Огляд законодавчої та законотворчої ініціативи вищих органів влади України у державно-конфесійних відносинах – 2010 рік

24.01.2011, 15:03

У зв’язку із політичними змінами в державі, представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій у зверненнях до владних керманичів неодноразово висловлювали своє переконання у подальшій плідній співпраці владних структур із релігійними організаціями та сподівання на успішне продовженню діалогу, який став здобутком держави у реалізації державної політики в сфері державно-конфесійних відносин за часи незалежності України: «лише за умови постійного діалогу з представниками конфесій влада на різних рівнях зможе зрозуміти цінність релігійної свободи та важливість для суспільства соціального служіння віруючих»

Після проголошення незалежності Україна задекларувала, що в усіх сферах суспільного життя пріоритетним напрямом державної політики є демократичний плюралізм, в основу якого покладено принцип верховенства права та паритетні відносини всіх суб’єктів правовідносин. Відповідно зазначені принципи мають застосовуватись при реалізації державної політики у сфері державно-конфесійних відносин.

Необхідно зазначити, що на сьогодні в Україні питання забезпечення свободи совісті та віросповідання мають високий рівень актуальності та привертають особливу увагу міжнародної спільноти. Зауважимо, що експертами фіксується досить високий рівень релігійної свободи в Україні, але одночасно і наголошується про певні проблемні моменти законодавчого характеру в зазначеній сфері [Наприклад, див.: 1; 2].

У зв’язку з цим державні органи влади зобов'язані постійно здійснюювати комплексні заходи, зокрема і в законодавчій сфері, які направлені як на забезпечення свободи совісті та віросповідання, так і на вирішення актуальних питань державно-конфесійних відносин. Подивимось, як у даному контексті виглядав 2010 рік.

Основні події року в політиці

Перш ніж розглянути безпосередні законодавчі ініціативи влади у даній сфері, нагадаємо основні події року, які відбулися в українському політикумі. Як відомо, на початку 2010 року в політичному житті держави відбулися певні ротації, а саме: у лютому пройшли Президентські вибори (Президентом України обрано В.Ф. Януковича), створено нову парламентську коаліцію, відповідно, сформовано новий склад Уряду (Прем’єр-міністром назначено М.Я. Азарова), а також проведено кон’юктурні зміни у виконавчій вертикалі влади.

Нагадаємо, що в 2009 році В. Янукович, будучи лідером Партії регіонів, в одному з інтерв’ю журналістам зазначив, що у випадку перемоги на президентських виборах не буде проводити політику втручання в справи Церкви: "У мене є принципи, які я сповідую і яким не зраджую. Я істинно православний і вважаю, що влада не повинна втручатися в справи Церкви та віруючих. Я цього робити не буду" [4].

Безпосередньо в президентському Посланні до Українського народу (оголошеного 3 червня 2010 року) В.Янукович при висвітлені гуманітарних питань окремо на аспектах свободи совісті і віросповідання не зупинявся. Зокрема, Президентом було акцентовано увагу на культурному розвитку держави та наголошено на тому, що саме завдяки діалогу можна: «знайти відповіді на всі накопичені проблеми міжетнічних і міжконфесійних відносин на єдиній платформі спільного дому України» [5]. Також Президент підкреслив, що фундаментом такого діалогу – є: «толерантність, терпимість та взаєморозуміння» [5].

Іншою подією, яка у березні 2010 року ознаменувала політичне життя держави, було створення у Верховній Раді України VI скликання нової коаліції депутатських францій «Стабільність та реформи» у складі 235 народних депутатів (до складу нового об’єднання увійшли: представники фракції Партії регіонів, Комуністичної партії України, «Блоку Литвина» та окремі народні депутати України). Вищезазначений союз у тексті коаліційної угоди в сфері гуманітарної політики у п.3.4 «Сприяння культурному розвитку громадян України» задекларував: «формування толерантного суспільства та утвердження свободи совісті та віросповідання» [Див.: 6].

В подальшому новоствореною коаліцією народних депутатів, згідно чинного законодавства (Постанова Верховної Ради України «Про формування складу Кабінету Міністрів України» від 11 березня 2010 року №1968-VI), сформовано новий склад Кабінету Міністрів України, в якому передбачено посаду Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань. Саме до компетенції особи, що обіймає вищезазначену посаду, згідно розпорядження КМУ від 17 березня 2010 р. № 456, віднесене вирішення питань, що стосуються «міжконфесійних і міжнаціональних відносин» [Див.: 7].

Відповідно до постанови, про яку йшла мова раніше, Парламентом від 11.03.2010 р. на посаду Віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань призначено Семиноженка Володимира Петровича. Але вже в липні (Постанова Верховної Ради України «Про звільнення Семиноженка В.П. з посади Віце-прем’єр-міністра України» від 02.07.2010 №2419/VI) В.П. Семиноженка звільнено з займаної посади. Таким чином, після перерозподілу функцій керівництва КМУ у зв'язку з ліквідацією посади Віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань, розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення питань, що належать до компетенції Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів та Міністра, Кабінету Міністрів України» від 19 липня 2010 року №1502, координацію питань міжконфесійних і міжнаціональних відносин передано до компетенції Віце-прем'єр-міністра України з питань Євро-2012 Бориса Вікторовича Колеснікова.

