У РПЦ ще в 90-і роки була прекрасна можливість дарувати автокефалію Українській Церкві – і при цьому впливати на Україну через нову автокефальну Церкву. Тоді незалежна українська Церква стала б якорем, який міцно утримував би Україну в «русском мірє». Проте Москва від такого сценарію категорично відмовилася. Про це на Радіо Свобода пише Віталій Портніков.
У РПЦ ще в 90-і роки була прекрасна можливість дарувати автокефалію Українській Церкві – і при цьому впливати на Україну через нову автокефальну Церкву. Тоді незалежна українська Церква стала б якорем, який міцно утримував би Україну в «русском мірє». Проте Москва від такого сценарію категорично відмовилася. Про це на Радіо Свобода пише Віталій Портніков.
«Тим, хто вважає, що це – політична фантастика, я рекомендував би ознайомитися з історією Грузинської Православної Церкви після отримання нею автокефалії від РПЦ. І, зрозуміло, з історією російського впливу в цій Церкві теж», - зазначає журналіст.
«Але РПЦ вважала за краще йти іншим шляхом – шляхом блокування самої ідеї автокефалії, шляхом розколу українського православ’я. Завдяки цьому ідея незалежної держави і самостійної церкви стали дуже близькими ідеями, а поява Автокефальної Церкви сьогодні сприймається як ще один крок у бік від цивілізаційної залежності від Москви», - веде мову Портніков.
«І все ж навряд чи цей крок можна було б зробити без особистого внеску Патріарха Кирила. Цей досвідчений церковний політик нагадує мені бабу із пушкінської казки про рибалку і рибку – все ж знав російський поет особливості характеру деяких своїх співвітчизників, добре знав! Кирило ніколи не хотів бути «просто» Московським Патріархом, він прагне стати «володаркою морською», главою світового православ’я. Саме тому відносини, які склалися у попередника Кирила Патріарха Алексія II із Вселенським Патріархатом, були Кирилом практично зруйновані. Останнім ударом Московського Патріарха по цих відносинах став фактичний бойкот Всеправославного собору на Криті. До цього бойкоту Патріарх Варфоломій I фактично утримувався від різких рухів у бік українських православних, намагався зберегти взаєморозуміння з РПЦ. Однак амбіції Патріарха Кирила перекреслили цю обережну лінію навхрест», - резюмує експерт.