Влада України висунула церкві, яку вважають "московською", ультиматум: повністю залишити Києво-Печерську лавру після 29 березня. Але ніхто не знає, що саме станеться після цього дня - ані з Лаврою, ані з Українською православною церквою.
Джерело: BBC News Україна
Святослав Хоменко, Віталій Червоненко
Кінець березня може стати переломним моментом в історії Києво-Печерської лаври, одного з найбільших монастирів православного світу. Міністерство культури України, у чиєму підпорядкуванні перебуває комплекс стародавніх церков та знаменитих печер, оголосило, що з 29 березня розриває договір із Українською православною церквою про безстрокову оренду Лаври.
Ще нещодавно до назви цієї церкви додавали приставку "Московського патріархату", проте зараз її представники заявляють, що розірвали зв'язки з Російською церквою.
Представники УПЦ кажуть, що не збираються залишати стіни Лаври, і закликають свою паству захищати їхню "найдорожчу святиню" всіма законними способами.
Це - на словах. Насправді - ченці та представники церкви почали виносити з Лаври свої особисті речі. На виїзді з монастирського комплексу кожен автомобіль, який залишає Лавру, оглядають поліцейські: влада вже заявила, що будь-яка спроба винести звідти історичні цінності не залишиться безкарною.
Церковники у відповідь звинувачують владу в гоніннях та запевняють, що якщо тиск на них триватиме, то найбільша церква України перейде у підпілля.
Ситуацію ускладнює те, що комунікація між представниками влади та церкви відбувається у режимі обміну заяв для преси. Минулого тижня делегація ієрархів УПЦ намагалася пробитися на прийом до президента Володимира Зеленського, щоб "подивитися йому в очі" і переконатися, що він має правдиву інформацію про церкву та Лавру.
Однак до офісу президента їх - цілком прогнозовано - не пустили, а розуміння, чого саме чекати від 29 березня, ні в кого не побільшало.
Восени минулого року українські силовики ініціювали серію обшуків у церквах, монастирях та єпархіальних управліннях УПЦ. Згідно з офіційними поясненнями, шукали схованки зі зброєю та перевіряли, чи не ховаються там диверсанти.
УПЦ - найбільша православна церква України - донедавна була самоврядною церквою у складі Російської православної церкви (РПЦ). Після початку великої війни УПЦ засудила російське вторгнення, а у травні оголосила про повний розрив зв'язків із Москвою. При цьому з точки зору Російської православної церкви УПЦ залишається її складовою.
У будь-якому випадку багато українців продовжують вважати УПЦ частиною "русского мира" і цілком підтримують дії силовиків проти неї.
Наприкінці листопада обшуки відбулися і в Києво-Печерській лаврі, своєрідній столиці УПЦ: тут розташований не лише великий історичний монастир, а й духовна академія, а також синодальні органи управління церквою. Всі вони зараз мають піти.
Нічого суттєвого співробітники СБУ тоді не знайшли, але їхній візит виявився провісником серйозніших проблем, які чекали на Лавру.
Вже 1 грудня Володимир Зеленський присвятив значну частину свого щоденного звернення проблемі УПЦ.
По-перше, він доручив уряду внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про "неможливість діяльності в Україні афілійованих з центрами впливу до РФ релігійних організацій", тобто про гіпотетичну заборону УПЦ.
По-друге, Зеленський наказав провести експертизу статуту УПЦ щодо церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом. Тобто визначити, чи справді УПЦ розірвала всі зв'язки з РПЦ, чи тільки заявляє про це.
По-третє, наказав "перевірити наявність правових підстав та дотримання умов користування релігійними організаціями майном, яке перебуває на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника".
Простіше кажучи, визначити, чи має держава підстави розірвати укладену у 2013 році, ще за президентства Віктора Януковича, угоду про безстрокову оренду Лаври Українською православною церквою.
Посіяні тоді зерна дали результат лише зараз.
У січні уряд подав до парламенту законопроєкт, про який казав у грудні президент. У випадку ухвалення він може поставити УПЦ поза законом, зараз він чекає на розгляд у Раді.
Потім держслужба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) - українське "міністерство релігії" - оприлюднила результат релігієзнавчої експертизи, яка показала, що з точки зору канонічного права УПЦ є структурним підрозділом РПЦ (в УПЦ заявили про відведення більшої частини членів комісії, яка проводила експертизу, та не згодні з її результатами).
