На Тернопільщині громада УГКЦ передала вірменам старовинний храм
Церкву св. Григорія XVIII ст. передала громаді Вірменської Апостольської Церкви громада Святої Трійці УГКЦ у м. Бережани Тернопільської області.
Первісно цей храм будували як вірменський, але в радянські часи він стояв пусткою, а зі здобуттям Україною незалежності ним заопікувалася греко-католицька парохія, повідомляє кореспондент РІСУ Володимир Мороз. Із 2004 р. будівлю церкви включили ще й до складу Бережанського державного історико-архітектурного заповідника.
Громаду Вірменської Апостольської Церкви зареєстрували у Тернополі 27 червня 2014 р. і вони звернулися з проханням надати вірменський храму у Бережанах їй у користування. Греко-католики пішли на зустріч. Відтак 9 жовтня 2016 р. до місцевої влади надійшло звернення громади Св. Трійці УГКЦ, а 24 жовтня 2016 р. — громади Вірменської Апостольської Церкви з цього приводу.
«Вірменська громада м. Тернополя звернулася до нашої парафії з проханням передати храм у їхнє користування, — коментує синкел з питань стратегії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ о. Віталій Козак. — Бережанська громада пішла на зустріч громаді Вірменської Апостольської Церкви. Було підготовано меморандум про спільне майбутнє використання храму. Вірменський священик, що навідуватиме вірменську церкву у Бережанах, має осідок у Чернівцях. Цими днями Голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна підписав розпорядження про передачу храму у користування вірменській громаді».
Вказане розпорядження під № 716-од датоване 6 грудня 2016 р. Згідно з документом, храм упродовж місяця передадуть у безоплатне користування вірменській громаді. Остання упродовж місяця повинна укласти з історико-архітектурним заповідником охоронний договір на збереження церкви — пам’ятки архітектури місцевого значення № 82-М.
Греко-католицька громада користувалася церквою відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 розпорядження Представника Президента України в Тернопілсьькій області від 17 грудня 1993 р.
«Парафіяни церкви неодноразово звертали увагу на будівлю, що стояла за декілька кроків від їхнього храму. Хоч особливої потреби у зайвому приміщенні парафія не мала, все ж таки заради ремонту та збереження історичної пам’ятки вирішили взяти її у користування та створити тут церкву для дітей. Вірменський храм має обгороджене подвір’я на відміну від церкви Пресвятої. Тройці, що знаходиться посеред площі міста. За задумом парафіян, саме це подвір’я було безпечним для дітей у проведенні літніх таборових заходів», — каже о. В. Козак.
Відновлення храму очолив бережанський священик Михайло Бугай. Із 2011 р. силами громади УГКЦ укріпили фундаменти, підмурували пошкоджені стіни, цілковито перемурували зруйнований правий притвор із тесаного каменю і відтворили цегляне склепіння над ним, відновили дах, скріпили арки та встановили армований пояс.
«Для перекриття використовувалася стара керамічна черепиця, яку громада скуповувала в околиці. Деякі люди що її продавали, дізнаючись що це для храму у Бережанах, відмовлялися від оплати за неї. Було наново покрито купол булатним металом. Три хрести даху були виконані у вірменському стилі ковалями з Тернополя, — деталізує синкел з питань стратегії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. — Відремонтовано також вікна храму зберігаючи попередні металічні рами. У середині храму відновлений саркофаг з похованням вірменського пароха, що знаходиться між святилищем та навою, та 2/3 підлоги храму».
Громада УГКЦ упродовж 2011-2014 рр. на описані роботи витратила 197 560 грн., багато парафіян виконували роботи на волонтерських засадах. Консультував відновлювальні роботи та надавав кваліфікованих робітників директор Бережанського історико-архітектурного заповідника Василь Зорик.
Вірменська церква у Бережанах — символ історії місцевої вірменської громади, відомої із XVII ст.
