Вже декілька років поспіль священники з вірянами просять передати костел у власність релігійної громади, щоб мати можливість відродити святиню.
Джерело: «Вечірній Київ»
Тетяна АСАДЧЕВА
На початку листопада, під стінами Міністерства культури та інформаційної політики на акцію зібралися представники римо-католицької громади Києва, вимагаючи від урядової установи виконання зобов’язання, щодо передачі вірянам у постійне користування костелу Святого Миколая.
За словами вірян, своєю акцією вони вирішили нагадати про закінчення терміну дії Меморандуму, який два роки тому підписав Мінкульту та римо-католицька парафія. Документ передбачав, що не пізніше червня 2022 року костел Святого Миколая мають передати релігійній громаді. Однак, час спливає, але ці зобов’язання досі не були виконані.
«Вечірній Київ» поспілкувався з настоятелем парафії, отцем Павлом Вишковським ОМІ (Місіонер Облат Непорочної Марії), щоб дізнатися, чому підвисло питання з передачею храму вірянам та у якому стані наразі перебуває будівля, яка є пам’яткою архітектури національного значення України.
— Ще у вересні 2020 року Кабмін ухвалив розпорядження про передачу храму у безоплатне користування парафії святого Миколая Києво-Житомирської дієцезії РКЦ в Україні. Отче, Павле, чому, на Вашу думку, затягується розгляд питання щодо передачі католицькій громаді цього храму?
Це запитання треба поставити Кабміну та очільникам Міністерства культури, які зобов’язалися повернути костел не пізніше 01 червня 2022 року, відповідно до Меморандуму, який був укладений 05 листопада 2021 року.
Останні відмовки, які Ви можете побачити на сайті Міністерства культури, були такими, що необхідно знайти приміщення для музикантів Будинку органної та камерної музики, але чомусь не згадано, що від пожежі музиканти проводять концерти в інших приміщеннях, а репетиції відбуваються в приміщенні Будинку органної та камерної музики, поряд з костелом, оскільки навіть за документами, наш костел є лише концертним залом для них, але вони чудово справляються і без нього вже більше 2-х років.
Не вперше вже очільники Міністерства культури суперечать самі собі, кажуть що передадуть, а потім кажуть, що норми законодавчої немає, що вони очікують на прийняття рішення ВРУ.
То виникає питання, а що були за обіцянки всі попередні роки? Чи нас просто обманювали?
Однак норми закону говорять самі за себе. Кабінет Міністрів вже взяв на себе зобов’язання, а саме зобов’язав Мінкульт до кінця 2023 року передати в постійне безоплатне користування парафії «об’єкт нерухомого майна — будівлі костелу Святого Миколая (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75). Однак, як бачимо, кінець 2023 року і зараз нас «годують» новими обіцянками, умови розпорядження так і не виконані.
— Виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандєєв наголошує на необхідності змін у законодавстві, щоб дозволили нарешті передати костел вірянам. Про які саме зміни йде мова?
Роками вже говориться про два аспекти, які перешкоджають передачі костелу парафії.
1. Переселення Національного будинку в інше приміщення.
Для цього вже був обраний флігель Жовтневого палацу, загальною площею 2296,6 м², і тепер проводять дії щодо зняття (в кримінальній справі) з цього флігеля арешту та його реєстрації в окремий самостійний об’єкт нерухомості з подальшою безоплатною передачею будівлі в державну власність на реалізацію проєкту «Будинок музики».
2. Передача костелу балансоутримувачу від держави. Для цього необхідно, як вважає Мінкульт, внести законодавчі зміни, щоб державне майно пам’ятки архітектури можна було б передати релігійним організаціям у безоплатне постійне користування, як передбачено статтею 17 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації». Наразі у ВР зареєстровано законопроєкт 9073 від 03.03.2023 року.
— Чи була встановлена правоохоронцями причина займання?
Так, за висновками ДСНС причиною займання, стала несправна електропроводка, яку балансоутримувач, тобто Національний будинок органної та камерної музики мав замінити щонайменше десять років тому.
Займання сталось під час репетиції.
Безсумнівно, що з державного бюджету роками виділяли кошти на утримання Національного будинку органної та камерної музики, але в самій будівлі проводили лише косметичні ремонти, і як наслідок — займання і руйнація костелу.
— Отче Павле, який наразі стан будівлі Костелу, після пожежі 2021 року? Чи були проведені протиаварійні роботи?
— На жаль, про незадовільний стан самої будівлі ми неодноразово говорили й до пожежі, наразі після тих трагічних подій стан споруди значно погіршився.
Коли у січні 2022 року встигли завершити першопланові протиаварійні роботи, тодішній Міністр культури Олександр Ткаченко зібрав ЗМІ, щоб відзвітуватись про витрачені 21,5 млн, зібрані від бізнесу та доброчинців.
