Патріарх УГКЦ: «У трикутнику суспільство – влада – бізнес місце Церкви – з народом»
Про це в інтерв’ю «Українській правді» розповів Патріарх УГКЦ Святослав, передає Департамент інформації УГКЦ.
«Католицька Церква має свою соціальну доктрину, і в таких делікатних моментах, як стосунки з владою, досвід Церкви є для нас скарбом: одним із елементів співіснування Церкви з владою є те, що Церква не хоче бути частиною державного механізмом. Тобто ми абсолютно не поділяємо ідею так званої державної Церкви. Сьогоднішній етап розвитку нашої соціальної доктрини каже: Церква не повинна бути частиною державного механізму. Чому? Тому що тоді Церква втрачає свободу», - зазначив першоєрарх.
«Ми бачимо себе частиною саме громадянського суспільства. Зокрема, якщо говорити про чітке місце Церковної спільноти, його визначив свого часу Папа Бенедикт XVI у своїй енцикліці. Він окреслює певну модель ідеальних стосунків між суспільством, владою і бізнесом. Папа каже: для того, щоб у державі були здорові стосунки, мусить існувати трикутник: суспільство – влада – бізнес. Якщо ж суспільство випадає, і держава та бізнес починають будувати між собою стосунки без урахування інтересів суспільства, – тоді це корупція, злиття великого бізнесу і державних інституцій. Ми, як Церква, бачимо це як великий ризик пострадянської дійсності. Тому в цьому трикутнику місце Церкви – не з бізнесом, не з владою, а з народом. Тобто Церква – це частина громадянського суспільства», - додав він.
Глава УГКЦ підкреслив, що в діалозі з державними інституціями України і на міжнародному рівні, з міжнародними партнерами, Церква є голосом народу і громадянського суспільства.
«В Україні були і є різні президенти, і вони по-різному хотіли чи не хотіли чути голос народу, – пояснив Блаженніший Святослав. – А Церкви завжди були каталізаторами діалогу. Ми бачили, що коли влада не хоче чути голосу Церкви – Церкви, яка є голосом народу, ситуація стає вибухонебезпечною. Це якраз було напередодні Майдану. Церкви, в сенсі навіть нашої Ради Церков (Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій – ред.) відчувала абсолютно глуху стіну, і ми розуміли, що це дуже небезпечно».
