Міжнародна наукова конференція під назвою «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України» 28–30 вересня 2023 року відбудеться у Марійському духовному центрі Зарваниці.
Захід проводять Провінція Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину Святого Йосафата в Україні, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви, Інститут історії Церкви Українського католицького університету за підтримки Тернопільської обласної військової адміністрації, Тернопільської обласної ради.
Захід приурочений 250-літтю коронації Почаївської ікони, — повідомили у Тернопільській митрополії УГКЦ.
Як зазначив РІСУ науковий співробітник ІІЦ УКУ Володимир Мороз, мета конференції — зібрати разом науковців, які роками і десятиліттями в архівах досліджують історію Почаївського монастиря в різних її вимірах, щоби представити дійсну історію цієї чернечої обителі.
За матеріалами конференції має вийти науковий збірник.
ПРОГРАМА:
28 вересня (четвер)
Пообідній час – прибуття учасників до Тернополя, поселення в готелі.
20:00 – вечеря
21:00–22:00 – знайомство, спілкування.
29 вересня (п’ятниця)
9:00–9:50 – сніданок
10:00–10:20 – реєстрація учасників
10:20–11:40 – привітання, пленарне засідання
Володимир Мороз, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету. «Шлях Почаївського монастиря в Унійну Церкву: передумови, обставини та історія прийняття рішення 1712 року».
Віталій Козак, о., доктор східних церковних наук Папського Східного інституту в Римі, синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. «Вплив соціально-культурного середовища на становлення релігійних традицій Почаївського монастиря та їх відображення в історіографії ХІХ–ХХ ст.».
Наталія Бондар, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. «Порівняльна характеристика видавничої діяльності друкарень Почаївського Успенського монастиря та Києво-Печерської лаври».
11:40–12:00 – перерва на каву
12:00–13:30 – секційні засідання
Секція 1
Питання джерелознавства та історіографії Почаївського монастиря
Іван Зуляк, доктор історичних наук, професор кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. «Сучасна українська історіографія про Почаївську лавру».
Федір Полянський, кандидат історичних наук, доцент, директор Державного архіву Тернопільської області. «Документи Почаївського монастиря у Державному архіві Тернопільської області: історико-джерелознавчий аспект».
Валентина Бочковська, кандидат історичних наук, директорка Музею книги та друкарства України. «“Книга справ монастиря Почаївського” як історичне джерело про його діяльність у 1557–1799 роках».
Владислав Безпалько, старший науковий співробітник відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України. «Грамота про вділення єпископських свячень Діонісію Жабокрицькому 1702 року».
Секція 2
Віхи історії Почаївського монастиря
Петро Кралюк, доктор філософії, професор Національного університету «Острозька академія». «Йов Желізо: спроба реконструкції неміфологізованої біографії».
Олександр Булига, директор комунального закладу «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради. «Етапи інкорпорації Почаївського монастиря до складу Унійної Церкви: витоки, специфіка, наслідки».
Юрій Стецик, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України та правознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. «Василіянське чернецтво Почаївської лаври (1739 р.): просопографічні аспекти».
Беата Лоренс, габілітований доктор, професорка Інституту історії Ряшівського університету. «Życie codzienne w monasterze poczajowskim w II połowie XVIII wieku w świetle ksiąg dochodów i wydatków».
Оксана Карліна, кандидат історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки. «Функціонування новіціяту Почаївського василіянського монастиря (кінець XVIII – перша третина ХІХ століть)».
Елла Бистрицька, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та релігієзнавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. «Почаївська лавра у другій третині ХІХ століття: зміна юрисдикції та її православне облаштування».
Секція 3
Внесок Почаївського василіянського монастиря в розвиток книгодрукування
Світлана Кагамлик, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Від Києво-Печерської лаври до Почаївської Успенської: контакти та взаємовпливи у сфері книговидання (XVIII – початок XIX століть)».
Ірина Ціборовська-Римарович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. «Друкарське оформлення видань друкарень Почаївського Свято-Успенського монастиря і Бердичівського монастиря босих кармелітів: маловідомі факти та порівняльна характеристика».
Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, доктор канонічного права. «Видання почаївського Псалтиря польською мовою 1781 року».
Наталія Заболотна, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. «Почаївські стародруковані Служебники у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського».
Тетяна Добрянська, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. «Друкований фрагмент тексту “Вослѣдованіє праздныка пресвѧтой тайны еѵхаристіи” у складі рукописного збірника XVII століття (за фондами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)».
