Унеможливити перехід православної громади села Новостав Шумського району Тернопільської області до УПЦ КП намагаються представники УПЦ (МП) шляхом судового оскарження. Утім, Тернопільський окружний адміністративний суд 11 вересня вирішив залишити позов УПЦ (МП) без задоволення.
Відповідно офіційно громади цієї конфесії у Новоставі тепер немає. На ділі ж частина віруючих залишається прихильником УПЦ (МП). І ця сторона за підтримки Тернопільської єпархії УПЦ обіцяє подати апеляційну скаргу в суд вищої інстанції — у Львові чи Києві.
Як РІСУ повідомляла, весною цього року у Новоставі частина громади вирішила перейти до УПЦ КП. Спершу активісти переходу парафії УПЦ (МП) до Київського Патріархату, за їхніми словами, зібрали 325 підписів «за перехід». Потім активісти УПЦ (МП), як самі стверджують, у тому ж селі назбирали 250 підписів за вірність їхній конфесії. Тож у Новоставі, де 382 дорослих православних парафіян, обидві конфесії (кожна за себе) назбирали загалом 575 підписів! Тему продовжує досліджувати наш кореспондент Володимир Мороз.
“У квітні до обладміністрації надійшов пакет документів від релігійної громади села Новостав Шумського району у зв'язку з їх переходом з-під юрисдикції УПЦ до УПЦ КП. Вони подали відповідну заяву... Знаючи, що це неординарна ситуація — зміна юрисдикції, і щоб глибше вивчити ситуацію, ми спрямували відповідний запит до Шумбарської сільської ради (Новостав належить до неї) і до Шумської райдержадміністрації”, — коментує начальник відділу релігій та національностей департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської обладміністрації Ярослав Бурдяк.
Від одного і другого адресата отримали позитивні висновки, продовжує посадовець.
“На підставі всього цього у червні цього року голова Тернопільської обладміністрації видав розпорядження про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ КП села Новостав у новій редакції, яким було зафіксовано факт переходу релігійної громади з УПЦ до УПЦ КП. Після цього частина громади почала це оскаржувати і звернулася в Тернопільський обласний адміністративний суд із позовною заявою. Суд, розглянувши ті питання, 11 вересня позов релігійної громади залишив без задоволення, а розпорядження голови обладміністрації залишив у силі”, - пояснює Я. Бурдяк.
Як результат описаних колізій, юридично у Новоставі є одна громада, а реально — дві УПЦ КП і УПЦ. Остання, за словами начальника відділу релігій та національностей, також може зареєструватися.
Щодо сільського дерев'яного храму святого архистратига Михаїла (1786-1865 рр.), то він — пам'ятка, яка включена до Державного реєстру національного культурного надбання. На даний час культова споруда закрита. Обидві громади служать на церковному подвір'ї.
“Цієї неділі (14 вересня — прим. авт.) громада УПЦ Київського патріархату служила на 9 ранку, а інша — пізніше, — розповідає Шумбарський сільський голова (саме до цієї сільрад входить Новостав — прим. ред.) Віктор Кондратюк. — Наскільки мені відомо, мають бути збори громадян. Нікуди не дітися — є дві громади й іншим шляхом, як через запровадження почергових богослужінь, питання не вирішити... Багато людей не те, що почали задумуватися, а вже задумалися про перехід з однієї церкви до іншої. Але ніхто нікому синців не ставив”.
З іншого боку, як каже секретар Тернопільської єпархії УПЦ (МП) о. Степан Балан, їхня сторона не погоджується із рішенням суду і готує апеляційну скаргу.
“Буде апеляція — до Львова або до Києва. Таке рішення стало для нас неочікуваним”, — коментує він.
Конфлікт у Новоставі не є першим подібним у північній — волинській — частині Тернопільської області. Саме тут зосереджена основна частина з понад 120 громад УПЦ (МП) області. Зокрема, РІСУ писала у попередні роки про перехід до УПЦ КП віруючих у громадах сіл Рохманів Шумського району і Мусорівці Збаразького. В обох парафіях громади розділилися. У Рохманові за УПЦ КП залишилася дерев'яна церква-пам'ятка, а громада УПЦ (МП) адаптувала для богослужінь сільський будинок і збирається будувати новий храм. У Мусорівцях конфлікт виник після добудови нового храму з приводу його майбутньої приналежності. Відтак новобуд отримала УПЦ (МП), а храм XVIII ст. — пам'ятку архітектури — УПЦ КП. Причому жодна зі сторін спершу не хотіла служити у старій церкві.
Як зауважують у Тернопільській ОДА, боротьба за храми матиме продовження. “У даний час в нас є пакет документів ще по одному селу. Йдеться про Збаразький район”, — каже Я. Бурдяк.