З 12 липня українці можуть починати відзначати 430-річчя своєї реліквії – Острозької Біблії, яка стала каноном для православних слов'ян. Святиня затребувана і до цих пір – її визнають і поважають Православні, Греко-і Римо-Католицька Церкви.
Як розповів перекладач Острозької Біблії на українську мову, завідувач кафедрою богослов'я Національного університету Острозька академія, доктор теології Рафаїл Турконяк, у Острозької Біблії є два дні народження – фактично два видання Острозької Біблії. Перша дата – це було на Петра і Павла 1580-го, а друга – на Преображення, коли відбулося повернення Острозької Біблії в стіни Острозької академії в 1981 році.
Офіційна дата, зазначена в заголовному листі Острозької Біблії (1581 рік) – це час, коли вона почала подорож по світу, яка триває до цих пір. Як розповідає перекладач, середньовічні острозькі вчені підготували високоякісний повний переклад Святого Письма, використовуючи першоджерела.
Лише через десятиліття подібний переклад (Сіксто-Клементійське видання) зробила Римо-Католицька Церква. Видання Острозької Біблії було проривом до цивілізації – переконаний Рафаїл Турконяк: «Це був період Памви Беринди, Захарії Копистенського. Ми маємо масу різних творів, які пізніше росіяни привласнили і прийняли за свої. І не тільки це. Я б хотів, щоб ми зрозуміли, що це наше, і щоб ми наше відстоювали».
У Національному університеті «Острозька академія» не тільки поважають свій скарб, а й проводять системну науково-дослідну роботу, щоб з'ясувати всі обставини і коло причетних до появи Острозької Біблії. Лише за останній рік тут відбулися науково-практичні конференції, присвячені друкареві Івану Федорову, ініціатору та меценату проекту – князеві Василю Костянтинову Острозькому, автору передмови і тодішньому ректору академії Герасиму Смотрицькому і т.п. І, власне, самій Біблії, яка ставала героїнею не тільки досліджень, а і художніх книг.
ОСТРОГ