На початку березня з'явилися новини і про Лавру.
У січні цього року на виконання президентського указу уряд створив робочу групу, яка проводила на території Лаври ревізію. Результати цієї перевірки, як розповіло джерело BBC в українському уряді, мають гриф "для службового користування". Проте видання LB.ua опублікувало фрагмент висновків ревізорів, отриманий журналістами із власних джерел. Співрозмовник BBC в ДЕСС підтвердив автентичність цього документа.
У ньому йшлося, що на території Лаври виявили 36 новозбудованих будівель та споруд, у тому числі 15 капітальних будівель, 16 малих архітектурних форм (альтанок та кіосків) та 5 пам'ятників.
Наскільки можна судити, саме висновки цієї перевірки - згодом міністерство культури уточнило їх короткою інформаційною довідкою на своєму сайті - надали мінкульту підстави заявити про порушення церковниками умов користування державним майном та оголосити про примусове розірвання договору оренди з УПЦ.
Саме про це йшлося у листі, отриманому 10 березня настоятелем монастиря митрополитом Павлом (Лебедем). У ньому повідомили, що останній день, коли УПЦ може перебувати у Лаврі - 29 березня.
З цього моменту ситуація навколо Лаври почала розвиватися ніби в двох інформаційних вимірах, які не перетинаються.
Офіційна позиція УПЦ проста: виїжджати з Лаври вона не збирається. Рішення міністерства культури про розірвання договору оренди вважають незаконним і, за даними BBC, вже оскаржили його в суді.
Аргументують це так. Перевірка, на підставі якої ухвалювали рішення про вигнання монастиря, проводилася без участі представників церкви.
Церковники не мали можливості ознайомитись з її результатами та дати пояснення щодо претензій ревізорів. Не можуть вони цього зробити й зараз: результати перевірки, як ми вже знаємо, були засекреченими.
Представники УПЦ, з якими поговорила BBC, запевняють, що всі споруди та перебудови на території Лаври за минулі десять років - від часу, коли уряд Миколи Азарова передав Лавру в оренду церкві, належним чином узгодили з державними органами. А навіть якщо якісь порушення й були, про це слід було б повідомити монастир і дати йому час на те, щоб усунути їх. Цього, кажуть церковники, не зробили.
ЗМІ повідомляли, що ще у 2017 році, після публікації журналістського розслідування, поліція порушила справу за фактом знищення культурних цінностей на території Лаври. У січні цього року слідчі дії у цій справі тривали, підозрюваних досі не встановили - про це йдеться у відповіді поліції на запит "Радіо Свобода".
А в УПЦ тим часом називають несправедливим формулювання питання про виселення. Церква, кажуть тут, увійшла до Лаври наприкінці 80-х, коли більша частина її корпусів перебувала в аварійному стані, за ці роки вона реставрувала комплекс і перетворила його на один із найзначніших центрів паломництва у православному світі, а тепер її безцеремонно просять на вихід.
"Лавра - наш дім, і з власної волі ми його не покинемо", - каже намісник Лаври митрополит Павло (Лебідь).
"Лавра - теж зріз суспільства"
Позиція держави, сформульована міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком, начебто теж виглядає чітко й однозначно.
"Договір безоплатного користування УПЦ Лаврою розривається з 29 березня 2023 року. Це стосується всіх приміщень, які орендуються УПЦ у Лаврі", - написав він у своєму телеграм-каналі 10 березня.
І пізніше уточнив: будь-яка спроба винести при виселенні будь-який музейний експонат, наданий ченцям у користування, у тому числі мощі святих, що лежать у лаврських печерах, спричинить кримінальну відповідальність.
Приблизно з цього часу на виїзді з Лаври почав працювати невеликий блокпост: озброєні поліцейські відкривають багажники всіх автомобілів, що виїжджають з комплексу, з питаннями: "Що веземо? Ікони? Книги?"
Вже за кілька днів виявилося, що про повний вихід із Лаври всіх її нинішніх мешканців не йдеться.
"Ніхто не каже про те, що життя ченців у Лаврі зупиниться... Але це привід для того, щоб ченці могли визначитися з тим, як вони можуть залишатися в Лаврі", - заявив Ткаченко в ефірі національного інформаційного телемарафону.
Міністр додав, що "ченці чудово знають, які варіанти продовження життя в Лаврі мають".
