В академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії УПЦ (МП) 23 травня православне духовенство відслужило заупокійну літію за загиблим від рук комуністично-радянського режиму провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгеном Михайловичем Коновальцем.
Літію очолив ректор УУБА та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений УПЦ (МП) з питань вищої освіти і науки, професор, архимандрит Віктор (Бедь), якому співслужили протоєрей Ігор Ковальчук, керуючий прес-службою УУБА-КаУ, а також єромонах Ігор (Богдан), помічник ректора з духовно-патріотичного виховання академії та університету.
Довідка: Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с. Зашківці Жовківського району Львівської області в учительській сім’ї. Закінчив Українську академічну гімназію, після цього навчався на юридичному факультеті Львівського університету, згодом став студентом Віденського університету.
Під час Першої світової війни у 1914 р. мобілізований до австрійської армії. У червні 1915 р. під час боїв на Маківці Коновалець потрапив у російський полон.
У 1917 році у Києві Коновалець сформував корпус Січових Стрільців, який вів запеклі бої проти більшовицьких військ. Будучи полковником армії Української Народної Республіки, він здійснив багато успішних військових операцій, завдав жорстоких поразок червоним окупантам.
У листопаді 1927 р. за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО створено єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.
Діяльність Євгена Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась підтримкою української молоді,а його намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.
23 травня 1938 р. Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР. Убивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ). Він зумів увійти в довіру до Коновальця, котрий вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угруповання» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов під псевдонімом Павлусь Валюх. Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937 Судоплатова прийняв особисто Сталін і поставив завдання розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВД Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.
23 травня 1938 р. Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.