Чергове кон’юнктурне рішення, що стосується Урядового органу було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 5 липня 2010 року, згідно якого було змінено керівника Державного комітету України у справах національностей та релігій. На посаду Голови зазначеного центрального органу виконавчої влади було призначено Ю.П. Богуцького, який «висловив переконання, що Комітет в подальшому буде реалізовувати завдання, які визначені в посланні Президента України Віктора Януковича, а також у програмних документах Коаліції та Уряду» [8].

Нагадаємо, що діяльність Державного комітету України у справах національностей та релігій регулюється положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 201. Згідно п.1 вищезазначеного положення, Держкомнацрелігій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Основним завданням Комітету є участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері релігії, відносин із релігійними організаціями.

Діяльність вищих органів державної влади

Висвітливши певні політичні події та кон’юнктурні зміни в державі, розглянемо безпосередню діяльність вищих органів державної влади в контексті законодавчих та законотворчих ініціатив у сфері державно-конфесійних відносин у 2010 році. В Україні зазначені відносини, засновані на принципах, які юридично закріплені в Конституції України, відповідних нормативно-правових актах (законах України, Указах Президента України, актах Кабінету Міністрів України) та інших нормативних документах, що визначають параметри взаємодії держави і релігійних організацій.

Нагадаємо, що Конституцією України (ст. 6) закріплено принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Безпосередньо у даній статті буде здійснено огляд вищих органів виконавчої (Кабінету Міністрів України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, окремих міністерств) та законодавчої (Верховної Ради України) влади, а також розглянуті нормативно-правові акти, видані Президентом України у сфері державно-конфесійних відносин.

Аналізуючи діяльність Кабінету Міністрів України у 2010 році щодо реалізації державної політики у сфері державно-конфесійних відносин, необхідно зазначити, що дана діяльність в основному була спрямована на вирішення актуальних питань функціонування релігійних організацій. Зокрема Урядом були прийняті наступні нормативно-парвові акти: постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» від 24 лютого 2010 р. № 182 [Див.: 9], постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 316» від 16 червня 2010 р. №440 [Див.: 10], розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. №610» від 12 жовтня 2010 р. №1958 [Див.: 11], постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 953» № 802 від 02.09.2010 р. [Див.: 12].

Таким чином, у лютому 2010 року урядовою постановою № 182 передбачено зменшення тарифів на комунальні послуги для релігійних організацій до рівня тарифів для населення. Одночасно вказаним нормативно-правовим актом внесено зміни до постанови КМУ «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» від 10 липня 2006 р. № 955 та «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» від 12 липня 2006 р. № 959.

Зауважимо, що згідно внесених змін, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №440, прийнятою у червні, релігійні спільноти потрапили до переліку тих юридичних організацій, для яких при оренді державного та комунального майна з липня 2010 року застосовуються ставки у розмірі 80 відсотків установленого обсягу для орендарів. Тут необхідно зазначити, що даним рішенням КМУ вдвічі збільшив плату за оренду майна реорганізаціям. Наприклад, у постанові КМУ від 25 березня 2009 р. № 316 (в яку внесено зміни) вищезазначена ставка становила 45 відсот.

Інше, прийняте у жовтні 2010 року розпорядження Кабінету Міністрів України №1858 спрямоване на зняття обмежень щодо вилучення лісових ділянок, необхідних для будівництва і обслуговування культових будівель та їх подальшу передачу релігійним організаціям згідно із законодавством України. Таким чином, даним Урядовим актом було поновлене право релігійних організацій (монастирських комплексів) на отримання в користування земельних лісових ділянок. Зауважимо, що з квітня 2008 р. реалізація зазначеного права була обмежена згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610 «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».

Інформацію, стосовно вищезазначеної постанови КМУ № 802, прийнятої у вересні 2010 року дивись нижче.

При розгляді подальших законодавчих ініціатив органів виконавчої влади наголосимо на тому, що одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері державно-конфесійних відносин є вдосконалення законодавчої бази у сфері та свободи совісті, приведення її у відповідність до міжнародних зобов’язань, які Україна обіцяла виконати, приєднавшись у 1995 році до Ради Європи [Напр. див.: 13; 14].

Одним із перших кроків у зазначеному контексті в 2010 році стало видання в лютому Указу Президента України «Про затвердження Річної національної програми на 2010 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору» [Див.: 15]. У вищезгаданому Указі представлено орієнтовний текст соціально-економічної програми розвитку України в 2010 році. В даному тексті серед пріоритетних завдань пунктом 1.1.1.4 «Захист прав національних меншин» визначено розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (нова редакція).

Стосовно запланованої законодавчої ініціативи, в Указі Президента представниками релігійних та громадських організацій внесено пропозицію (зокрема, у листі Інституту релігійної свободи до Президента України [Див.: 16]) відносно вилучення із пріоритетних завдань вищевказаної програми на 2010 рік розробку нової редакції ЗУ «Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Зазначена пропозиція скеровується консолідованою позицією членів Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій у прийнятті Закону про Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні, як першочергового законодавчого акту. Це, на думку представників релігійних організацій, зумовлено потребою визначення загальних засад (моделі) подальшого розвитку взаємовідносин між державою та релігійними організаціями.

