Перші місіонери-прифронтовики успішно реалізовують набуті знання у школі місіонерства

У Слов'янську Донецької області в кінці травня стартувала унікальна для України річна місіонерська школа, орієнтована на роботу-служіння в прифронтових містах. Основна ідея місіонерської школи викладена в гаслі «Ми йдемо туди, де біль, щоб проголосити правду Божу і відновити зруйноване».

Студенти місяць навчаються в Слов'янську і три місяці проходять практику в прифронтових містах. Там вони спілкуються з місцевими жителями, служать фізичною працею, роздають хліб, продуктові набори, одяг, медикаменти, а також розповідають про Ісуса Христа, разом моляться, разом співають і славлять Бога.

Основні натхненники школи - місцева слов'янська церква «Добра Звістка», громадська організація «Асоціація« Еммануїл », німецька місія« Неємія ». До співпраці закликають всіх християн, кому не байдужа доля жителів прифронтових міст. За словами організаторів, робота місіонерських груп є ефективною та актуальною. Уже в серпні почнеться ще один набір в місіонерську школу для прифронтових міст.

«Ми вкотре поверталися з Авдіївки, де роздавали людям хліб і пакети з продуктами. У мене було змішане почуття. Там більшість людей постійно під обстрілом. Було похмуро, йшов дощ, і ті, кого ми зустріли, практично всі були п'яні. У мене була суміш думок: треба цим людям допомагати ... ти їм допомагаєш, а вони п'яні. Я не знав, як впоратися з цими почуттями. Однак Бог в той момент, там, на дорозі, промовив до мене, сказав, що ось таких Я їх і люблю ... »- згадує Петро Дудник, пастор церкви« Добра Звістка », один із засновників місіонерської школи для прифронтових міст.

Незважаючи на те, що місіонерська школа виникла при церкві «Добра Звістка», її організатори не хочуть, щоб це була школа якоїсь конкретної церкви. «Це школа не якийсь деномінації або конкретної церкви, а школа, яка може об'єднати церкви, служителів, які поділяють бачення місіонерства, служіння в прифронтових містах», - зазначає Петро Дудник.

Студентів-місіонерів зараз 22. Є з Бердичева та Одеси, із Сімферополя та Олександрії, з Дніпропетровська та Донецької області, зі Слов'янського району. Наймолодшому всього 18, найстаршому - за 60. Хтось із студентів вже мав досвід волонтерства в прифронтових містах, а хтось отримав його лише під час навчання в школі.

Після навчання студенти роз'їхалися в п'ять прифронтових міст - Миронівський, Світлодарськ, Попасна, Золоте, Авдіївка. Шосте місто - Красногорівка, там організатори місіонерської школи та її партнери тісно співпрацюють з місцевою громадою «Церква Христа Спасителя». У майбутньому планують охопити ще чотирнадцять населених пунктів.

«Бачення наше таке: якщо в місті є церква, яка орієнтована на Євангеліє, орієнтована на допомогу нужденним, ми згодні як місіонерська команда працюватиме на розширення цієї церкви. Дуже вдалий досвід вийшов у Красногорівці. Пастор був орієнтований на служіння городянам, і нам не довелося нічого починати свого, просто треба було йому допомагати, щоб це все розвивалося. Ми не відправляли туди місіонерську команду, просто співпрацюємо », - пояснює пастор Петро Дудник.

Місіонери також багато працюють з дітьми та інвалідами. Нещодавно в Миронівському, Золотому і Красногорівці благодійний проект «Школа життя» провів 10-денні дитячі табори.

Детальніше про новий досвід такого місіонерства читайте в ексклюзивному репортажі Тетяни Руденької для РІСУ «Перша місіонерська школа для прифронтових міст в Україні».