Історія коростишівського костьолу давня – побудований у 1608 році графами Олізарами, функціонував до 1936 року, коли настоятеля костьолу отця Зигмунта Климентовича було заарештовано, а приміщення костьолу радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, потім – як кінотеатр.
Роман ЗДОРИК. - "20 хвилин", 29 вересня 2008 року
Коли ж пан Ян дізнався, що католицька громада Коростишева збирається відновлювати костьол, збудований його родиною, зацікавився. Зацікавленість його «вилилася» у переїзд з далеких Сполучених Штатів, де проживали Олізари відтоді, як батько пана Яна ще дитиною був змушений туди емігрувати, до Варшави. «Хотілося бути ближче до землі своїх предків», – аргументує свій переїзд пан Ян. Крім того, костьол, відновлений спільними зусиллями коростишівців, отримав від Яна Олізара електронні дзвони. Як зізнається сам доброчинець, він не надто багата за європейськими мірками людина. Працює ландшафтним архітектором. Але разом зі своєю дружиною Маргаритою взяв активну участь у відбудові костьолу.
– До цього був багатшим, – сміється Ян Олізар, – Але справа родини – це свята справа.
Довідка
Олізар (пол. Olizar) — Старовинний польський шляхетський рід, що походить від Олізара (Елізарія) Волковича, старости чорнобильського (1533-1545). Рід Олізар, внесений в VI частину родословної книги Київської губернії. Родина Олізарів володіла Коростишевом 308 років. В кінці XVIII на початку ХІХ ст.. містом володів Пилип Олізар—маршал Люблінського трибуналу. Він побудував новий маєток. При ньому була добудована каплиця до костьолу, відкрита лікарня у 1785 р. та школа