Надія Дзвоник промовляла розумом і серцем графині Софії Шептицької
Якби за цією книгою знімали художній фільм, то, як на мене, на роль матері Андрея Шептицького найвибагливіші режисери обрали б саме її – Надію Дзвоник. Не професійну актрису, а художника, наукового працівника Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Надія Дзвоник відома у Львові як режисер масових видовищ. І вперше спробувала себе як актриса.
У Львівському органному залі відбулася моновистава «Богом покликаний» про молоді роки слуги Божого Андрея.
Якби за цією книгою знімали художній фільм, то, як на мене, на роль матері Андрея Шептицького найвибагливіші режисери обрали б саме її – Надію Дзвоник. Не професійну актрису, а художника, наукового працівника Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Надія Дзвоник відома у Львові як режисер масових видовищ. І вперше спробувала себе як актриса.
Ця моновистава за книгою спогадів матері митрополита Андрея графині Софії з Фредрів Шептицької «Молодість і покликання отця Романа Шептицького». Чому Романа? Третього сина в родині Шептицьких нарекли потрійним ім’ям – Роман – Олександр – Марія. Андреєм він став 28 травня 1888 року, коли 22-річний доктор права граф Роман Шептицький переступив поріг Добромильського монастиря отців Василіян, починаючи своє чернече життя послушником...
Софія Шептицька – із знаної родини Фредрів. Її батько – відомий польський драматург Олександр Фредро. Театралам найбільш відома його комедія «Дами і гусари». Софія Шептицька – людина енциклопедичних знань і високих моральних чеснот. Своєю книгою вона заповнила велику прогалину у життєписі митрополита Андрея, відкривши нам дитинство і юність свого сина, його шлях до Бога.
Для моновистави Надія Дзвоник обрала з книги саме ті фрагменти, які є найбільш емоційними і розкривають драму цієї родини. Життя Софії Шептицької аж ніяк не було безхмарним. Двох дітей втратила у ранньому віці, а ще двох – Андрея і Климентія – Господь покликав у монастир. Хоча обидвоє могли б зробити блискучу світську кар’єру. Андрей міг викладати право і теологію в одному з престижних європейських університетів чи обійняти якусь високу посаду в австрійському війську, а Климентій – продовжити кар’єру адвоката і політика. Зворушливо звучать слова матері: «Сини батькам лише позичені Богом...».
Книга і моновистава ніби оголюють раниму душу юного Романа. Якщо мати, попри всі свої вагання і терзання, змирилася із вибором свого сина, то батько сприймав його як особисту трагедію. Окрім родинної драми, у Романа була ще драма світоглядна, конфесійна. Адже він поривав з традиційним для Шептицьких латинським обрядом, переходив із римо-католицької до греко-католицької конфесії. Письменник Григор Лужицький вкладає в уста Романа такі слова: «Мене відречуться одні, мене проклинатимуть інші, зрозуміють мої найближчі...». А це слова його, звернені до матері: «Поляки вважатимуть мене за українця, а українці будуть трактувати мене як поляка». Вже 1901 року, коли на Святоюрській горі відбулося велике торжество сходження Владики Андрея на митрополичий престол, митрополит скаже: « Я – русин, і свій народ і свою церкву люблю понад усе...».
«Для мене,- розповідала після вистави пані Надія,- був повною несподіванкою той конфлікт, та драма у родині Шептицьких. Після прочитання спогадів графині я по-новому подивилася на свою місію як мами...».
Не знати, чи Надія Дзвоник добивалася портретної схожості зі своїм сценічним персонажем. Але іншої матері Андрея Шептицького я не можу уявити. Постава графині, шляхетність у кожному русі і слові. Строге вбрання австрійського періоду. Та й вік актриси і графині збігся. Коли син став послушником монастиря, їй був 51 рік. Надії Дзвоник – 50 (свого віку вона не приховує). Пані Надія не просто відтворила текст книги. Вона промовляла розумом і серцем графині, відчуваючи і радість, і світлу печаль матері слуги Божого Андрея...
Борис КОЗЛОВСЬКИЙ
