«Це означає, що УГКЦ в Києві чи Донецьку не є серед чужих, зрештою, як і УПЦ у Львові. Це також означає, що для нас українські православні є не «вони», але «ми», - пояснив експерт.
Митр. прот. Мирон Бендик, доктор богослов’я, ректор Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима, вважає, що як галичанин, так і наддніпрянець, закарпатець і слобожанин, навіть більше, як греко-католик, так і православний, мають спільне коріння, що бере свій початок від Хрещення Русі-України святим рівноапостольним князем Володимиром Великим.
Для підсилення своєї думки о. Мирон пригадав слова покійного Блаженнішого Мирослава Івана (Любачівського), який не один раз повторював, що «Мати наша – Церква Свято-Володимирового Хрещення - була водночас і католицька, і православна, бо в добу Хрещення ці два еклезіологічні терміни ще не зазнали конфесійного збіднення, а тому не протиставлялися, а доповнювали одне одного».
Як наголошує богослов, підставою для нової євангелізації України є усвідомлення того, що українські православні не протиставляються українським греко-католикам, а доповнюють одні одних. «Це означає, що УГКЦ в Києві чи Донецьку не є серед чужих, зрештою, як і УПЦ у Львові. Це також означає, що для нас українські православні є не «вони», але «ми», - пояснив він.
«Нині наша Церква, зростаючи на всій Україні, доповнює спільну ще від князя Володимира православну віру католицьким сопричастям… Неупереджено проаналізувавши сучасний стан українського православ'я, побачимо, що поважний відсоток як духовенства, так і мирян різних православних Церков України становлять вихідці з Галичини, історичні греко-католики», - додав митр. прот. Мирон Бендик. Думку доктора богослов’я оприлюднив Департамент інформації УГКЦ.