Які саме умови встановила держава більш ніж двом сотням ченців для того, щоб вони могли залишитись у лаврських стінах, міністр не конкретизував. На поверхні лежать два варіанти.
Перший - ченцям натякають, що убезпечитися від проблем вони можуть, перейшовши до автокефальної Православної церкви України. Вона була створена у 2018 році та не визнається ні РПЦ, ні УПЦ.
ПЦУ заявляє, що Лавра є святинею всього українського народу, просить у держави доступу до богослужінь на території комплексу і навіть зареєструвала в держорганах монастир під назвою "Києво-Печерська лавра" (формально приміщення на території Лаври він не має, адреса його реєстрації - через дорогу від "справжньої" Лаври).
Днями предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній виступив із широким зверненням до ченців Лаври та закликав їх приєднатися до його церкви.
"Свідчу братії, що ті з вас, хто відкине беззаконну владу Москви, продовжать своє служіння в Лаврі. Всі свої можливості та авторитет ми будемо використовувати для того, щоб захистити вас від залякувань з боку попереднього намісника Лаври", - заявив він.
Настрої братії Лаври дуже складно оцінити через специфіку монастирського життя. З одного боку, джерела ВВС у ПЦУ переконують, що "значна частина" ченців готова перейти до автокефальної церкви. З іншого боку, братія монастиря регулярно служить фоном для звернень намісника Лаври митрополита Павла, сенс яких зводиться до того, що ніхто з ченців навіть не думає про перехід до ПЦУ.
"Лавра насправді - це теж зріз суспільства. Усі туди йдуть для служіння Богу, але щось зі світського життя в кожному ченці залишається. Якщо перед людиною жорстко поставити вибір, то хтось, не виключено, і перейде. Навіть у Христа був Іуда. Хтось - щиро, комусь не захочеться зриватися з насидженого місця, комусь просто нікуди з Лаври йти. Але я дуже сумніваюся, що це буде масовим явищем", - каже BBC ієрарх УПЦ, який не є уповноваженим коментувати це питання публічно.
Другий варіант тлумачення сигналу, який міністр Ткаченко надсилає до Лаври: УПЦ має "здати" своїх ієрархів, які вважаються основними провідниками ідей "русского мира" у церкві.
"Я думаю, ситуація принципово зміниться, коли підсанкційні особи залишать територію Лаври", - заявив Ткаченко в ефірі марафону.
"Підсанкційні особи", про яких каже міністр, - це намісник Лаври митрополит Павло (Лебідь) та керуючий справами УПЦ, фактично головний завгосп церкви, митрополит Антоній (Паканич).
Ця заява міністра викликала подив у частини оглядачів: тобто якщо Павло та Антоній підуть, то до монастиря УПЦ, який нібито порушував умови оренди Лаври, зникнуть претензії? Забуваємо про порушення та констатуємо, що ситуація "принципово змінилася"?
Глава синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент (Вечеря) у розмові з ВВС назвав заяви міністра щодо митрополитів Павла та Антонія "загрозами та шантажем, які не мають нічого особистого з правом".
"Це ситуація з розряду "дайте води попити, а то так хочеться, що переночувати ніде". Влада починає з малого. Якщо я зараз здам своїх побратимів, так само завтра можуть здати мене", - каже BBC ще один ієрарх УПЦ.
На цьому тлі події 20 березня, коли відбулося засідання синоду УПЦ, головним питанням якого була ситуація навколо Лаври, могли виглядати як спроба церкви знизити градус дискусії з державою та знайти точки дотику.
Синод прийняв миролюбне звернення до президента: у ньому УПЦ нагадала, що засудила військову агресію Росії, та закликала свою паству стати на захист країни. Тому церква просила Зеленського не виселяти чернечу громаду з території Лаври, яку ченці "буквально підняли з руїн".
Окремим рішенням синод вивів зі свого складу митрополита Сімферопольського Лазаря (Швеця) "у зв'язку з неможливістю брати участь у засіданнях синоду" і відправив відпочивати єпископа Макарівського Гедеона (Харона) - формально "за станом здоров'я".
Ці ієрархи мали у Києві специфічну репутацію. Лазар разом з іншими кримськими ієрархами заявив, що не підтримує рішення УПЦ про розрив зв'язків із РПЦ. Після цього синод Російської православної церкви вирішив перепідпорядкувати три кримські єпархії безпосередньо патріарху Московському.