Звертаємо увагу на те, що 2-м пунктом вищезазначеного Указу Президента № 92/2010 від 03.02.2010 р. на Кабінет Міністрів України (як суб’єкта законодавчої ініціативи) покладено підготовку проекту ЗУ «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» та його внесення до Верховної Ради України.

Відповідний Закон Верховна Ради України прийняла у травні 2010 року [Див.: 17].

Звертаючись безпосередньо до тексту закону, зазначимо, що підпунктом 2.7.1. «Утвердження свободи совісті та віросповідання» визначаються наступні цілі у даній сфері: утвердження міжконфесійного порозуміння; активізація процесу повернення релігійним організаціям колишніх культових споруд та іншого церковного майна; вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин та свободи совісті, приведення її у відповідність із міжнародними зобов'язаннями України; налагодження конструктивного співробітництва держави і релігійних організацій у пропагуванні сімейних цінностей та здорового способу життя; забезпечення рівних умов для діяльності релігійних організацій, недопущення тиску на них.

Означені цілі впродовж року було передбачено досягнути завдяки реалізації наступних заходів, виконання яких покладено на Держкомнацрелігій:

- повернення релігійним організаціям колишніх культових споруд та іншого церковного майна шляхом активізації роботи Комісії з питань забезпечення прав релігійних організацій (передбачено розроблення Положення про Комісію);
- розроблення проекту Закону України «Про Концепцію розвитку державно-конфесійних відносин в Україні» з метою гармонізації державно-конфесійних відносин.

Таким чином, можна констатувати, що в прийнятому Законі безпосередньо враховано вищенаведені пропозиції релігійних організацій стосовно законотворчої ініціативи. Одним із заходів, що спрямований на вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин і свободи совісті, приведення її у відповідність із міжнародними зобов'язаннями є розроблення в 2010 році проекту Закону України «Про Концепцію розвитку державно-конфесійних відносин в Україні».

Потрібно зазначити, що в державних, наукових, громадських колах українського суспільства досить широко обговорюються питання прийняття концепції державно-конфесійних відносин на законодавчому рівні. Зокрема, розробка відповідного законопроекту відбувається ще з початку 2000-х років із залученням науковців, представників державних органів та релігійних організацій. Власне, опрацьовувалися та розроблялися паралельно декілька варіантів цієї концепції. Наприклад, відповідні законопроекти були запропоновані Інститутом законодавчих передбачень і правової експертизи та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Текст останньої в подальшому був взятий за основу при розробленні проекту Концепції виконавчими органами влади.

Нагадаємо, що за дорученням КМУ, що видане в липні 2009 року, на Держкомнацрелігій покладено завдання здійснити підготовку законопроекту Концепції державно-конфесійних відносин в Україні та подати його в установленому порядку на розгляд Уряду в березні 2010 року. Зазначимо, що під час здійснення Держкомнацрелігій погоджувальних процедур законопроекту (визначеного Регламентом КМУ) із зацікавленими міністерствами та відомствами не було досягнуто остаточного рішення щодо його погодження. Зокрема, окремими міністерствами (Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством культури і туризму, Міністерством юстиції) було висловлено позицію стосовно недоречності ухвалення Концепції розвитку державно-конфесійних відносин в Україні окремим Законом.

Водночас, згідно доручення Президента України від 30 квітня 2010 р. (підготовка якого стала результатом виконання домовленостей, досягнутих під час робочого візиту Президента України В.Ф. Януковича до Французької республіки для участі в другій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, та результатом зустрічей з керівництвом Ради Європи 27 квітня 2010 року), на Держкомнацрелігій знову було покладено завдання розробити та подати в грудні 2010 року на розгляд КМУ нову редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та проект Закону України «Про повернення культових будівель релігійним організаціям».

Отже, даний Указ Президента зосередив увагу органів виконавчої влади на подальшій розробці нормативно-правових актів щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин та свободи совісті, а також на створенні належних умов для системної адаптації законодавства України до міжнародного права. Зазначимо, що питання актуальності вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин обговорювалася на засіданні Експертної ради з питань свободи совісті при Державному комітеті України у справах національностей та релігій (яке відбулося у березні 2010 р.). Також були обговорені питання, присвячені трьом вищезазначеним законопроектам: Концепції державно-конфесійних відносин в Україні, новій редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та законопроекту «Про повернення культових будівель релігійним організаціям».

На зазначений Указ Президента знову послідувала реакція релігійних організацій, в контексті якої ВРЦіРО запропонувала зняти з контролю розробку нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Відмітимо, що в подальшій роботі над законопроектами вищезгадана пропозиція ВРЦіРО не була врахована.

Робота Держкомнацрелігій і Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій

Таким чином, впродовж 2010 року у Держкомнацрелігій відбувалася робота над трьома законопроектами: Концепцією державно-конфесійних відносин в Україні, новою редакцією Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та законопроектом «Про повернення культових будівель релігійним організаціям».

