Опіум для народу
Та мене не так дивує п'ята колона у вигляді московських попів та екзальтованих мотрон у довгих до п'ят спідницях, закутаних хустинами, як дивують мене парафіяни тих антидержавних і антиукраїнських церков, які так затишно почуваються в Україні.
Одним із адептів Кремля віддавна є такий собі протоієрей Гєоргій Городєнцев, який не тільки викладає в Одеській духовній семінарії, але й очолює одеське православно-катехізичне товариство "Щит веры" та редагує православну газету "Справедливость".
Аби дати читачам уяву про те, на які теми пише цей товариш, наведу назви його статей.
"Что будет дальше? Главная задача для Владимира Путина".
"Оппозиция похоронила себя на "Пушке". Об истинном лице "болотной" оппозиции".
"Об автокефальном лобби в УПЦ МП, давлении Запада и необходимости церковного единства".
"Почему летом 2010 года в России была аномальная жара? Применялось ли климатическое оружие".
"Не желает, видно, Богородица разрушения и гибели России!" О покушении на Владимира Путина".
"Оружие против "цветной" революции".
"Провал "оранжевого" переворота?".
"Так значит, преступность все же имеет национальность? Об официальной информации, согласно которой среди насильников больше всего приезжих из Таджикистана и Узбекистана".
"Аристотель о российских и прочих "цветных" митингах. Несостоявшаяся оранжевая революция".
"Вкратце о И.В.Сталине".
"Наглость прибалтийских карликов. Протоиерей Георгий Городенцев советует "церковным фраерам" "хвостов не поднимать".
Веселий, як бачимо, попик. Доля Росії його цікавить понад усе, а тому на тему останніх мітингів опозиції він розродився цілим каскадом публікацій. Але не тільки за Росію уболіває тов. Городєнцев. Він своїм прозірливим оком дивиться навіть за океан і бачить, яку загрозу несе нам Америка.
Навіть небувала спека 2010 року в Росії глибоко зворушила душу колишнього хіміка за освітою: "Похоже, что климатическое оружие против России действительно применялось (а почему бы и нет, если сейчас Запад особенно активно применяет против нее оружие информационно-психологической войны!)".
Після такого уже й не дивуєшся, що ідентифікаційний номер – це печать біса! І бісами є усі інопланетяни. А "развал СССР – это трагедия нашего народа, и все это прекрасно понимают".
Взагалі погляди протоієрея видають у ньому не надто глибоко законспірованого агента Москви, для якого Україна – це лише тимчасове місце проживання, бо духом він там.
Тому й стає на захист Росії у всьому і навіть тоді, коли сама Росія визнала свою провину. Це я про Катинь. Однак батюшка має свою думку:
"При этом я не собираюсь разбираться, как многие, в подлинности документов и фактов, на основании которых обвиняют Сталина и советское руководство за Катынь. Хотя, по моему личному мнению, большинство этих документов и "фактов" – подложны... Катынь... организовали именно немцы, точнее, СС и гестапо, по наводке доктора Геббельса, которому, скорее всего, и принадлежала идея этой не самой грандиозной геббельсовской провокации".
Так виглядає, що самі ж росіяни передали Польщі "подложные" документи. Більшого безглуздя годі вигадати. Але попик іде далі.
Він в Катині і в Катині-2 вбачає кару Господню. За що? Не повірите! "Вина поляков несколько больше, они почти всегда были смутьянами в Российской Империи, и всегда были готовы отложиться от Государя Императора, поэтому, по моему мнению, и наказаны Катынью, вследствие которой погиб цвет их интеллигенции... Катынь является наказанием Божиим полякам за их отступление от нашего, когда-то общего Царя".
Бідні парафіяни з таким попом і бідні його спудеї. Общій цар у поляків з нами був трохи більше ста років, а перед тим Польща була незалежною державою. Не кажу вже про те, що поділена вона була між Росією, Австрією та Прусією, а відтак незрозуміло, чому мала би бути вірна лише царю. Та й логіка дивна: з якого це дива колонізована країна повинна забути про свою колишню свободу? Тоді, мабуть, і татари повинні дорікнути Московщині, що вона "отложилась" від хана.
