Одружуватись чи жити на віру? В Україні змінюється ставлення до шлюбу

Міжнародний день сім’ї. Щороку його відзначають у світі з 1993 року, від часу проголошення Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Мета – звернути увагу на проблеми сучасної сім'ї.

Шостий рік поспіль у Львові відбуватиметься фестиваль сім’ї, який підтримують різні релігійні конфесії та організації.

За оцінками демографів, останніми роками кількість шлюбів в Україні скорочується, а середній вік людей, які одружуються, 26-29 років.

Попри те, що кількість шлюбів в Україні зменшується, все ж для українців створення сім’ї є важливим. І в Україні вищий, аніж у Європі, показник реєстрації шлюбів. У 2020 році офіційно зареєстровано майже 168 тисяч шлюбів, у порівнянні, у 1991 році — 493 тисячі, за офіційними даними. За останній рік кількість одружень зменшилася на 29%.

За словами соціолога Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Слюсар, на таку статистику вплинули карантинні обмеження, скорочується і старіє населення, міграція, але для більшості громадян України на першому місці залишається сім’я та здоров’я. Молодь шлюбного віку виїжджає за кордон на навчання і роботу. А ще в Україні змінюється ставлення до офіційної реєстрації стосунків і поширеним явищем є спільне проживання, але без одруження.

«Найчастіше проживають спільно люди, які вже мають невдалий досвід першого одруження, тому хочуть перевірити стосунки з іншою людиною і пізніше реєструють такий шлюб. Молоді люди погоджуються разом жити і це для них, як випробовувальний термін. Невідомо, наскільки у нас поширена так звана безшлюбна самотність, а це особи, які ніколи не одружувались. Адже останній перепис в Україні провели двадцять років тому. Вибіркове дослідження показує, що у 2017 -2018 роках був високий відсоток молоді у віці 30-34, які перебувають у шлюбі. Ситуація помало змінюється. Вже у 2019 році у цьому віці менше одружених людей. Стосунки модернізуються. Це закономірність сучасного суспільства, бо змінюються умови життя», – каже соціолог Людмила Слюсар.

Українці одружуються у молодшому віці, ніж мешканці Західної Європи. Чоловіки – у віці 28-29 років, жінки – 26. 95% перших шлюбів громадяни України укладають до 35 років. Попри те, що жінки більш налаштовані на створення родини, народження дитини, вони останніми роками дбають про освіту, кар’єру і хочуть бути успішними. Згідно з соціологічними даними групи «Рейтинг», у сучасному суспільстві жінки хочуть перекласти на чоловіків частину домашніх справ, тому що зайняті у праці, професійно реалізуються, мають менше часу на хатню роботу. Водночас в українському суспільстві чоловіки все ще не дуже готові виконувати нібито «жіночі» обов’язки, які вважають рутиною і неоплачуваною працею та ще й її мало цінують.

«На початку 90-х років був складний час для родин. Люди не були готові до ризиків ринкової економіки, а ще вся перебудова відбувалась болісно. Тоді спостерігалась низька народжуваність, у 1993-1994 роках дуже багато було розлучень. З 2001 року народжуваність підвищувалася. На жаль, після подій 2014 року жінки менше народжують через економічну, політичну нестабільності, військову небезпеку, а це все не сприяє народжуваності. Зараз теж це число низьке, бо суспільство переживає складний етап. А це пандемія, карантинні обмеження, високосний рік і тому у 2020 році менше одружувались. Українці такий рік вважають недобрим для шлюбу», – розповіла Радіо Свобода соціолог Людмила Слюсар.

Можна зауважити різницю у ставленні до шлюбу і сім’ї між регіонами України. Соціолог зауважує, що у західних областях, де висока релігійність, зберігаються і шануються родинні традиції, менше розлучень, але й нижча народжуваність. У східних регіонах вищий рівень розлучень і більше народжується дітей.

Жінка не почувається захищеною

Українська жінка, яка народила дітей, повинна мати певний захист держави, вважає Юрій Підлісний, доктор філософії Українського католицького університету, один з організаторів фестивалю сім’ї у Львові. Для прикладу, багатодітні родини не перебувають у рівних умовах із людьми, які створили дитячий будинок сімейного типу і отримують від держави пільги.

«У нас дуже багато проблем для багатодітних сімей. Також жінка, яка розривається між роботою, дітьми, є у гіршому становищі, у порівнянні з чоловіком. Жінка не повинна бути перед вибором – робота чи троє дітей. Їй має держава гарантувати пенсійне забезпечення у майбутньому. Сьогодні потрібно сформувати державну політику підтримки сім’ї, і ці питання ми обговоримо під час наукового семінару у рамках фейстивалю сім’ї. Демографічна піраміда перевернута, старшого населення більше, не просто старіє нація, а зникають люди, які можуть забезпечувати старших», – говорить Радіо Свобода Юрій Підлісний.

Епідемія коронавірусу вплинула на сім’ю і, за даними фахівців, зросло домашнє насильство. Карантинні обмеження показали, яка родина міцна, а яка кризова. Подружжя почали відчувати, що не розуміють один одного, зауважила психолог Христина Ковальчук.

«У час карантину почастішали конфлікти, люди не звикли довший час перебувати в одному середовищі. У родині важливо виділяти час для живої розмови, спільного проведення вихідних. Звісно, робота, побутові справи, але мусить бути час і для сім’ї. Гаджети відволікають від теплого спілкування. Сьогодні важливо звернути увагу на сімейні цінності, на нашу єдність, розуміння один одного, щоб діти переймали добрий приклад батьків і потім його наслідували, створюючи власну сім’ю», – каже психолог Христина Ковальчук.

По психологічну допомогу до фахівця звертаються люди через непорозуміння в сім’ї, брак підтримки партнера, проблеми, пов’язані з батьками, які втручаються у молоду родину і не дають їй самостійно розвиватися, а також останнім часом дедалі більше подружніх пар не вміють комунікувати один з одним.

Попри те, що в Україні відзначають Міжнародний день сім’ї 14 травня, запроваджене ще й власне свято 8-го липня, присвячене родині, жінки не почувають захищеними і бояться народжувати. Люди мають знати, що важливі для країни, але цього не відчувають, зауважили співрозмовники.