Відзначимо, що згідно із встановленим строком, Держкомнацрегігій вніс на розгляд до Кабінету Міністрів України проекти законів України «Про свободу совісті та релігійні організації» (нову редакцію) та «Про повернення культових будівель релігійним організаціям». Зважаючи на те, що у новій редакції законопроекту «Про свободу совісті та релігійні організації» враховано принципи, які закладені у Концепції розвитку державно-конфесійних відносин в Україні, дорученням Кабінету Міністрів України в грудні з Держкомнацрелігій знято завдання, яке було визначено Законом «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» щодо підготовки законопроекту «Про Концепцію розвитку державно-конфесійних відносин в Україні».

Стосовно виконання наступного завдання (яке сформульоване Законом України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік») щодо розроблення Положення про Комісію з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій, відзначимо, що у вересні поточного року Кабінетом Міністрів України Постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 953» [Див.: 18] додано зміни до Положення Комісії з метою забезпечення дієвої та оперативної роботи останньої. Як зазначалося вище, розроблення змін до положення Комісії здійснено Держкомнацрелігій.

Слід відзначити, що Комісія з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій, як консультативно-дорадчий орган, утворена при Кабінеті Міністрів України (Постанова КМУ від 30 жовтня 2008 р.). Комісію очолює Віце-прем’єр-міністр України, до складу входять керівники міністерств та відомств, а також представники релігійних організацій. «До її компетенції, окрім питань, пов’язаних із поверненням майна релігійним організаціям, передбачено здійснення комплексу дій, спрямованих на створення сприятливих умов щодо діяльності релігійних організацій, забезпечення рівних прав і можливостей, необхідних для здійснення ними своєї соціальної місії, утвердження релігійної та світоглядної терпимості» [19, с. 46].

Прийняті у 2010 р. зміни до вказаного положення консультативно-дорадчого органу стосуються питань оптимізації складу та механізму його діяльності, а саме: можливості проведення засідань Комісії заступником у разі відсутності голови Комісії у разі надання відповідного доручення останнім; спрощення процедури підписання протокольного рішення Комісії, згідно якої пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувала більшість присутніх на засіданні членів Комісії.

Зміни у складі Комісії, перш за все, передбачають входження до її складу представників тих міністерств і відомств України, які безпосередньо задіяні у вирішені питань, що виносяться на її засідання. Відмітимо, що згідно прийнятих змін, до складу Комісії введено представників двох відомств: заступника Голови Державного департаменту з питань виконання покарань, заступника голови Київської міськдержадміністрації; в свою чергу, із складу комісії виключено представників: Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства промислової політики, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики та Київської обласної держадміністрації.

За час свого існування Комісія провела два засідання (у 2009 р.), на яких, власне, обговорювалися шляхи вирішення актуальних питань релігійного комплексу. Зокрема, питання діяльності релігійних, благодійних та громадських організацій з опіки безпритульних дітей, сиріт та дітей з неблагополучних сімей, стан викладання в Україні курсів духовно-морального спрямування, деякі проблемні питання державно-конфесійних відносин (значна увага приділяється питанням реституції церковного майна) та підходи до удосконалення чинного законодавства України про свободу совісті та релігійні організації [Док. див.: 20; 21].

На думку представників церков і релігійних організацій, робота Комісії засвідчила свою ефективність та здатність опрацьовувати складні питання державно-конфесійних відносин, а також вирішувати їх з врахуванням позицій усіх зацікавлених сторін.

Зазначимо, що впродовж 2010 року Комісія не проводила засідань, що пов’язано, по-перше, із тими кон’юктурними змінами в Уряді, про які наголошувалося вище; по-друге, із проведенням нормоузгоджувальної роботи стосовно внесення змін до її Положення. Чергове засідання Комісії Уряд планує провести на початку 2011 року.

Із огляду на вищевикладене, Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій внесла пропозицію до Уряду, згідно якої на черговому засіданні Комісії, серед актуальних питань державно-конфесійних відносин Рада запропонувала в першу чергу розглянути питання стосовно позиції ВРЦіРО щодо нової редакції ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації» та ЗУ «Про повернення культових будівель релігійним організаціям». Також у своєму зверненні ВРЦіРО в черговий раз наголосила про свою позицію стосовно першочерговості прийняття Концепції державно-конфесійних відносин. У зв’язку з цим Кабінет Міністрів України направив до Держкомнацрелігій розроблені ним законопроекти для подальшого внесення їх (оскільки організаційне та технічне забезпечення діяльності Комісії покладається на Комітет) на розгляд чергового засіданні Комісії.

Ліквідація Держкомнацрелігій

Наступним нормативно-правовим актом 2010 року, що стосується регулювання сфери державно-конфесійних відносин, є Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р. Згідно цього Указу «з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління» [Див.: 22] Державний комітет України у справах національностей та релігій потрапив у список вищих органів виконавчої влади які ліквідовано.

