В Українському Біблійному товаристві (УБТ) відбулося редакційне оцінювання перекладу Євангелія від Марка жестовою мовою глухих, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт п'ятидесятників України.
В Українському Біблійному товаристві (УБТ) відбулося редакційне оцінювання перекладу Євангелія від Марка жестовою мовою глухих, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт п'ятидесятників України.
Відеоматеріали, які планується презентувати для широкого загалу у березні-квітні цього року, претендують на унікальність принаймні з двох причин. Мова йде про перший переклад калькованою жестовою мовою (для слабочуючих людей) частини україномовної Біблії за редакцією митрополита Іларіона, проф. Івана Огієнка. Крім того, це перший на пострадянському просторі переклад Євангеліє жестовою мовою (для глухих), в редагуванні якого беруть експерти сурдоперекладу.
Завідувач відділу праці з глухими при ЦХВЄУ Павло Смаль розповів про переклади: «Калькована жестова мова (КЖМ) – це дослівний переклад, як написано, так і перекладаємо. Вона доступна насамперед для слабочуючих людей, у яких сприйняття світу наближене до людей без вад слуху. Що ж до глухих людей, то у них є своя жестова мова (ЖМ), яка відрізняється від будь-якої іншої і якнайкраще передає глухій людині зміст написаного. Цікаво, що в Україні і, наприклад, у США – жести різні, але поспілкувавшись хвилин 10-15, глухі люди починають розуміти один одного. У ЖМ немає родових відмінків, наприклад, кажуть не «дві людини», а «два людина». Порядок слів у реченні буває таким, що чуючим людям при дослівному перекладі взагалі важко зрозуміти про що йдеться».
Команду перекладачів найперше цікавило, як сприймають підготовлений матеріал глухі люди. Служителі провели детальний аналіз зауважень і пропозицій за результатами якого і затвердили порядок жестів.
Участь у редакційному оцінюванні взяли голова центрального правління УТОГ Ірина Чепчина, президент громадської організації «Об’єднання нечуючих педагогів» Наталія Каменська та науковий співробітник лабораторії жестової мови Інституту спеціальної підготовки АПН України, кандидат педагогічних наук Наталя Адам’юк. Вони високо оцінили рівень підготовки перекладачів-християн, однак відхили декілька кандидатур, зауваживши на їх недостатню емоційність. Адже емоційність важлива при використанні ЖМ.
Позицію богословів під час оцінювання представили завідувач відділу освіти Віктор Вознюк та ректор Київського біблійного інституту Сергій Манелюк. Участь у роботі взяли також генеральний секретар УБТ, єпископ Олександр Бабійчук та старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко.
Одним із основних критеріїв у підборі кандидатур для проекту була їх духовна зрілість: «Ми підбирали перекладачів, які, на нашу думку, у подальшому не загордяться, і не підуть із церкви. Це переважно люди з віруючих сімей, які твердо стоять у Господі. Саме з таких мотивів узяли не одного, а кілька перекладачів», - розповів Павло Смаль.