Світлана Позіховська, завідувачка Музею книги та друкарства міста Острога комунального закладу «Державний історико-культурний заповідник м. Острога». «Колекція почаївських стародруків XVIII століття у збірці Музею книги та друкарства міста Острога».
Анастасія Хеленюк, кандидат історичних наук, директорка Музею історії Національного університету «Острозька академія». «Видання друкарні Свято-Успенського Почаївського монастиря в колекції стародруків та рідкісних книг Національного університету “Острозька академія”».
Михайло Забанжала, о., адміністратор парафії Успіння Богородиці, міста Козова Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. «Присутність почаївських друків у парафіях Тернопілля у XVIII столітті (за актами канонічних візитацій)».
Леся Костюк, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. «Почаївські стародруки в сучасних колекціях і збірках Тернопільщини».
Ольга Морозова, завідувачка сектору впровадження цифрових технологій комунального закладу «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради; Віктор Луц, заслужений працівник культури України, старший науковий співробітник сектору мистецтв комунального закладу «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради. «Оцифрування почаївських стародруків у Рівненському обласному краєзнавчому музеї як засіб збереження та популяризації культурної спадщини».
14:00–15:00 – обід
15:00–16:30 – секційні засідання
Секція 4
Богословська, духовно-просвітницька та інтелектуальна спадщина Почаївського василіянського монастиря
Вікторія Любащенко, доктор філософських наук, професор Інституту історії Церкви Українського католицького університету. «Єретики і пси і сповнені невір’я»: Пчола Почаївська у полемічному дискурсі XVІ–XVІI століть».
Тарас Шманько, доктор богослов’я, завідувач кафедри літургійних наук філософсько-богословського факультету Українського католицького університету. «Літургійні видання почаївської друкарні василіян у контексті реформи Замойського собору Унійної Церкви».
Ігор Ісіченко, архиєпископ, доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Блаженний Йосафат Кунцевич у поетичному світі “Богогласника”».
Роман Кисельов, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, викладач церковнослов’янської мови Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ,. «Авторські твори, видані в почаївській друкарні отців василіян, як матеріал для вивчення церковнослов’янської мови».
Євген Кобильник, о., доктор богослов’я папського Східного інституту у Римі, адміністратор парафії с. Буцнів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. «Духовний світ Миколая Потоцького. Штрихи до портрету мецената».
Михайло Тупиця, аспірант кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету, методист кафедри літургійних наук філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, референт програми «Київське християнство». «Літургійне життя Мукачівської єпархії і Почаївські друковані книги на її парафіях у XVIII столітті».
Секція 5
Почаївська ікона Богородиці та її шанування. Культи інших святих в обителі
Валентина Лось, кандидат історичних наук, Бібліотека філологічного відділу Ягеллонського університету у Кракові. «Роль почаївських василіян у розвитку релігійних культів в Унійній Церкві другої половини XVIII століття».
Наталія Федишин, аспірант кафедри історії гуманітарного факультету Українського католицького університету. «Культ Почаївської ікони Богородиці крізь призму графічних зображень XVIII століття».
Руслана Шеретюк, доктор історичних наук, професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету; Надія Стоколос, доктор історичних наук, професор кафедри філософії, теології та історії Церкви Українського гуманітарного інституту. «Коронація богородичних ікон як феномен європейської культури ранньомодерної доби».
Андрій Брижук, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острог. «Гравюра “Церемонія коронації в Почаївському монастирі 1773 року” Федора Стрільбицького – візуальне джерело історії Почаївського унійного спадку».
Юлія Рудакова, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. «Коронація Почаївської ікони Богородиці у виданнях друкарні Почаївського Успенського монастиря. Особливості примірників видань із фонду Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського».
Микола Бендюк, керівник Арт-кластеру Національного університету «Острозька академія». «Почаївський іконостас Покровського храму села Курозвани».
16:30–17:30 – онлайн-секція для учасників, які з поважних причин не змогли приїхати.
17:30–19:00 – вільний час. Огляд виставки почаївських старожитностей XVIII–XIX ст. з фондів Державного архіву Тернопільської області, Державного історико-культурного заповідника міста Острога, збірки монастиря святих апостолів Петра і Павла у Дрогобичі Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину, фондів Рівненського обласного краєзнавчого музею, фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, збірки Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
19:00–20:00 – вечеря.
30 вересня (субота)
8:00–9:00 – сніданок
9:30 – виїзд на екскурсію до Почаєва, Божої гори, Кременця, Данилового граду.
13:00–14:00 – обід.
19:00 – прибуття до Тернополя. Від’їзд учасників.