У суботу, 27 вересня, в Мукачівській греко-католицькій єпархії, в селі Білки, відбулося урочисте проголошення блаженним мученика Петра Павла Ороса — священика, який віддав своє життя за Христа та Його Церкву в часи переслідувань безбожного комуністичного режиму.
Як повідомляє пресслужба єпархії, Урочисту Божественну Літургію очолив владика Теодор Мацапула у співслужінні з кардиналом Ґжегожем Рисем, папським легатом, Апостольським Нунцієм в Україні архиєпископом Вісвальдасом Кульбокасом, численними владиками з України та з-за кордону, а також сотнями священиків. На святкування прибули тисячі прочан із України та з-поза її меж.
Чин беатифікації розпочався із прохання від імені Мукачівської греко-католицької єпархії зачислити до лику блаженних Петра Павла Ороса. Після цього було зачитано короткий життєпис нового блаженного.
Далі кардинал проголосив апостольський лист Святішого Отця Лева XIV, у якому Папа Римський визнав мученицьку смерть Петра Павла Ороса та встановив дату його літургійного вшанування — 27 серпня.
Під спів «Величання» урочисто внесли мощі та ікону блаженного Петра Павла. Мощі несли військові капелани, а ікону — новоєреї.
Після цього владика Теодор склав щиру подяку Святішому Отцеві від імені всієї єпархії за дар проголошення блаженного.
Літургія продовжилася співом тропаря та кондака блаженному Петру Павлу Оросу, проголошуючи перемогу Христової віри над темрявою зла.
У неділю, 28 вересня, в Ужгородському кафедральному соборі о 9:30 розпочнеться подячка Божественна Літургія, під час якої відбудеться вкладення частини мощей нового блаженного до собору. Після неї відбудеться зустріч з духовенством та семінаристами.
Також завтра в с. Білки відбудеться подячка Божественна Літургія, під час якої відбудеться вкладення частини мощей нового блаженного у храмі на постійне місце перебування.
Довідка: Слуга Божий Петро Орос народився 14 липня 1917 р. у с. Бірі (Угорщина) в сім'ї греко-католицького священника.
У 1937 році Петро закінчив гімназію у Хусті і цього ж року вступив до Хустської Духовної семінарії, яку успішно закінчив у 1941 році.
28 червня 1942 р. прийняв єрейські свячення. Свою душпастирську діяльність розпочав у с. Великі Ком'яти Виноградівського р-ну.
1946 р. призначений на вільну парафію у с. Білки Іршавського р-ну.
У 1948 р. місцеві органи влади вдаються до різних методів впливу, щоб схилити о. Петра на перехід до російського православ'я. Йому, як і всім іншим священикам, які не поступилися своїми переконаннями, заборонили виконувати душпастирську працю. Але він залишився вірним своєму покликанню, продовжував підпільно з отцями Іваном Маргітичем, Іваном Романом та Іваном Ченгері таємно обслуговувати греко-католицьких вірян Іршавщини й Виноградівщини.
На початку 1953 р. його заарештували й відправили до Ужгорода, у слідчий ізолятор КДБ, де він перебував під арештом понад два тижні. Влітку 1953 р. поблизу Імстичівського мосту міліціонер намагався заарештувати отця Петра, але йому пощастило зникнути між верболозом. Повертаючись з Імстичівського монастиря, в якому підпільно відправив Службу Божу, біля мосту на річці Боржаві, вперше пролунали за ним два постріли. Та цього разу мимо.
Напередодні празника Успіння Пресвятої Богородиці, 27 серпня 1953 р., в с. Великі Ком'яти він відслужив велелюдну Святу Літургію, сповідав, причащав. Того самого дня вирушив пішки на залізничну станцію в с. Сільце. Тут його заарештував міліціонер і повів у напрямку с. Заріччя. Поблизу хреста пролунали два постріли — о. Петра було вбито. Тіло розстріляного відвезли до моргу Іршавської лікарні, через кілька днів потай від людей закопали між терням поблизу с. Кам'янське Іршавського р-ну. Пізніше останки відкопали працівники міліції та КДБ і вивезли в напрямку Іршави.
39 років місце поховання отця Петра зберігалось у найсуворішій таємниці. Тільки після легалізації Греко-Католицької Церкви знайшлися очевидці, які під присягою розказали правдиву історію тих трагічних днів. 28 липня 1992 р. колишній начальник КПЗ Іршавського РВВС згодився дати свідчення і показав міліцейський гараж, де було закопане тіло. Після ексгумації і проведеної експертизи 23 серпня 1992 р. відбулося перепоховання тлінних останків отця Петра Ороса з почестями, які належать його сану. Наступного дня відбувся архиєрейський похорон. Мощі поклали у каплиці поблизу церкви у с. Білки.
5 серпня 2022 року Апостольська Столиця визнала мучеництво Слуги Божого отця Петра Павла Ороса, що стало ще одним кроком у процесі його беатифікації.