Патріарх Святослав та Оксана Забужко - претенденти на міжнародну премію імені Івана Франка-2021

Про це повідомив на прес-конференції в Укрінформі директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

«У 2015 році, коли ми з Роландом Франком (онуком Івана Яковича Франка, сином Тараса Франка – ред.) засновували премію, у багатьох були сумніви, чи така премія для України потрібна. Сьогоднішні результати показали, що вона потрібна. З 15 січня по 1 березня Міжнародний фонд Івана Франка приймав наукові роботи, які були оприлюднені або опубліковані у 2018, 2019 і 2020 роках. За півтора місяця ми отримали 26 наукових робіт. Допущено до конкурсу 24 праці, які охопили 20 наукових дисциплін», - сказав Курус.

Він додав, що наукові роботи надійшли за поданнями з 4-х країн – Австрії, Канади, США, України. На премію претендують учені і творчі колективи з 3-х країн – з Канади, Литви та України. Кількість академічних установ, які зробили подання, - 19, також отримано подання від 4-х лауреатів премії минулих років.

Говорячи про історію і значення премії, член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров зауважив, зокрема, що премія не має державного фінансування, вона існує за підтримки громадськості, благодійників, меценатів, що дозволяє дотримуватися справжньої наукової об’єктивності.

«Критерії відбору переможців найвищі, тому що спочатку роботи проходять номінаційні комітети, потім - міжнародну експертну раду, яка визначає трьох номінантів премії за критеріями: інноваційність та оригінальність; концептуальність, системність та критичність; міжнародний контекст та рівень наукового дослідження. Насамкінець - це міжнародне журі, яке формується з 12 докторів наук з різних країн світу, висококомпетентних, доброчесних фахівців, які дають абсолютно об’єктивну оцінку», - наголосив Бугров.

Координаторка проєкту Ольга Нижник нагадала, що Міжнародна премія Івана Франка вручається з 2016 року.

«Цього року ми дізнаємось ім’я лауреата премії під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня, у 165 річницю з дня народження Івана Франка, у місті Дрогобичі», - повідомила Нижник.

У списку, який зачитала член правління Міжнародного фонду Івана Франка, голова Львівського товариства у м. Києві Тамара Смовженко, такі претенденти на премію:

- Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, та Ігоря Скочиляса, «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі»;
- Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація»;
- Олена Берегова, «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі»;
- Роман Горак, «Андрей Шептицький. Біографія»;
- Микола Зимомря, Марія Якубовська, «Іван Франко: проєкція у сучасність»;
- Оксана Кісь, «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти»;
- Богдан Козак, «У лабіринтах історії українського театру»;
- Олена Кравченко, «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»;
- Володимир Маслійчук, «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.»
- Зоряна Мацюк, «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».
- Іван Монолатій, «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
- Шон Паттерсон, «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».
- Людмила Підкуймуха, «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
- Ірина Роздольська, «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
- Андрій Сова, «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
- Михайло Степико, «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
- Микола Тарасенко, «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України»;
- Леонід Тимошенко, «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)»;
- Назар Федорак, «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди»;
- Михайло Хай, «Микола Будник і кобзарство»;
- Тетяна Шарова, «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)»;
- Ольга Шаф, «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття»;
- Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко, «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку»;
- Ігор Юдкін, «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Як нагадав Курус, Міжнародна премія Івана Франка присуджується за наукову роботу, яка є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, має міжнародне значення і ґрунтується на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
Лауреатами Премії були Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019); професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк (2020).