Зазначимо, що державний орган у справах релігій доволі часто мав зміну свого статусу та підпорядкованості (наприклад, з 1991 р. до сьогодні він шість раз зазнав реорганізації чи ліквідації). З 1991 р. до сьогодні функції державного органу у справах релігій виконували:

- з березня 1992 р. по серпень 1994 р. – Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів України;
- з серпня 1994 р. по січень 1995 р. – Міністерство України у справах національностей, міграцій і культів;
- з січня 1995 р. по травень 2005 р. – Державний комітет України у справах релігій;
- з травня 2005 р. по листопад 2006 р. – Державний департамент у справах релігій Міністерства юстиції України;
- з листопада 2006 р. по грудень 2010 р. – Державний комітет України у справах національностей та релігій;
- з грудня 2011 р. функції передано до Міністерства культури України.

Отже, згідно вищезазначеного Указу Президента, функції Держкомнацрелігій (окрім функції реєстрації релігійних організацій, які віднесено до компетенції новоутвореної Державної реєстраційної служби України) щодо реалізації державної політики у сфері релігії передано до компетенції реорганізованого Міністерства культури України.

Таким чином, бачимо, що функції, які належали одному центрального органу виконавчої влади, що реалізував політику держави у сфері державно-конфесійних відносин (це було визначено на законодавчому рівні (ст.14 та 30 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»)), розподіляються між двома органами (міністерством і службою); а це в свою чергу, передбачає в подальшому внесення відповідних змін у діючий законодавчий акт.

Отже, адміністративна реформа, окрім внесення відповідних коректив до актів законодавства, що випливають безпосередньо із вказаного Указу Президента, також передбачає внесення змін у нормативно-правові акти, які забезпечують втілення державної політики у тій чи іншій сфері (в даному контексті державно-конфесійних відносин). Наприклад, можна передбачити, що відповідні зміни знову необхідно вносити до Положення «Про Комісію з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій», а саме до її складу, оскільки змінилася структура вищих органів виконавчої влади.

Взаємодія громадських дорадчих рад з релігійними організаціями

Відзначимо, що в 2010 році продовжували діяльність громадські дорадчі органи по співпраці з релігійними організаціями, які діють при міністерствах та вищих органах виконавчої влади. Нагадаємо, що в Україні діють: Громадська рада при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями, Громадська рада з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков при Міністерстві охорони здоров’я України, Рада у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, Громадська рада з питань співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту України, Громадська рада з питань співпраці з релігійними організаціями при Міністерстві закордонних справ, Науково-дослідна рада з питань релігії та національностей задля опрацювання проблемних питань, пов’язаних з необхідністю аналізу публікацій та інших матеріалів на предмет розпалювання релігійної чи національної ворожнечі, образи релігійних почуттів віруючих.

Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій в листопаді 2010 року на черговому своєму засіданні надала оцінку діяльності визначених громадських рад. Відмітимо, що «позитивну оцінку здобула співпраця конфесій з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством оборони України…» [3].

Аналізуючи діяльність зазначених Рад, необхідно зауважити, що впродовж року на їх засіданнях обговорювалися актуальні питання, пов’язані із забезпеченням свободи совісті і віросповідання у сфері освіти, військової служби, а також піднімалися питання морального виховання, пропагування здорового способу життя та ін.

Зокрема, результатом діяльності Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями стало рішення Міністерства освіти науки і України стосовно рекомендації щодо використання у загальноосвітніх навчальних закладах навчальної програми з курсу «Основи християнської етики» для 1-4 та 7-11 класів. В результаті чого в липні 2010 року Міносвіти присвоїло відповідний гриф навчальній програмі. Таким чином, в загальноосвітніх школах в усіх класах на факультативній основі за згодою батьків може вивчатися зазначений предмет.

Наступним рішенням у системі релігійної освіти є рішення Вищої атестаційної комісії від 15 травня 2010 р. №273, згідно якого до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук, внесено богослов’я.

Зазначимо, що в 2010 році Радою у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України підготовлено проект Концепції душпастирської опіки в Збройних Силах України. Передбачається, що розроблена Концепція буде прийнята окремим законодавчим актом. «Слід зауважити, що у питанні співпраці держави з церковними інституціями у сфері духовної опіки військовослужбовців Україна залишається однією з небагатьох європейських країн, де інститут військового капеланства залишається нормативно неврегульованим» [23].

Слід також зазначити, що в 2010 році відбувалася співпраця вищих державних органів із релігійними організаціями по вдосконаленню пенітенціарної сфери. Так, у січні 2010 року набуло чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року» від 01.07.2009 р. № 740 [Див.: 24]. Згідно п. 1 та 12 зазначеного урядового розпорядження, Міністерство праці та соціальної політики спільно із громадськими, релігійними та благодійними організаціями розробляє законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк". Цей законопроект спрямовано на удосконалення соціального супроводу та соціального патронажу зазначених осіб.

В контексті формування пенітенціарної політики держави в січні 2010 року Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України відносно забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань». Згідно вищезазначеного Закону, внесено доповнення до ст. 7 та 128 Кримінально-виконавчого кодексу України, за яким наразі діють норми, що забороняють дискримінацію засуджених «за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань», та заборону виявлення адміністрації колоній до певної релігійної конфесії. Також зазначимо, що за новою редакцією статті 25 «об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації, окремі особи в порядку, встановленому цим Кодексом і законами України, можуть надавати допомогу органам та установам виконання покарань у виправленні засуджених і проведенні соціально-виховної роботи». Зауважимо, що зазначений закон набрав чинності у лютому 2010 року.