Коштів цих «вистачило» на те, щоб усі вікна в костелі закрити поліетиленом, встановити тимчасове освітлення і батареї на стінах, які вже є наругою над такою пам’яткою, натягнути захисну сітку від каміння, що падає згори, та накрити підлогу захисними ДСП плитами, внаслідок чого підлога у середині костелу почала гнити.
Після цих так званих протиаварійних робіт стан костелу став ще більш руйнівним, оскільки на стіни вилили 600 тисяч літрів води, намагаючись у такий спосіб відмити за «німецькою технологією» сажу після пожежі.
Деякі бічні колони через надмірне насичення водою почали тріскатися.
Уся ця вода, якою намагались очистити стіни у верхній частині костелу, просочилися в нижню частину храму, а оскільки вентиляція там не працює з 2000-х років, то це значно пришвидшило корозію і появу цвілі на стінах. Крім цього, наші парафіяни власноруч рятували підлогу, накриту плитами, оскільки під ними почав розвиватися грибок, а паркет місцями вже навіть прогнив, і який довелося власним коштом відновлювати (приблизно 50 м²).
Це лише короткий опис, в якому стані тепер перебуває будівля.
12 травня 2023 року парафія, за підтримки висококваліфікованих фахівців, детальний опублікувала стан технічного обстеження костелу на 72 сторінках, де показано, в якому стані був костел після таких «протиаварійних» робіт.
Дуже сумно, що костел Святого Миколая, який так люблять кияни та гості столиці, перебуває в такому поганому стані, опинившись фактично на межі знищення.
Можливо, за інших умов, можна було б схиливши голови й далі чекати.
Як чекаємо від 1937 року, коли радянська влада протиправно позбавила вірян костелу, який вони впродовж 10 років будували своїми особистими коштами та власними зусиллями.
Однак ми не маємо більше часу чекати, бо ця зима може принести непоправні наслідки, і вже не буде чого рятувати.
— Де наразі проходять богослужіння вірян Вашої парафії?
Безпосередньо в костелі.
Від початку повномасштабного вторгнення, коли працівники Національного Будинку органної та камерної музики, залишили небезпечне місто, ми залишились у храмі. Тоді ключі від будівлі вперше за 84 роки повернулися до нас.
Київ був оточений, проте ми не покинули наш костел. Ми молилися з людьми, підтримували їх, допомагали самотнім придбати хоча б молоко і хліб, а згодом почала надходити гуманітарна допомога з-за кордону.
У храмі парафіяни організували гуманітарний хаб: роздали й розіслали понад 350 тонн допомоги на Чернігівщину, Київщину, Черкащину, Харківщину, Сумщину, Херсонщину тощо. Уже назбиралася ціла тека подяк від військових, очільників ОТГ та інших вдячних людей.
Згодом, коли наближалося 1 червня 2022 року, тобто термін, коли Міністерство культури зобов’язалося передати костел парафії, ми готувалися до цієї події. Прийшло багато людей, проте передача не відбулася.
Але й проблеми також не розвіялися. Вода, що тече з Черепанової гори, затоплює фундаменти костелу, отже, ми почали займатися водовідведенням.
Водночас у підвалі почала горіти проводка, знов-таки з огляду на свою давність і непридатність. Довелося усувати й цю проблему, і проблему грибка. Тобто сьогодні парафія самотужки намагається рятувати будівлю, не полишаючи парафіяльне життя: храм щодня відчинений, щодня відбуваються Богослужіння (у неділю 5 Святих Мес), катехези (навчання дітей і дорослих), хрещення, вінчання і, на жаль, також похорони — ми поховали вже 5 захисників з нашої парафії. Тепер на передовій перебуває приблизно 20 наших парафіян.
Ми хочемо врятувати костел, і зробити все, щоб святиня набула свого первісного вигляду і була така ж гарна, як і на початку XX століття.
З допомогою швейцарської фірми ми вже зробили сканінг стін костелу і знаємо, в якому вони стані. В архівах знайдено описи та фото, як костел виглядав перед більшовицьким спустошенням, зробили візуалізацію, щоб відновити його початковий вигляд.
Наступний крок — це детальне обстеження стану будівлі, тобто діагностика будівлі. Щодо цього, то я провів низку зустрічей за кордоном з представниками різних інституцій та уряду Польщі, США, Італії, які готові нас підтримати у порятунку костелу.
Для цього ми вже навіть зробили приблизний кошторис відновлення костелу, а він чималий. У держави немає коштів, і ми розуміємо, що державні кошти, особливо зараз мають бути направлені на військові цілі, бо ми маємо подолати нашого зовнішнього ворога.
Саме тому ми не раз наголошуємо, що готові власними коштами рятувати костел, аби зберегти католицький храм та для майбутніх поколінь вірян, а унікальну неоготичну споруду — перлину Києва — для всіх містян та гостей столиці.
Також отець Павло закликає підтримати петицію на сайті Кабінету Міністрів, щоб врятувати костел Святого Миколая.
Саме тому, ми подали петицію на сайт Кабінету Міністрів України, бо разом ми зможемо докричатися до влади та зберегти костел св.Миколая в Києві.