Але що там поляки! "Украинцы были наказаны гораздо более жестоко, чем поляки. Ведь они (украинцы), это тот же русский народ, точнее, одна из его ветвей – малороссы. Поэтому были у нас на Украине и голодомор, и многое другое зло".
Бачите? Сталін тут ні при чому, усі претензії до Бога. А Сталін, за версією попа, перед смертю покаявся і гріхи йому прощені.
А як же євреї? І вони були покарані. Нікому не минулося, а їм тим більше: "Их государственное значение в старой России невелико, а наказание страшное... Но это связано с особой ролью еврейского народа в организации революции, свержении Царя и его злодейском и, по мнению многих, ритуальном убийстве".
Дивно, що наші відомі євреї-мільйонери, які разом зі своєю партією підтримують УПЦМП, а відтак і лічно тов. Городєнцева, ще й досі не обурилися, а продовжують нести на своїх чолах печать того прокляття.
Досить було голові Української греко-католицької церкви Святославові заявити, що Російську Православну Церкву "сталінський режим використовував для насильницької ліквідації УГКЦ", проте російське духовенство досі не вибачилася перед греко-католиками за привласнення усього їхнього майна в післявоєнні роки, як наш невгомонний хімік в рясі розродився новим відкриттям:
"На Львовском соборе в 1946 году греко-католики вошли в состав РПЦ и благодаря этому сохранили свою Церковь.
Многие так и остались униатами". От тільки не договорив, що тисячі священиків, ченців і студентів опинилися в тюрмах і концтаборах, багато з них прийняло мученицьку смерть.
Зокрема майже повністю були знищені монахи Почаївської Лаври, на місце яких завезли рязанську братію, чиї довгі бороди демонстрували усе, що вони їли останнього тижня.
"Я думаю, что греко-католики могли быть полностью уничтожены по причине сотрудничества с Гитлером", – вважає добрий пастир, але нічого не каже про те, що на території України знаходиться Одеська та Запорізька єпархії Російської Православної Церкви Закордонної з центром в Одесі. Тієї самої церкви, яка благословляла війська РОА. Нічого він не каже і про комуністів, які теж у 1930-тих роках залюбки "сотрудничали" з Гітлером.
Та найбільшу лють викликають у московського попа західні українці: "Западные украинцы отплатили нам за все добро, как могли. Западные украинцы – люди подлые, такая уж натура, и, за редким исключением, – холуи. Они же всегда были холуями – то у австрийцев, то у поляков. Они и остались холуями. Бегают по Европе, работают где-то там. Вот своей холуйской психологией они и отплатили нам гонениями".
Табачнік відпочиває. Все ж він делікатніше висловлювався: лакеї! А щодо бігання по Європі, то західнякам це якось не надто шкодить, бо наші села й не порівняти за заможністю з тими, де служать отакі попи. А що вже про демографію казати!
А тим часом піп навіть помітив те, чого нікому ще помітити не вдалося: "А сейчас, наоборот, люди возвращаются в Православие". І на доказ цього епохального відкриття наводить приклад, який мав би стати прикладом певних розумових відхилень у підручнику з психіатрії: "Такие истории происходят, например, во Львове. Крестили ребенка, а, так как дед у них был бандеровец, покрестили в униатской церкви, – младенец болеть стал. Тогда они покрестили его в православной церкви, и болезни прекратились. Уж они ругали своего деда-бандеровца!"
Але є у нас у Львові один гарний заклад, Кульпарків називається. Не має він нічого спільного ні з культурою, ані з парком, бо то лише давній покруч австрійської назви Ґольдберґоф. Відпочивають там чудові люди – наполеони, архімеди, марсіяни, мешканці з паралельних світів... Чомусь мені здається, що для одеського протоієрея то була б найвідданіша паства.
Юрій Винничук