Законодавча діяльність Верховної Ради України

Розглянемо також законодавчу діяльність (у сфері державно-конфесійних відносин) Верховної Ради України як центрального органу законодавчої влади. Нагадаємо, що в поточному році завершувала роботу п’ята сесія та працювали шоста і сьома сесії Верховної Ради України VI скликання, до порядку денного яких було внесено законопроекти, що стосуються державно-конфесійних відносин та діяльності релігійних організацій (зазначимо, що до внесеного переліку потрапили законопроекти, які було зареєстровано у ВРУ з 2008 по 2010 рр.).

Отже, до розгляду в 2010 р. в Парламент було внесено двадцять один проект нормативно-правових актів, які безпосередньо або частково стосуються різних аспектів діяльності релігійних організацій. Дані законопроекти можна класифікувати наступним чином:

а) ті, які сприяють гармонізації державно-конфесійних відносин і спрямовані на вирішення нагальних питань у сфері діяльності релігійних організацій;

б) ті, які обмежують діяльність релігійних організацій та утвердження свободи совісті;

в) ті, які присвячені іншим галузям суспільного життя, але окремі їх положення направлені на розв’язання актуальних питань діяльності релігійних організацій.

Серед проектів нормативно-правових актів, які винесено на розгляд ВРУ в 2010 році до першої групи можна віднести:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення)» (реєстр. №3347 від 10.11.2008 р.; внесено Народним депутатом України Бондар О.Б.);

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів)» (реєстр. №2729 від 09.07.2008 р.; внесено групою Народних депутатів України Стретовичем В.М., Бондар О.Б., Малишевим В.С., Марущенком В.С.);

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо соціального захисту студентів і викладачів духовних навчальних закладів) (реєстр. №6123 від 01.03.2010 р.; внесено Народним депутатом України Марущенком В.С.);

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді)» (реєстр. №5335 від 10.11.2009 р.; внесено Народним депутатом України Марущенком В.С.);

Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо звільнення від ПДВ операцій із ввезення у митному режимі імпорту Біблій релігійними організаціями» (реєстр. №5026 від 27.07.2009 р.; внесено Кабінетом Міністрів України);

Проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо права релігійних організацій на безоплатне постійне користування земельною ділянкою)» (реєстр. №3290 від 10.10.2008 р.; внесено Народним депутатом України Унгуряном П.Я.);

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо повернення культового майна релігійним організаціям)» (реєстр. №7299 від 27.10.2010 р.; внесено Народним депутатом України Фельдманом О.Б.);

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за наругу над могилою або знищення, руйнування або пошкодження пам'яток-об'єктів культурної спадщини з мотивів національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі» (реєстр. №4076 від 18.02.2009 р.; внесено Народним депутатом України Новиковим О.В.);

Відповідно, до другої:

«Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо запобігання діяльності релігійних культів деструктивного типу та тоталітарних сект» (реєстр. №2419 від 21.04.2008 р.; внесено Народним депутатом України Москалем Г.Г.);

«Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій» (щодо релігійних сект) (реєстр. №6493 від 07.06.2010; внесено Народним депутатом України Бірюковим Л.В.);

«Про перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» (щодо вилучення із переліку деяких пам'яток у м. Одесі та Одеській області)» (реєстр. №3453-1 від 15.12.2008 р.; внесено Клімовим Л.М.).

До третьої:

«Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань» (реєстр. №2151-д від 15.05.2009 р., внесено групою народних депутатів України Швецем В.Д., Сівковичем В.Л., Стретовичем В.М,, Бевзом В.А., Грицак В.М., Прокопчуком Ю.В., Савченком І.В.);

«Про порядок організації і проведення мирних заходів (друге читання)» (реєстр. №2450 від 06.05.2008 р., внесено Кабінетом Міністрів України);

проект постанови «Про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» (реєстр. №5135 від 16.09.2009 р., внесено групою народних депутатів України Яворівським В.О., Деревляним В.Т., Кердзьором Я.М., Косівим М.В., Федорчуком Я.П.);

проект Закону про внесення змін до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» (реєстр. №3453 від 09.12.2008 р.; внесено Народним депутатом України Шемчуком В.В.);

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» (реєстр. №3190 від 18.09.2008 р.; внесено Кабінетом Міністрів України);

проект «Декларації про гідність, свободу і права людини» (реєстр. №7055 від 27.08.2010 р., внесено Народним депутатом України Колесніченком В.В.);

«Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» (реєстр. № 6305 від 14.04.2010 р.; внесено Кабінетом Міністрів України);

«Про державний бюджет України на 2010 рік» (реєстр. № 6000 від 23.04.2010 р.; внесено Кабінетом Міністрів України);

проект Податкового кодексу України (реєстр. №2755-VI від 02.12.2010 р.; внесено Кабінетом Міністрів України) зауважимо те, що даний нормативно-правовий акт можна також віднести і до перших двох груп, оскільки деякі його статті направленні на сприяння діяльності релігійних організацій, а деякі на її обмеження [Детальніше див.: Податковий кодекс України: на що очікувати віруючим і релігійним організаціям? (оновлено) // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=751%3A1&catid=53%3Akons&Itemid=76&lang=uk];

«Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування під час будівництва Кафедрального собору у м. Києві)» (реєстр. №7441 від 09.12.2010 р., внесено групою Народних депутатів України Єдіним О.Й., Зубцем М.В.).

