Інтерв’ю з владикою ІРИНІЄМ (Біликом), каноніком базиліки Санта Марія Маджоре в Римі
Єпископ Іриней (Білик) є священнослужителем найбільшої у світі католицької базиліки, присвяченій Богородиці – Санта Марія Маджоре (Рим, Італія). За походженням єпископ Іриней – українець, тому уважно слідкує за подіями в Україні.
— Різдвяні свята ще тривають. І в Україні завжди цікавляться, як відбувається велике Свято Народження Христа в Ватикані. Що нового було у цьому році в церемонії свят?
— Кожного року на Різдвяні і Великодні Свята у самому Ватикані організовують святкові обіди для потребуючих. Цьогоріч Папа взяв участь в обіді з бездомними і потребуючими, який в другий день Різдвяних свят організувала католицька спільнота св. Егідія в Римі.
Святіший Отець сидів за столом, за яким була також циганська сім'я з чотирьох чоловік, і ще афганський юнак-шиїт, 90-річна вдова з Італії, молодий італійський юнак в інвалідному візку, якого родина ще з дитинства виставила на вулицю і мусульманка з Сомалі.
Папа Бенедикт XVI привітав всіх гостей і організаторів та нагадав, що тільки любов дає людині справжню радість, оскільки більше щастя віддавати, ніж отримувати.
Спільнота св. Егідія організувала безплатну мовну і культурну школу для бідних. Щоденно ця спільнота готує майже десять тисяч гарячих обідів для потребуючих. Також в них діє мобільний підрозділ для надання допомоги, який відвідує більше ста місць скупчень потребуючих у Вічному місті. Для них розвозять гарячі страви і зимові спальні мішки, ковдри та теплий одяг.
У самому Римі проживають тисячі бездомних. В католицьких еміграційних осередках вони мають можливість легалізувати своє перебування і отримати документи, що засвідчують їхню особу.
Осередки цієї благодійної спільноти св. Егідія діють у різних країнах світу, в тому числі і в Києві.
Треба сказати, що під егідою Ватикану діє ціла система різних організацій, які надають благодійну допомогу потребуючим у різних країнах постійно, а не так, як бачимо чи чуємо в Україні про якісь благодійні одноразові акції окремих політиків чи політичних партій, особливо перед виборами, які часто відбуваються з метою пропаганди чи агітації.
Католицька Церква має систему організацій «Карітас», які здійснюють різні програми допомоги для бідних і потребуючих, для одиноких і бездомних. Також «Карітас» має різні навчально-освітні програми для дітей та молоді, різні реабілітаційні центри для алко- чи нарко- узалежнених осіб, не зважаючи на конфесійну приналежність.
«Церква в потребі» і «Реновабіс» також мають різні програми допомоги і сприяння, зокрема в розбудові церков (і не тільки католицьких) і різних церковних інституцій для релігійної освіти і виховання, надання стипендій для навчання в католицьких університетах в Римі та в інших країнах студентам з різних країн, і не тільки католицької конфесії, а і православних.
Крім цього, в Римі, як і в цілій Італії, різні монастирі і різні католицькі допомогові організації щодня організовують харчування для тисяч нелегалів і бездомних.
Також Папа зі свого фонду постійно надає матеріальну допомогу потерпілим у результаті різних природних катаклізмів.
— Ваше Преосвященство, Ви маєте честь служити в Римській базиліці Санта Марія Маджоре. Як проходять Різдвяні Свята в цьому храмі?
— У Римі крім тисячі різних церков (храмів) є чотири Папські Базиліки, щось подібно, як в кожній єпархії є так званий катедральний собор керуючого єпископа. Папа має титул також і єпископа Риму. Він має чотири свого роду катедральних собори, які називаються базиліками. Одна із Папських базилік – базиліка Санта Марія Маджоре, найбільший храм у світі, присвячений Пресвятій Богородиці. Окрема історія побудови цього храму. А ще кожна Папська базиліка відрізняється своєю особливістю. Зокрема в цій Базиліці є оригінальна чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, намальована самим євангелистом і апостолом св. Лукою «SALUS POPULUS ROMANI» (спасіння народу римського), а також в цій базиліці зберігаються в золотому саркофазі зі скляними вікнами дерев’яні ясла, в яких лежало дитятко-Ісус.
Кожного дня тисячі туристів і прочан із різних країн відвідують також і цю Базиліку, де панує Божественна атмосфера. В Різдвяний і Великодній час кількість відвідувачів зростає в декілька разів. Віруючі бажають насамперед духовно готуватись до цих святкувань. Для цього перед великими святами проводять спеціальні кількаденні духовні приготування, а також вечірні концерти духовної музики за участю провідних майстрів. Так було і цього разу.