У січні цього року Лазаря (Швеця) указом президента Зеленського було позбавлено українського громадянства. Гедеона позбавив громадянства ще Порошенко у 2019 році: тоді ж єпископа виставляли з території України.
Після того, як засідання синоду було закрито, делегація із дев'яти ієрархів УПЦ вирушила з Лаври на вулицю Банкову у центрі Києва - там розташований офіс президента України.
Цей похід можна було розглядати одразу з кількох боків. По-перше, і це безпрецедентно в історії української церкви, її ієрархи фактично пішли на поклон до світської влади.
Лише лінивий не згадав у зв'язку з цим події осені 2018 року, коли президент Петро Порошенко звав ієрархів УПЦ на зустріч для обговорення перспектив надання українському православ'ю томоса про автокефалію, а вони принципово проігнорували цей захід.
По-друге, кадрові рішення, про які члени синоду могли повідомити Зеленського, - це, звісно, не відставки митрополитів Павла (Лебедя) та Антонія (Паканича), яких влада вустами міністра культури Ткаченка вимагала від УПЦ. Але готовність позбавлятися найодіозніших ієрархів могла б стати гарним доробком для предметної розмови про майбутнє.
Зрештою, одразу кілька високопоставлених єпископів УПЦ у розмовах з ВВС розповідали про свої підозри щодо того, що Володимир Зеленський особисто не має всієї повноти інформації про УПЦ взагалі і про Лавру зокрема, а різкі заяви вкладають йому в уста певні "помічники".
Численні запити про зустріч, які надсилала Зеленському УПЦ та особисто її предстоятель митрополит Онуфрій, президентська адміністрація ігнорувала, розповів ВВС співрозмовник в УПЦ. Тому похід на Банкову і спроба досягти персональної аудієнції з главою держави могла б докорінно змінити ставлення влади до церкви, продовжує він.
Однак делегація ієрархів так і не дочекалася зустрічі із Зеленським: після трьох годин очікування над центром Києва завили сирени повітряної тривоги, і охоронці президентського офісу наказали їм залишити територію поблизу блокпоста.
"Нам дуже шкода, що держава уникає прямого контакту та діалогу зі значною частиною українського народу, які є вірянами УПЦ і оперує спотвореними фактами про УПЦ", - заявив за підсумками стояння на Банковій митрополит Климент (Вечеря).
"Ми взагалі не впевнені, що президент знає, що ми до нього приходили", - поділився з ВВС своїми враженнями про цей похід ще один ієрарх УПЦ.
Проте протягом останнього тижня риторика представників влади щодо УПЦ дещо охолонула, а Володимир Зеленський, який до того регулярно звертався до церковної проблематики у своїх зверненнях, відтоді жодного разу не зачепив цю тему.
Станом на цей момент складно спрогнозувати, що саме відбуватиметься у Лаврі та біля її стін 29 березня. Або, як варіант, наступного дня - адже, згідно з одним із трактувань, 29 березня перестане діяти термін оренди, а звільнити Лавру від своєї присутності УПЦ повинна буде лише 30-го.
Представники УПЦ заявляють, що покидати стіни лаврського комплексу не збираються. З іншого боку, каже міністр культури Олександр Ткаченко, "насправді процес виїзду монахів уже відбувається, це може засвідчити будь-який перехожий: вони вивозять столи, стільці, бойлери".
ЗМІ публікують фото та відео з Лаври: вони свідчать про те, що звідти вивозять друкарське обладнання та ікони зсередини деяких корпусів.
Один із представників єпископату УПЦ заявляв ВВС, що не виключає, що на словах його церква до останнього моменту триматиметься за Лавру, а у підсумку тихо-мирно покине її стіни - за його словами, це могло б статися, якби відповідну позицію зайняв особисто предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій.
Ще один варіант розвитку подій, який міг би пояснити масштабний вивіз майна з Лаври, описують ВВС два поінформовані джерела у церковному середовищі. За їхньою версією, УПЦ піде з Лаври "частково": її стіни покинуть розташовані тут церковні навчальні заклади - духовна академія та семінарія, - вони перейдуть на дистанційне навчання. Структури управління митрополією теж залишать Лавру: вони, за деякими відомостями, вже підшукали резервні приміщення для евакуації. А ось монахи за цим сценарієм залишаться.
