На "Живому телебаченні" УГКЦ о 20:00 щонеділі транслюватимуть "Ісусову молитву". Нагадаємо, що від жовтня 2020 року, починаючи від свята Покрову Пресвятої Богородиці, усі охочі долучаються до онлайн-трансляцій молитви на вервиці. А тепер щонеділі буде можливість помолитися також "Ісусову молитву". Перша така онлайн молитва відбулася цієї неділи, 7 лютого.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
"Було розуміння, відчуття, що не потрібно творити окремої трансляції «Ісусової молитви». Наприклад, "Вервиця" щодня о 20:00, а «Ісусова молитва» о 21:00. Чому? Бо тоді було б дві різні групи вірян: одні молилися б "Вервицю", а інші – «Ісусову молитву». А ми хочемо, щоб усі користали із духовного багатства нашої східної традиції, нашої Церкви, де рівно можуть співіснувати молитва на вервиці та молитва на чотках. Тому в неділю, один раз на тиждень, буде «Ісусова молитва», а в інші дні – "Вервиця" до Богородиці", – розповів у своєму коментарі о. Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ.
Як наголошують в УГКЦ, будуть робити всі необхідні кроки, щоб в один день у молитві єдналися дві різні спільноти в двох різних містах, у двох різних країнах.
В УГКЦ пояснюють: " "Ісусова молитва" починається, як і щоденні молитви, "звичайним початком" (церковнослов’янською «начало обичне»): "Царю Небесний", "Трисвяте", "Пресвятая Тройце", "Отче наш". Тоді 50-й псалом і аж до "Символу віри" включно. Після цього переходимо до «сотиці»: повторення 100 разів слів: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних". 25 разів буде співати перша локація, тоді 25 – друга, 25 – знову перша і 25 останніх – друга. Кожних 25 разів закінчуємо Богородичною молитвою "Достойно є"".
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» пояснює: «Наша духовна традиція через століття донесла до наших днів досвід глибокої і водночас простої молитви, яка полягає в постійному повторюванні слів: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Через безнастанне взивання імені Ісуса Христа молитву називають Ісусовою. Практика Ісусової молитви має за мету закоренити в нашому нутрі, у нашому серці постійне й живе усвідомлення Божої присутності».