— Відомо, що Католицька Церква опікується тими, кого в Україні називають «заробітчанами». Українська «заробітчанська» діаспора – найбільша в Європі. Але в Україні не всі знають про ту велику допомогу, що надає Католицька Церква нашим співвітчизникам, які перебувають на чужині.
— Католицька Церква насамперед дбає про духовну опіку над всіма, але також виступає за пошанування всіх прав кожної людини, без огляду на конфесійну приналежність.
Коли в Італії почали появлятися заробітчани з України, то Римо-Католицька Церква в Італії почала запрошувати для духовної обслуги священиків з України, щоб наші віруючі мали духовну обслугу в нашому обряді і в рідній українській мові. Для цього Римо-Католицька Церква надає свої храми для почергового богослужіння. В багатьох містах Італії віруючим передані повністю італійські храми в користування. Також нашим священикам надані місця проживання і фінансова підтримка на час дії контракту. На даний час в Італії відкрито біля 130 осередків (парафій) для заробітчан з України.
При наших парафіях організовуються різні освітньо-духовні і допомогові інституції. Шкода, що дороги багатьох наших заробітчан проходять, як кажуть, повз храм. Життя таких людей виглядає порожнім, як «збирачів грошей». Правда, коли приходить якесь нещастя чи горе, тоді людина приходить до храму, однак інколи це буває запізно! Як сказано, «коли дорога не веде до храму, то навіщо така дорога?».
— Апостольська столиця завжди опікується українцями. Які акції Ви, Ваше Преосвященство, назвали б ключовими для розвитку відносин між Ватиканом і Україною?
— Римо-Католицька Церква відіграє важливу участь не лише в контекстi євроiнтеграцiйних устремлiнь України, але й у ceнci українських католицько-православних мiжцерковних вiдносин. Останнiй аспект проблеми заслуговує на особливу увагу з огляду на активізацію в Українi державно-церковних pyxiв, цiллю яких є утворення єдиної Української помiсної православної Церкви, базованої на традицiях Київської Церкви – виразника ранньоro українського християнства, яке, як засвiдчує icторiя, характеризувалось виразним вселенським, тобто католицьким характером («католикос» в перекладi з грецької, як відомо, означає «вселенський», а за старослов'янським відповідником: «кафолічне» - «соборне»).
Україна має досвiд взаємної спiвпрацi зi Святим Престолом у рамках мiжнародних органiзацiй: iдеться про пiдтримку Ватиканом наших iнiцiатив щодо мiжнародного визнання геноцидом Голодомору 1932-1933 poків. Узагалi, Апостольська столиця послiдовно пiдтримує зусилля України у справi донесення cвітовi правди про Голодомор. Ватикан на своєму внутрiшньому piвні вже давно визнав цю трагедiю геноцидом українського народу. Стало знаковим публiчне звернення Його Святостi Папи Бенедикта XVI у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору, яке він виголосив українською мовою 23 листопада 2008 року на площi Святого Петра у Римi. У своїй промові Понтифiк висловив солiдарнiсть з українським народом у вшануваннi пам'ятi мiльйонiв жертв Голодомору i запевнив про свою молитву за те, щоб у майбутньому нiколи не повторилися такi трагедії.
Католицька Церква, координована Святим Престолом, пiдтримує значну доброчинну й душпастирську дiяльнiсть в Українi міжнародних організацій «Реновабіс» та «Церква в потребі». Важливим є те, що йдеться переважно про невеликi проекти конкретної допомоги, покликані тамувати страждання бiдних i вcix тих, хто перебуває на межi виживання: похилих віком, хворих, сирiт, дiтей вулицi тощо. Kpiм того, слiд взяти до уваги заходи мiсцевих органiзацiй «Kapiтacy», працю добровольцiв, яку важко визначити кількісно, але яка в кожному разі є вагомою соціальною допомогою.
Передачi Radio Vaticana виходять також українською мовою. У рамках спецiальної угоди, укладеної мiж Нацiональною радiокомпанiєю України (НРКУ) та Radio Vaticana, НРКУ транслює спецiальну україномовну програму Radio Vaticana на Першому та Третьому каналах Українського радiо.
Сфера культури стала одним із надзвичайно цiкавих напрямків спiвпрацi мiж Україною i Ватиканом. Мiжнародну виставку було організовано з 16 вересня по 3 листопада 2008 р. Посольством України у Ватиканi в Палаці «Cancelleria» у взаємодiї з ватиканською стороною на тему:«Великі цивілізації Старої Європи: Кукутень-Трипілля (VI–III тис.до Р.Х.)». Завдяки пiдтримцi Ватикану iнтepec до виставки мав справдi мiжнародний характер.
