На Тернопільщині планують взяти на облік усі пам’ятки сакральної та культурної спадщини

Із такою ініціативою виступила Тернопільська обласна рада. На відповідну програму, розраховану на 2011-15 рр., планують виділити 4 млн 460 тис. 200 грн. Обстежити і взяти під охорону обіцяють навіть традиційні для українських сіл придорожні хрести і традиційні для Галичини придорожні фігури.

Взяти на облік усі пам’ятки культурної спадщини, обстежити їх і створити спеціальні паспорти на кожну з них планують на Тернопіллі.

Із такою ініціативою виступила Тернопільська обласна рада. На відповідну програму, розраховану на 2011-15 рр., планують виділити 4 млн 460 тис. 200 грн. Обстежити і взяти під охорону обіцяють навіть традиційні для українських сіл придорожні хрести і традиційні для Галичини придорожні фігури.

“Ми вже інвентаризували пам’ятки частково у Тернополі, а саме на Микулинецькому кладовищі (головному кладовищі обласного центру, яке відкрили у 1840 р. – прим. авт). Також виконали цю роботу у Бережанському, Зборівському, Підгаєцькому, Теребовлянському, Тернопільському районах. Важче пам’ятки охороняти. Адже, наприклад, давні кургани можуть розорювати, а в Товстолузі Тернопільського району давньоруське поховання вирішили “переробити” у козацьку могилу,” повідомила кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу директор обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури Марина Ягодинська.

Щодо пам’яток історії та культури, які візьмуть на облік, то інспекція укладе охоронні угоди із уповноваженими органами місцевої влади, як от сільськими головами, зазначає директор установи.

Стан пам’яток історії та культури, зокрема, сакральних, різниться. Так, сакральну скульптуру частково охороняють уже тепер як пам’ятки мистецтва, продовжує фахівець. Під охороною та опікою місцевих громад на Тернопіллі перебувають і хрести на честь скасування панщини. Натомість інші пам’ятки культурної спадщини, як от давні фігури святих, за словами М. Ягодинської, жителі часто на свій розсуд замальовують чи забілюють вапном.

До подібних випадків належить обходження зі скульптурою святого Онуфрія роботи Йоана Георга Пінзеля. Ця фігура десятиліттями простояла у ніші воріт при вході на церковне подвір’я у селі Рукомиш Бучацького району і її щороку “оновлювали” вапном так, що його шар заховав у собі шедевр. Коли ж фахівці визначили, що фігура – особлива, її розчистили і тепер зберігають у храмі. Громада усвідомила, яким надбанням володіє і дійшло навіть до того, що разом із владою району виступила проти ініціативи повезти святого Онуфрія на виставку у Лувр разом з іншими роботами Й. Г. Пінзеля.

Одначе подібні випадки віднайдення творів сакрального мистецтва в області – одиничні.

“Я хочу нагадати, що штраф за руйнування пам’ятки може становити і 1000 неоподаткованих мінімумів, тобто 17000 гривень,” зазначає М. Ягодинська.

Подібною, але більш помітною через розміри пам’яток, є ситуація з охороною сакральної архітектури, констатує начальник відділу управління містобудування та архітектури Тернопільської обладміністрації Ярослав Пелехатий.

“Типовими серед порушень є те, що релігійні громади самовільно, не звертаючись до відповідних органів влади, перебудовують храми, нищать вівтарі. Також зникають ікони з церков. Головна причина подібного ставлення - нерозуміння і відсутність вміння оцінити те, що збереглося до наших днів,” пояснює спеціаліст.

Одним із прикладів, коли громада підходить до храму, не враховуючи його історико-культурної цінності, є випадок у селі Борсуки Лановецького району. Там парафіяни вирішили “покращити” вигляд дерев’яної церкви святого Миколая 1892 р., оббивши його білою вагонкою. Громада не тільки не уклала охоронного договору на збереження пам’ятки з управлінням містобудування та архітектури, але не й не звернула увагу на попередження про те, що вона порушує статті 23 та 26 Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Таким чином пам’ятка втратила автентичність і виникла небезпека її пошкодження внаслідок того, що дерев’яне облицювання вкрили вагонкою.

Натомість деякі інші пам’ятки сакрального мистецтва не бережуть комунальні установи, які ними безпосередньо користуються. До їх переліку належить і будівля монастиря отців-василіан у селі Краснопуща Бережанського району. Споруду використовують як головний корпус Бережанського обласного комунального психоневрологічного будинку-інтернату для дорослих і директор розпорядився там встановити металопластикові вікна. Цей елемент капремонту провели у пам’ятці XVIII-поч. ХХ ст. без погодження з обласною інспекцією архітектурно-будівельного контролю. І це у той час, коли, як повідомив Я. Пелехатий, у Києві вже вивчають можливість надання будівлі монастиря статусу пам’ятки національного значення.

Подібні прорахунки та порушення обіцяють обов’язково виправити, а до обстеження стану пам’яток культурної спадщини регіону планують залучити не тільки місцевих фахівців, а й їхніх колег із сусідніх регіонів. Утім, до того часу багато цінних пам’яток можуть просто никнути.

Довідка

3508 об’єктів культурної спадщини: археології, історії та монументального мистецтва, архітектури та садово-паркового мистецтва, ландшафтних є загалом на обліку в Тернопільській області. 564 церков на Тернопіллі мають статус пам’яток, з яких 96 – статус пам’яток національного значення. У регіоні 25 сакральних архітектурних споруд та частин їх комплексів входять до “Переліку пам’яток, що не підлягають приватизації”.