Висвітлимо проходження у 2010 р. внесених до Верховної Ради України вищезазначених нормативно-правових актів. Із відмічених двадцяти одного акту:

- шість законопроектів розглянуто і прийнято – «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань» (розгляд вказаного нормативно-правового акту здійснено вище); «Про внесення змін до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» (у Закон внесено уточнення, а саме доповнено перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації у АР Крим та Закарпатській області); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» (даний закон передбачає посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог у сфері охорони культурної спадщини), «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» (розгляд даного Закону надано вище); «Про державний бюджет України на 2010 рік» (статтею 72 Закону збережена, як і в минулому році, спрощена процедура оренди майна релігійними організаціями, згідно якої на релігійні організації не розповсюджується вимога отримання в оренду майна на конкурсній основі); Податковий кодкс України (у Кодексі збережено за релігійними організаціями статус неприбуткової установи (п.157.11 ст.157), визначено випадки сплати релігійними організаціями податку на прибуток, зазначено пільги, якими користуються реорганізації, а саме: звільнення від ПДВ операцій з постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення (підпункт 197.1.9, пункт 197.4 статті 197), звільнення від сплати податку на землю (пункту 282.1.5), також в Кодексі враховано право фізичної особи на відмову від податкового (ідентифікаційного) номеру (п. 63.6 с.63 та п. 70.1 ст.70) та інші;
- три законопроекти очікують розгляд на засіданнях – «Про порядок організації і проведення мирних заходів (очікується друге читання)»; «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді)» (згідно висновку Головного науково-експертного управління, у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу); «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо запобігання діяльності релігійних культів деструктивного типу та тоталітарних сект)» (профільним Комітетом з питань культури і духовності вручено подання про відхилення);
- п’ять знаходяться в опрацюванні в профільних комітетах – «Про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію майна культового призначення)» (опрацьовується у Комітеті з питань економічної політики); Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (щодо повернення культового майна релігійним організаціям) (опрацьовується у Комітеті з питань культури і духовності); Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо соціального захисту студентів і викладачів духовних навчальних закладів)» (опрацьовується у Комітеті з питань культури і духовності); проект «Декларації про гідність, свободу і права людини» (опрацьовується у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин), «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування під час будівництва Кафедрального собору у м. Києві)» (опрацьовується у Комітеті з питань податкової та митної політики);
- один законопроект заслухано та знято з розгляду – проект постанови «Про збереження комплексу Києво-Печерської Лаври та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» (відхилено пропозицію передачі комплексу Києво-Печерської Лаври з комунальної (Київської міської ради) до державної власності (Міністерства культури і туризму України));
- наступні п’ять законопроекти відхилено та знято з розгляду – «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів)» (рекомендація про відхилення профільного Комітету з питань науки і освіти); «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо права релігійних організацій на безоплатне постійне користування земельною ділянкою)» (порушене питання врегульовано у прийнятому у 2009 р. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою»); «Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо звільнення від ПДВ операцій із ввезення у митному режимі імпорту Біблій релігійними організаціями)» (порушене питання врегульовано підпунктом 197.1.9 та пунктом 197.4 статті 197 Податкового кодексу України); «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за наругу над могилою або знищення, руйнування або пошкодження пам'яток-об'єктів культурної спадщини з мотивів національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі» (згідно висновку, прийняття законопроекту є недоцільним, оскільки реалізація запропонованих у проекті норм, не даючи очевидного поліпшення змісту закону, ускладнить застосування чинних норм кримінального права); Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» (щодо вилучення із переліку деяких пам'яток у м.Одесі та Одеській області)»;
- один законопроект відкликано та знято з реєстрації – «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій» (щодо релігійних сект) (відкликано автором).

Підсумки

Із вищенаведеного можемо побачити, що у 2010 році законотворча та законодавча діяльність у сфері державно-конфесійних відносин проводилася Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України у справах національностей та релігій, консультативно-дорадчими органами при окремих міністерствах, а також Верховною радою України.

Безпосередньо Урядом було ухвалено три постанови і одне розпорядження (стосовно зменшення тарифів на комунальні послуги, оренди комунального майна, отримання монастирськими комплексами в користування земельних лісових ділянок, зміни до положення Комісії з питань забезпечення прав релігійних організацій), які в основному (окрім одного, що стосується оренди комунального майна) були спрямовані на вирішення актуальних питань діяльності релігійних організацій.

Державний комітет України у справах національностей та релігій здійснював роботу над трьома законопроектами (Концепцією державно-конфесійних відносин в Україні, новою редакцією Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та законопроекту «Про повернення культових будівель релігійним організаціям»), які спрямовані на вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-конфесійних відносин та свободи совісті і приведення її у відповідність із міжнародними зобов'язаннями України. А також, Держкомнацрелігій підготовлено зміни до двох урядових проектів (щодо отримання монастирськими комплексами в користування земельні лісові ділянки та зміни до положення Комісії з питань забезпечення прав релігійних організацій).

