Науковці виступають за розкопки в Іллінській церкві, де імовірно похований Хмельницький, у заповіднику - проти
Спираючись на дослідження істориків та геофізиків, вони сподіваються відшукати могилу засновника української державності Богдана Хмельницького, пише «Прочерк».
Про це йшлося під час пресконференції представника проєкту «Український пантеон», доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Тараса Чухліба та кандидата геологічних наук, співробітниці Київського національного університету ім. Т.Шевченка Ксенії Бондар.
У пресконференції взяли участь науковці з Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького – доктори історичних наук Віталій Масненко і Анатолій Морозов, а також екснардеп, голова громадської організації «Фонд Великий льох», котра сприяла дослідженню суботівської Іллінської церкви, Павло Костенко, і депутат Черкаської обласної ради Віталій Коваль.
Як наголосив Тарас Чухліб, наразі зусиллями українських, польських і російських істориків доведено, що колишня «базова версія» про знищення в Суботові могили Богдана Хмельницького польськими військами на чолі зі Стефаном Чарнецьким має пізнє походження і є фейковою. У документах сучасників жодної інформації про розорення усипальниці немає.
"Зокрема, я особисто досліджував щоденник ротмістра Тушинського, який брав участь у поході Чарнецького й регулярно занотовував деталі цього походу. Там немає жодних записів ані про знищення могили Хмельницького, ані навіть про взяття Суботова", – наголосив Тарас Чухліб.
На переконання Тараса Васильовича, сумнівів у місці поховання гетьмана немає: Іллінська церква побудована спеціально як його усипальниця. Про це свідчить як час її побудови незадовго до смерті Хмельницького в 1657 році, так і архітектура, характерна для християнських усипальниць. Таким чином, він заперечує висновки російської дослідниці Тетяни Таїрової-Яковлевої, яка вважає більш імовірним, що Хмельницького було поховано в іншій суботівській церкві – Свято-Михайлівській, котра до наших днів не збереглася.
Геофізик Ксенія Бондар нагадала обставини торішнього дослідження підлоги і стін Іллінської церкви, яке було проведено під її керівництвом із застосуванням георадарів. Зокрема, науковці знайшли під підлогою на глибині 240 см об’єкт, який за формами та розміром може бути склепом гетьмана. Дослідження церкви проводилися і раніше, проте археологи не «занурювалися» вглиб підлоги більш ніж на 177 см.
Разом із тим, керівництво Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» наразі виступає проти проведення у Іллінській церкві археологічних досліджень. Як сказав у коментарі «Прочерку» генеральний директор заповідника Василь Полтавець, проведення розкопок на велику глибину може зашкодити будівлі церкви й навіть призвести до її руйнування.
"Крім того, було проведено ремонтно-реставраційні роботи, які коштували великих грошей, зокрема, було змонтовано теплу підлогу. Проведення археологічних розкопок призведе до її руйнування, а перспектива знайти щось там, де раніше вже проводили розкопки, незначна, – зазначив Василь Полтавець. – Крім того, дослідниця Таїрова-Яковлева обґрунтовано доводить, що Богдан Хмельницький похований в іншій суботівській церкві, Михайлівській, на місці якої зараз пустир. Чи не логічніше почати дослідження саме там?"
Василь Іванович каже, що все своє життя поклав на те, щоб зберегти і відродити Іллінську церкву. Він пропонує «перед тим, як ламати храм», спочатку провести геофізичні дослідження більш чутливим обладнанням.
"Чомусь ніхто не хоче дослухатися до моїх аргументів, – каже Василь Полтавець. – Нехай навіть знайдуть якісь залишки – і що? Як можна буде їх ідентифікувати? В кого взяти ДНК для порівняльного аналізу? І ще питання: хто потім буде відновлювати церкву після цих масштабних розкопок?"
Незважаючи на це, ініціатори проведення досліджень в Іллінській церкві продовжують наполягати на проведенні археологічних досліджень. Сьогодні вони проводять онлайн Міжнародний круглий стіл «Відроджуємо Усипальницю засновника Української держави Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у Суботові» за участю відомих українських, канадських, турецьких, польських, шведських, російських, британських істориків. Сподіваються й на підтримку представників місцевого самоврядування Черкащини".
