Понад 500 приходів перейшли до Православної церкви України з моменту її створення з Української православної церкви (Московського патріархату). Про це на брифінгу 28 липня після хресної ходи на честь 1031-річчя Хрещення України-Руси заявив митрополит ПЦУ Епіфаній. За його словами процес цього переходу приходів пригальмувався.
Глава Православної церкви України (ПЦУ), митрополит Київський і всієї України Епіфаній біля Софії Київської під час відзначення 1031-ї річниці Хрещення України-Руси
Понад 500 приходів перейшли до Православної церкви України з моменту її створення з Української православної церкви (Московського патріархату). Про це на брифінгу 28 липня після хресної ходи на честь 1031-річчя Хрещення України-Руси заявив митрополит ПЦУ Епіфаній. За його словами процес цього переходу приходів пригальмувався.
Чому? І що чекає на молоду православну церкву України при президенті Володимирі Зеленському? І чи може протест патріарха Філарета проти його відсторонення від управління ПЦУ посилити позиції Московського патріархату?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили релігієзнавець, доктор богословських наук, викладач Київської православної академії Дмитро Степовик та релігієзнавець, кандидат філософських наук, директор громадської організації «Несторівський центр» Віталій Хромець.
– Російські ЗМІ із задоволенням пишуть, що, за їхніми словами, вже три місяці не було ніяких переходів у Православну церкву України. Із чим це пов’язано, на ваш погляд?
Дмитро Степовик: Люди довідалися істину, що томос їх обдурив. Перекладу не дали аж до того, поки він був вручений 6 січня представнику Української православної церкви Київського патріархату митрополиту Епіфанію. І коли ми переклали його з грецької мови, вже підписаний синодом, в тому числі Константинопольським патріархом Варфоломієм, ми довідалися, що це не автокефалія. І не тільки ми, а й в парафії Московського патріархату, хто був налаштований на перехід до УПЦ Київського патріархату.
Окрім того, не порадившись з нами раптом за кордоном змінюють церкву, якій 2 тисячі років, абсолютно нетрадиційну для всіх православних і навіть католицьких церков, які всі починаються з прикметникової форми: болгарська православна церква, сербська, грецька та українська так називалася. Раптом виникло це ПЦУ.
– Але 500 приходів перейшли у новостворену церкву, адміністративно нову. Це вже було відомо раніше.
Дмитро Степовик: Вони не довідалися змісту нетрадиційного томоса, в якому було обіцяно повну автокефалію, а насправді це підпорядкування від Московського патріархату до Константинопольського. І ці парафії кажуть, навіщо змінювати шило на мило. Тому вони перестали переходити.
Ми не запитали чернетковий переклад томосу й не дивилися, що нас там влаштовує. А тепер ми повинні туди їздити за маслом для соборування й помазання, купувати у них за валюту.
Ми з великими труднощами добивалися патріарший статус української церкви. Ми ще за Петра Могили добивалися цього й ми цього достойні. Нам весь час відмовляли.
– Пане Дмитре, чому, на ваш погляд, Константинополь дав саме таку автокефалію православній церкві України у статусі митрополії, а не патріархії?
Дмитро Степовик: Тому що він зацікавлений, оскільки від нього відійшли. Навіть грецька православна церква з центром в Афінах не хоче платити їм внесків. Понад 500 років нема такого міста на карті Константинополь.
– Голова Православної церкви України Епіфаній говорить про те, що є багато православних громад, які не проти влитися в автокефальну церкву, але «бояться про це навіть говорити, тому що на них тиснуть з УПЦ (МП), створили навіть загони, які готові під’їхати у будь-який момент до громади та заблокувати перехід». Пане Віталію, ви теж дотримуєтеся такої думки, що й пан Дмитро? Чи є якісь інші причини, що процес переходу пригальмувався?
Віталій Хромець: Я б тут дещо опанував пану Дмитру. Те, що в новоствореній структурі – Православній церкві України виникли ці внутрішні дрязги між патріархом Філаретом та митрополитом Епіфанієм, стало знаком про те, що ця структура ще слабка, не може гарантувати захисту священникам, які переходять. Незрозуміло, що з нею станеться, тому що всі кажуть, що якщо вона тільки створена, а вже є конфронтації між новообраним предстоятелем та почесним патріархом. Всі вичікують.
Коли говоримо про створення помісної церкви, у диптиху вона поминається 15-ю. Зараз є два процеси: внутрішня консолідація, яка проходить з величезними проблемами, і зовнішнє визнання, якраз його призупинено. Тому священники, які налаштовані на перехід, очікують, доки ситуація стабілізується.
– А як вона може стабілізуватися з вашої точки зору? Чого очікують священники?
Віталій Хромець: Зараз все стало більш зрозуміло. Продовжує функціонувати Українська православна церква Київського патріархату на чолі з патріархом Філаретом. Тобто він заявив, що не визнає томос, не визнає новостворену структуру. Ми очікуємо, що ці структури запаралеляться і коли між ними відновиться статус-кво…
Я думаю, не буде гострих конфронтацій, і після першого визнання одної з помісних церков буде низка визнань, трьох-п’яти церков, тоді це буде певним чином поштовхом для продовження переходу до новоствореної структури тим, хто на це націлений.