Ще один єпископ, поінформований про те, що відбувається в лаврських стінах, говорить про нинішні настрої братії так: "Зрозуміло, що в монастирі панують розгубленість і пригніченість. Ченці побоюються якихось фізичних зіткнень і намагаються вберегти своє особисте майно - вивозять його до безпечних місць, хто куди, залишаючи лише те, що абсолютно необхідно їм для існування".
Представники влади - наприклад, міністр культури Олександр Ткаченко чи секретар Ради безпеки Олексій Данілов - обіцяють, що навіть якщо церковники не виселяться у визначений термін, фізичної сили до них не застосовуватимуть.
Глава Держслужби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський каже, що у разі, якщо УПЦ не залишить стіни Лаври, держава подасть на неї до суду, і вже судові виконавці вирішуватимуть питання зі звільненням монастиря від осіб, які, на думку держави, не мають підстав там перебувати. Тоді вирішення цього питання може потонути в судових розглядах: адже власний позов щодо неправомірності розірвання договору оренди вже подала УПЦ.
Але існує ймовірність і "кризового сценарію", за якого вирішуватиме долю Лаври вулиця.
"На мій погляд, Росія буде намагатися вдатися до провокацій і заважатиме звільненню Лаври до 29 березня... Нам треба готуватися й до того, що до Лаври прийде і патріотично налаштована громадськість, зокрема ветерани війни, щоби підтримати її звільнення від представників Московського патріархату", - заявив депутат Ради, голова парламентського комітету з питань гуманітарної політики Микита Потураєв.
Про те, що таку позицію підтримує частина суспільства, свідчить заява лідера радикальної організації "Братство" Дмитра Корчинського, який раніше вже припускав, що ветерани нинішньої війни можуть взяти участь у фізичному звільненні Лаври від представників УПЦ: "Московські попи заявили, що не підуть з Лаври. Значить, виповзуть".
Прогнозуючи, як можуть розвиватися події біля Лаври 29 березня, Потураєву заочно відповідає митрополит УПЦ Антоній (Паканич): "Ми не знаємо, що станеться, але ми знаємо настрої наших віруючих, які захищатимуть свої святині. Нам кажуть, що сюди можуть прийти люди, настроєні дуже вороже проти нас, навіть люди, які воюють на фронті. Я б хотів сказати, що серед тих, хто воює на фронті, є дуже багато віруючих УПЦ, і я не хотів би, щоб... довели ситуацію до того, щоб на території Лаври з різних боків протистояння зустрілися побратими, які захищають нашу Україну".
Церква не може закликати своїх прихильників прибути до Києва та фізично захищати її від можливих провокацій: режим воєнного часу суворо обмежує проведення у країні масових акцій.
Але останнім часом на церковних сайтах справді регулярно публікують звернення, надіслані солдатами ЗСУ із зон бойових дій. Вони закликають "припинити гоніння" проти УПЦ.
Та й єпископи цієї церкви у своїх постійних зверненнях до пастви та синод УПЦ у спеціальному зверненні до народу України наполегливо закликають українців "захищати Лавру всіма законними способами". А як хто прочитає цей заклик і чи не спонукає він його приїхати до центру Києва, - це справа кожного віруючого, каже ВВС один із єпископів УПЦ.
З іншого боку, продовжує він, якщо правоохоронці або "афілійовані з владою радикальні сили" наважаться на застосування сили проти представників УПЦ перед десятками телекамер, то цим українська влада зробить церкві неперевершений подарунок, виставивши її на весь світ гнаною структурою-мученицею.
І справді, протягом останніх двох тижнів на ситуацію з Києво-Печерською лаврою звернули свою увагу, причому аж ніяк не у сприятливому для української влади ключі: папа римський Франциск (закликав "сторони протистояння" "поважати релігійні об'єкти"), провідний американський консервативний телеканал Fox News (тут розповіли про те, що в Україні відбуваються гоніння на ченців, а християнські лідери світу ніяк на це не реагують) та офіс Верховного комісара ООН з прав людини (у його свіжій доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні йдеться про те, що дії держави щодо УПЦ можуть мати дискримінаційний характер).
"Україна - демократична держава, в якій гарантується свобода віросповідання. Водночас свобода не тотожна праву займатися діяльністю, яка підриває національну безпеку", - заявив у відповідь на публікацію звіту ООН речник українського МЗС Олег Ніколенко.
