Навчився від батька священика. Архиєпископ ПЦУ власноруч зробив дерев’яні двері для храму

Владика розповів Суспільному, що працювати з деревом навчився від батька, який теж був священиком.

Ганна Дарнапук прислуговує при церкві Воскресіння Христового старшою сестрицею. Вона доглядає за дверима, які зробив архиєпископ:

"Витираємо пил, щоб були чисті, з цього боку, з іншого боку, щоб люди йшли до церкви, як Бог приказав. У нас були дуже старенькі двері і наш владика Павло зробив ці нові двері".
"Дуже були всі здивовані, дуже були всі захоплені тими дверима. Дуже руки майстра видно по тих дверях. Я ходжу до церкви майже щонеділі. Зараз несу дуже важкий хрест – сина поховала. Я ще більше знаходжу тут такий спокій душевний. Дуже мені помагає наш владика Павло", — сказала місцева жителька Богдани Мариняк.

Із 2002 року в цій церкві співслужить отець-диякон Василь Олійник. За його словами, владика Павло має два покликання — служити Богові та працювати з деревом:

"І тато його також працював із деревом, і дідусь також працював. І воно, швидше за все, так передається з покоління в покоління. І це не тільки праця, це є дуже великий талант. Бачите самі, які гарні двері в нас в церкві зроблені. І також багато є виробів в інших церквах. Це переважно також і двері, і рамки на ікони. Також владика, як був молодший, то працював з бляхою і перекривав церкви, хрести робив на церкви".

Архиєпископ Тернопільський і Теребовлянський ПЦУ Павло робив ці двері більше року.
За його словами, творча ідея належить художнику та скульптору з Копичинців Сергію Хорощаку:

"Він намалював ескіз, — двері, Матір Божа і Ісус Христос. Дівчата мене домучили: "Робим двері". Ну та робимо. А тут вже зразу готова ідея. Мені всі допомагали. Ганя давала інтерв’ю, то її ідея і якби не вона, то навряд чи ще ті двері були б. Матеріалу дуже багато пішло, бо дуже багато відходів. Я би цілу зиму палив тими відходами, але то треба було елітного матеріалу".

Деревину дуба на двері пожертвували місцеві жителі, каже архиєпископ. А одна жінка з села заповіла на них свій пай:

"Вона померла. Вона свій пай офірувала якраз на двері".

У нижній частині дверей вирізьблений краєвид села Кобиловолоки, розповів священнослужитель. Його він переносив з фотографії, яку з квадрокоптера зробив диякон Віталій Їжак:

"Дуже мав велике бажання щоб десь зафіксувати село, бо воно має прекрасну історію, досить таки багато людей знаних, поважних в нашому селі було. Тут є наша церква, їй більше як 130 років.

Є будинок, де тепер знаходиться сільська рада, але той будинок так само має свою історію. Сюди приїжджав Степан Бандера, отут в цьому будинку він був. В іншому будинку було весілля, він тут на весіллі був. А чого він тут був? Бо його вуйко тут був священиком, і він приїжджав в гості.

Також тут є будинок художника, який колись розписував наш храм. Він старенький, але ще стоїть біля церкви".

Архиєпископ каже, для виготовлення дверей використовували комп’ютерне програмування. Цим займався його товариш Руслан Стасишин:

Архиєпископ Тернопільсько-Теребовлянський ПЦУ Павло. Суспільне Тернопіль

"Він знайшов малюнок, знайшов програму відповідну, зробив основу, що мені не сподобалося, я просто зрізав і зробив, як хотів. Ну, основне, то його".

"На зовнішній стороні дверей – це класика. Це Спаситель і Матір Божа. Спаситель символічно тримає ягня, як загублену душу, яку він знайшов. Коли нам вдалося все поєднати і закінчити, — то було задоволення. Спеціалізованої освіти для роботи з деревом я не маю, вчився цьому в батька, бо навчався в потітехнічному за спеціалізацією автомобілі та автомобільне господарчтво".

У 2002 році, за словами священнослужителя, коли він працював з деревом, – травмував палець на руці:

"Йду я гемблювати дощещку. І така думка: "Який я майстер! Всі без пальців, а я з пальцями". Я ще не встиг подумати, палець пролетів попри вухо. От, то так Бог показав, що ти дивись".
Чотири роки старшим братом в церкві прислуговує Михайло Баранек. Він один з тих, хто встановлював нові двері:

"Люди ще помагали нам, бо самі не могли, бо то тяжкі двері. Ще з заводу робочі допомогли, тут варили зварювальники і слюсарі, зокрема був Пастернак і Бучій. І за день ті двері поставили, закрили. І вже маємо гарні нові двері".

"Душа відпочиває тут. Завжди, коли нам погано, звертаємося до Бога, йдемо сюди з надією на те, що життя наше покращиться, з надією на те, що нам допоможе молитва", — сказала жителька села Кобиловолоки Марія Шумигора.

"Я плакала з радості, то нема ніде таких дверей, як в нас в селі. Я, наприклад, зараз живу в Тернополі, але я приїжджаю сюди, до села заради нашої церкви. Ніде такої нема церкви, мені здається, як у нас в Кобиловолоках", — розповіла парафіянка храму Марія Репак.
Довідково:

Архиєпископ Тернопільський і Теребовлянський (в миру — Петро Михайлович Кравчук).

Дата народження: 26 вересня 1965 року.

Місце народження: с. Милівці, Чортківського району Тернопільської області.

День тезоіменитства: 29 червня.

Дата архиєрейської хіротонії: 29 березня 2009 року.

Освіта: Тернопільська духовна семінарія УАПЦ (1995).

З 2009 року єпископ Тернопільський і Теребовлянський УПЦ КП, з 2019 року єпископ Тернопільський і Теребовлянський ПЦУ. Із лютого 2024 року піднесений до сану архиєпископа, йдеться на сайті Православної Церкви України.