Віталій Хромець, релігієзнавець, кандидат філософських наук, директор громадської організації «Несторівський центр»
– А з чим може бути пов’язано, що не визнають Православну церкву України за кордоном? Предстоятель православної церкви митрополит Епіфаній заявив, що автокефалія ПЦУ фактично визнана Елладською православною церквою.
Дмитро Степовик: Офіційного визнання нема, це тільки приглядання до того, чи можна сюди прийти. А інші церкви? Ще жодна не заявила офіційно навіть про наміри визнання. Цей процес триватиме, допоки не буде об’єднання. Владика Епіфаній зробив би правильно, якби віддав цей томос з викиданням положень, які нас не влаштовують, святійшому патріарху Філарету. Всі говорять про те, що 90-річний патріарх має амбіції бути до кінця. Але скрізь, де були патріархати, це досмертні видання. Філарета треба до смерті визнавати главою церкви. Епіфаній може бути наступником.
– Не забуваймо, що є ще один центр православ’я – Російська православна церква і їхній орган Українська православна церква (Московського патріархату). Вам не здається, що демарш Філарета проти томоса посилює УПЦ (МП) в Україні?
Дмитро Степовик: Вони мають свою мету. УПЦ (КП) є, вже був собор і наново перереєстрована. А представники Московського патріархату дуже зацікавлені у цьому розколі.
Є поголоски, не можу підтвердити, але що була таємна домовленість між Московським патріархом Кирилом та стамбульських патріархом Варфоломієм про те, яким чином під виглядом доброго знищити Київський патріархат. Але це треба ще довести.
– Пане Віталію, чи очікуєте ви, що Елладська церква визнає ПЦУ і піде процес визнання?
Віталій Хромець: Я впевнений, що у найближчий час Елладська церква визнає ПЦУ, це вже доконаний факт. Зараз вже є рішення елладського синоду.
Передбачається, що потім шлейфом підуть церкви грецької традиції, наприклад, Кіпрська, Олександрійська.
Хотілося б щоб перші визнання були Румунської та Грузинської, тобто не слов’янської та не грецької традиції. Але я певен, що у найближчий час буде визнання трьох-п’яти церков.
– Найближчий час – це коли?
Віталій Хромець: Думаю, до кінця цього року ми отримаємо визнання Елладської церкви.
Мені здається, що домовленість між Російською та Константинопольської православної церквами це більше чутки, версії. Тому що тоді незрозуміло, чому РПЦ не приїхала та зробила демарш на собор, який нещодавно був на Криті.
Із другої половини 19-го століття є два центри, які конкурують за вплив у православ’ї – Москва та Константинополь. І надаючи томос про автокефалію Православній церкві України – це спроба змістити терези на користь Вселенського патріарха.
– А якщо Епіфаній передасть владу патріарху Філарету, про що говорить пан Дмитро? Які можуть бути наслідки?
Віталій Хромець: Такого не може бути, тому що це домовленість. Оскільки патріарх Філарет, і це головна претензія вселенського православ’я, створював паралельні неканонічні структури на території канонічних православних церков. Наприклад, громади у Чехії, Польщі.
Дмитро Степовик: Нема там українських громад. Там є окремі церкви. У нас є громади у США, Канаді, де є велика діаспора.
Віталій Хромець: Відповідно до, в тому числі, рішення собору на Криті, який синод і собор УПЦ Київського патріархату прийняв, що оскільки Українська православна церква розповсюджується на території України, не може створювати свої структури на інших територіях. Бо є вселенська патріархія, яка об’єднує православних усіх національностей в інших країнах. Напруження в інтерпретації канонічного права призвело до того, що Вселенський патріарх та інші представники помісних церков вимагали, щоб патріарх Філарет не балотувався як предстоятель новоствореної юрисдикції.
Дмитро Степовик: Це була одна з найбільших помилок у його 60-річній архієрейській діяльності, що він погодився на неканонічну вимогу. Вони говорили, що приймають митрополію, тому що у 1686 році відпустили нас як митрополію. Не відпустили, а продали й це у всіх історіях церков. Тому ця дволикість, гра абсолютно нехристиянська. Тому святійший патріарх Філарет це відкинув.
– Віталію, що чекає церкву при президенті Зеленському? І що може зробити президент, щоб допомогти ПЦУ якимось чином?
Віталій Хромець: На мій погляд, зараз новий президент дистанціюється від цих процесів, відчувається, що він не хоче занурюватися. Він поспілкувався з усіма очільниками православних церков і є чутки, що ймовірно він зустрінеться зі Вселенським патріархом. Але наразі за його мовчанкою ми розуміємо, що це питання йому не цікаві.
"Радіо Свобода", 30 липня 2019
Проект "Донбас.Реалії"