Існують також плани проведення двох нових виставок: твopiв українського iконопису з фондiв Києво-Печерської лаври у Ватиканi та предметiв мистецтва з колекцiй Ватиканських музеїв у Києвi.
Ватикан може допомогти у справi вiдродження нашої iсторичної пам'ятi. Насамперед мається на увазi Секретний Ватиканський apxiв, фонди якого тепер доступнi для українських дослiдникiв.
Святіший Отець Іван-Павло ІІ за час свого Понтифікату 157 разів звертався українською мовою з різних нагод до українців на різних рівнях, починаючи від дітей і закінчуючи єрархами чи Президентами, з них – 24 рази під час візиту в Україну.
У п’ятнадцяту річницю Чорнобильської катастрофи Папа згадав про страшнi наслiдки катастрофи для України i для всього свiтy, закликаючи вcix людей доброї волi до солiдарности з жертвами цього жахливого лиха.
— Ваше Преосвященство, Ви як представник Ватикану і як українець пильно стежити за розвитком відносин між різними гілками Православної Церкви в Україні. Чи можливий між ними діалог?
— Нормальний діалог можливий між рівноцінними суб’єктами. Якщо такий діалог почався, то це в першу чергу означає, що обидві сторони діалогу визнають про існування одне одного і про пошук спільних точок дотику. Та навіть поганий діалог, можемо перефразувати відомі слова, краще ніж ворожнеча чи протистояння. Хоч між простим віруючим народом ніякого протистояння нема, якщо нема підбурюючих церковно- чи священнослужителів і нечесних замаскованих політиків.
— Як Ви вважаєте, можливе об’єднання православних Церков в нашій державі? Дійдуть згоди у цьому діалозі?
— Якщо на першому місці буде стояти питання духовного добра віруючих в Україні, а не замасковані політичні завдання чи якісь особисті амбіції провідників Церков, то об’єднання можливе. Інакше, доведеться чекати «повноти часу» (Еф.1,10), тобто нових провідників і нових сприятливих політичних і інших чинників.
Звичайно, що Римо-Католицька Церква вітає початок діалогу УПЦ і УПЦ КП і молиться зі всіма «за добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх», як співається у Візантійській Літургії, щоб було одне стадо і один Пастир (пор.Ів.10,16). На різних державних заходах і моліннях, які відбувалися до цього часу в Україні, якщо присутня УПЦ КП, то УПЦ відмовлялася від такої участи.
— Нас чекають вибори Президента України. І знову політики публічно заявляють про те, що їх благословила на «президентство» та чи інша конфесія. Складається враження, що претенденти на цей високий державний пост «розібрали» собі конфесії за своїми політичними уподобаннями. Як має поводитися духовенство у цій ситуації?
— Для досягнення мети окремі політики і їхні сили намагаються залучити різні чинники, в тому числі і церковні. Але, якщо якась конфесія відкрито втягнеться за явну підтримку якогось кандидата, то коли цей кандидат програє, то також і ця конфесія «програє».
На теперішніх Президентських виборах, так виглядає, що кожна конфесія благословляє всіх кандидатів, хто просить такого благословення, бо обов’язок Церкви – передавати Боже благословення для кожної людини, як християнина, а не як політика чи бізнесмена, але для чесної праці і чесного змагання. Деколи політики стверджують, що тільки їх благословила Церква.
— Як, на Вашу думку, мусить під час цих виборів голосувати віруюча людина?
— Чесно проголосувати – це моральний і громадянський обов’язок кожного громадянина України.
За кого голосувати? «Дерево пізнається з плоду»( Мт.12,33). Молитися про світло Святого Духа, щоб добре розпізнати «овочі» кандидатів і хто з них краще буде дбати про майбутнє України та простий народ!
Звичайно, ідеального керівника, як і ідеальної людини, не буває, але прямувати до досконалості покликана кожна людина (пор. Мт.5,48). А ще потрібно нам згадати промовисті прості слова слуги Божого Папи Івана Павла ІІ у своєму слові до молоді під час його історичної подорожі в Україну в 2001 році: «Україна потребує чоловіків і жінок, які б віддавали себе на служіння суспільству, маючи на меті сприяння правам і добробуту всіх, починаючи від найслабших і знедолених. Такою є логіка Євангелія, але це також і логіка, завдяки якій зростає цивілізоване суспільство. Справжня цивілізація, в дійсності не вимірюється тільки економічним поступом, але в основному людським, моральним і духовним розвитком народу».
— Дякуємо за розмову!
Бесіду вела Алла БОЙКО,
Рим-Київ, 14 січня 2010 року