерев’яних стін.
"Я дуже багато такого бачив по області. Коли, наприклад, оббивають церкву бляхою чи вагонкою і дерево бутніє, втрачає структуру і розсипається. Те, що майстри відступили від стіни, майже нічого не змінить", – пояснює архітектор. У нього є ще низка зауважень щодо планованих змін. "Ця церква є перлиною міста і добре збережена. Ні в якому разі не можна так втручатися в інтер’єр. Храм має багато шрамів минулого. Він є унікальним. Дуже добре, що громада зуміла його зберегти і не спотворити", - наголосив фахівець.
Попри те, що сільрада виділила гроші на реконструкцію, сільський голова Михайло Назар виступає проти неї. "Парафіяни захотіли таке зробити. Це пов’язано з тим, що приїжджає церковне начальство, хочуть, щоб все блистіло і було рівненьке. Навіть була колись думка, щоб знести цю церкву і побудувати нову. Це фантазії людей, які абсолютно не розуміють її цінності. Може, вона не така гарна, як сучасна, але в тому її цінність. Тому дуже важливо зберегти церкву", – підкреслює він.