Майбутнє Києво-Печерської лаври, хоч би яким воно було, цілком імовірно, можна буде масштабувати на майбутнє всієї Української православної церкви. Ще на початку минулого року спостерігачі казали, що УПЦ стоїть на порозі великих змін, і вони неминуче призведуть до трансформації церкви, яка протягом більшої частини свого існування намагалася бути і українською, і російською водночас.
Шлях, який, найімовірніше, підтримала б українська влада, - ліквідація монастиря УПЦ у Лаврі з подальшим приєднанням його "здорової" частини до ПЦУ.
Саме це має на увазі голова ДЕСС Віктор Єленський, говорячи в інтерв'ю державній інформагенції "Укрінформ", що держава може укласти договір про використання Лаври "з іншою чернечою громадою, яка сумлінніше ставитиметься до історико-культурного простору своєї країни і не буде пов'язана з Московським патріархатом".
Але цей варіант з різних причин не сприймає значна частина лаврської братії.
Так само в масштабі всієї держави: просто заборонити УПЦ (наприклад, після ухвалення закону, розробленого за дорученням Володимира Зеленського) можна. Але зовсім не факт, що після цього тисячі громад забороненої церкви кинуться до лона ПЦУ.
На додаток, вже зараз священники та митрополити УПЦ готують свою паству до того, що у майбутньому їхня церква, цілком ймовірно, перейде у підпілля.
"(Якщо УПЦ опиниться поза законом), благословляється всьому духовенству забирати антимінси (освячені хустини з частинками мощів святих, необхідні для проведення літургій - Ред.) та служити по домах, теплити навколо себе духовне життя, - звертався минулого тижня до духовенства своєї області митрополит Черкаський Феодосій (Снігірьов). - Божа Матір не покине нас, де б ми не служили канонічні літургії - у квартирах, у домах, на горищах чи у підвалах".
Так само на словах готовність покинути Лавру та "зберігати обитель у своєму серці" висловлюють і інші представники УПЦ.
"Бог монаха без даху над головою не залишить. А от що робитимуть ПЦУ і міністерство культури з порожнім монастирем, у якому ще недавно кипіло життя?" - каже співрозмовник ВВС.
Втім, представники Києво-Печерського заповідника, підпорядкованого міністерству культури, запевняють, що зможуть забезпечувати життєдіяльність Лаври, навіть якщо в певний момент приміщення, які нині займає УПЦ, раптом спорожніють.
Зрештою, дедалі частіше у церковних колах - щоправда, в основному за межами України, - обговорюється інший варіант вирішення "української проблеми". Подейкують, що Вселенський патріарх Варфоломій міг би оголосити нинішню УПЦ екзархатом - автономною частиною - Константинопольського патріархату.
Це нібито могло б розв'язати проблему нинішньої канонічної невизначеності УПЦ, яка, з одного боку, заявила про розрив відносин з РПЦ, але, з іншого, - не має власного місця у диптиху. Такий крок, можливо, здатен був би започаткувати нові, більш конструктивні переговори про об'єднання УПЦ з ПЦУ.
Про такий сценарій ще минулого року розповідало ВВС джерело в Константинопольському патріархаті - проте, за його словами, перешкодою на цьому шляху було те, що відповідне прохання до Константинополя мало б виходити від УПЦ, а вона у 2018 році розірвала відносини із Вселенським престолом.
Нарешті, богослов, колишній глава відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ архімандрит Кирило (Говорун) називає "найбільш екстравагантним, найменш реалістичним, але вірним як з канонічної, так і історичної точок зору" співіснування в стінах Лаври двох чернечих громад - ПЦУ та УПЦ, - кожна з яких могла б проводити власні літургії та поминати власного предстоятеля.
Інша річ, що жодних ознак готовності до "перехідних форм" чи співіснування з колегами-конкурентами не виявляє УПЦ.
І, схоже, саме цього стосувалася фраза святителя Марка Ефеського, якою закінчив своє звернення до пастви минулотижневий синод УПЦ: "Ніколи, людино, те, що стосується Церкви, не виправляється через компроміси: нема нічого середнього між істиною та неправдою".
Опис нинішніх подій Українською православною церквою саме в таких категоріях, схоже, не залишає шансів на швидке розв'язання питань, пов'язаних і з цією церквою взагалі, і з Лаврою зокрема, таким чином, щоб це влаштувало усі зацікавлені сторони.