Науковці застановлялися над викликами релігійного плюралізму

ЛЬВІВ – 11-14 грудня у Львові проходила V міжнародна конференція Міжнародної асоціації з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі “Виклики релігійного плюралізму для Центральної та Східної Європи”, участь в якій взяли понад 70 науковців з більш як 20-ти країн, представники української влади.
Організаторами заходу виступили Міжнародна асоціація з вивчення релігії у Центральній та Східній Європі (ISORECEA), Львівський національний університет ім. Івана Франка, Український католицький університет, Суспільно-гуманітарний консорціум “Генеза”. Допомогу в проведенні акції надали Інститут відкритого суспільства (Будапешт), Міжнародний фонд “Відродження”, посольство Нідерландів в Україні, Інститут толерантності (Москва), фундація Бьолля (Москва). З боку держави у конференції взяв участь голова Державного комітету у справах релігій Віктор Бондаренко. Згідно з програмою конференції відбулось 3 пленарних і 12 секційних засідань, на яких було розглянуто питання релігійності у країнах Центральної та Східної Європи, зокрема в Україні, стану релігійного плюралізму, дотримання релігійної свободи, церковно-державних відносин, нових релігійних рухів і ставлення до них традиційних конфесій. Йшлося також про релігійно-політичні відносини, проблеми релігійності та національної ідентифікації, релігійності в контексті соціальних та гендерних проблем, про стан ісламу в Європі, питання розвитку неопоганства. У рамках конференції відбувся окремий семінар для журналістів “Релігія і медіа”, участь в якому взяли й представники РІСУ. Якщо конференція мала більш науковий характер, то семінар був зорієнтований на практичні аспекти. Відкриваючи семінар, проректор ЛНУ Марія Зубрицька наголосила на покликанні журналістів, які пишуть на релігійну тематику, формувати свідомість народу на засадах моральності, духовності, толеранції. За її словами, відсутність духовних провідників на телебаченні приводить до погіршення ставлення до Церкви. Багато про що говорить ерудиція і духовний вимір самих журналістів, вміння бути аполітичними і позаконфесійними. На думку Віктора Бондаренка, всіляка інформація, негативна чи позитивна, про релігійне життя є корисною – таким чином “привертається увага суспільства, яке вже відвикло від Церкви”. Щодо стилістики журналістів – це, на думку голови Держкомрелігій, проблема фахового росту. Він констатував велику кількість конфесійних видань (понад 260), які становлять 4% від усіх українських друкованих мас-медіа. Під час семінару відбулись 4 тематичні “круглі столи” на теми: “Категорії гріховності і праведності у контексті медіа-дискурсу”, “Релігійна свобода і проблеми національної ідентичності: медіальний контекст”, “Релігія на посткомуністичному просторі: проблеми теоретичні і практичні”, “Мас-медіа і нові релігії: межі об’єктивності і право на свободу”. У результаті дискусії учасники семінару однозначно визнали необхідність спеціальної підготовки журналістів, які спеціалізуються на релігійній тематиці та створення асоціації таких журналістів.