До розгляду Верховної Ради України в 2010 році було внесено двадцять один законопроект, їх можна поділити на три групи, нагадаємо: а) ті, які сприяють гармонізації державно-конфесійних відносин і спрямовані на вирішення нагальних питань у сфері діяльності релігійних організацій (вісім законопроектів); б) ті, які обмежують діяльність релігійних організацій та утвердження свободи совісті (три законопроекта); в) ті, які присвячені іншим галузям суспільного життя, але окремі їх положення направлені на розв’язання актуальних питань діяльності релігійних організацій (десять законопроектів). В результаті парламент ухвалив шість законопроектів з третьої групи. Вісім законопроектів знаходяться на розгляді в Парламенті. Решта проектів відхилено і знято з розгляду (один з них спрямовано на вирішення нагальних питань у сфері діяльності релігійних організацій).

Необхідно зазначити також те, що одним із резонансних рішень 2010 р. в контексті державно-конфесійних відносин стала ліквідація Державного комітету України у справах національностей та релігій, що в свою чергу викликало досить бурхливе обговорення у громадських, державних, релігійних та наукових колах. Вказана ліквідація передбачає

- розподілення функцій державного органу у справах релігій між двома новими структурами (які знаходяться у стадії створення), що в свою чергу передбачає внесення відповідних змін у чинне законодавство (і потребує певного часу),

- так і пониження статусу вказаного державного органу.

У зв’язку з цим експертами і представниками релігійної спільноти висловлюється стурбованість, що результатом цього може стати уповільнення на невизначений термін реалізації державної політики у сфері державно-конфесійних відносин.

Використані джерела:

Права людини в Україні – 2008. Доповіді правозахисних організацій. / За ред. Є.Захарова, В.Яворського. / Українська Гельсінська спілка з прав людини. – Харків: Права людини, 2009. – 304 с.
Резолюція 1466 (2005) ПАРЄ "Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною" від 5 жовтня 2005 року // http://helsinki.org.ua/index.php?id=1173801291
Діалог є запорукою ефективних державно-церковних відносин, – глави конфесій України (ФОТО) // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=741%3A1&catid=34%3Aua&Itemid=61&lang=uk
Виктор Янукович: "Я не буду проводить политику вмешательства в дела Церкви" // http://www.religion.in.ua/news/201-viktor-yanukovich-ya-ne-budu-provodit-politiku.html
Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу // http://www.president.gov.ua/news/17307.html
Текст коаліційної угоди і список депутатів більшості // http://www.pravda.com.ua/articles/2010/03/16/4865875/
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення питань, що належать до компетенції Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів та Міністра Кабінету Міністрів України» від 17 березня 2010 р. N 456-р // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=456-2010-%F0
Офіційно представлено нового Голову колективу Держкомнацрелігій // http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=134830&cat_id=45925
Постанова Кабміну щодо зменшення тарифів на комунальні послуги для релігійних організацій до рівня, як для населення // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=569%3A1&catid=40%3Apa&Itemid=67&lang=uk

10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP100440.html

11. http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd

12. N 802, 02.09.2010, Постанова, Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 953, Кабінет Міністрів України // http://news.yurist-online.com/laws/25930/

13. Резолюція 1466 (2005) ПАРЄ "Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною" від 5 жовтня 2005 року // http://helsinki.org.ua/index.php?id=1173801291

14. Висновок №190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи // http://www.coe.kiev.ua/uk/dogovory/N190(1995).html

15. Указ Президента України «Про затвердження Річної національної програми на 2010 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору» № 92/2010 від 03.02.2010 р. // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U092_10.html

16. Інститут релігійної свободи спрямував Президентові України пропозиції стосовно порядку оновлення законодавства про свободу віросповідання // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=596%3A1&catid=34%3Aua&Itemid=61&lang=uk

17. Закон України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» від 20 травня 2010 року за №2278-VI // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=2278-17

18. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 953» № 802 від 02.09.2010 р. // http://news.yurist-online.com/laws/25930/

19. Вісник Державного комітету України у справах національностей та релігій / голов. Ред. О.Н. Саган. – К., 2008. - №3. – 176 с.

20. Комісія з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій започаткувала свою роботу та обговорила насущні питання // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=393:1&catid=34:ua&Itemid=61,

21. Комісія з забезпечення реалізації прав релігійних організацій має стати “майданчиком” для ухвалення складних політичних рішень, – Іван Васюник // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=476:1&catid=62:interv&Itemid=85

22. Указ Президента України Віктора Януковича №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» // http://www.president.gov.ua/documents/12584.html

23. Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони розпочала роботу над концепцією запровадження військового капеланства в Україні http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/faith_and_weapon/34384/

Розпорядження Кабміну "План заходів з реалізації Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року" // http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=369%3A1&catid=40%3Apa&Itemid=67&lang=uk

Лариса ВЛАДИЧЕНКО

"Релігія в Україні", 24 січня 2011 року

Теги: #Церква і державна влада #Суспільство-дайджест