Перший урок Владики

20 січня у Кременчуцькому військовому ліцеї Владика Кременчуцький та Лубенський Тихон провів перший урок з людинознавства. Лекції священиків можуть стати традиційними не лише для курсантів, а й для школярів.

Такий урок навряд чи можна назвати нудним словом «лекція», якщо священик розповідав курсантам анекдоти, влаштував веселий розіграш та неодноразово приправляв свої слова близьким для молоді сучасним сленгом. Звісно, отець Тихон не використовував слів, неприпустимих у товаристві вихованих людей, але, на жаль, розповсюджених серед нинішніх юнаків і дівчат. Просто автори курсу лекцій упевнені: зі старшокласниками треба спілкуватись їхньою мовою, говорити про ті проблеми, що їх хвилюють, не вчити молодь жити, а допомогти зорієнтуватися в життєвих ситуаціях. Одним словом, замість нудних повчань та моралізаторства з дітьми треба просто щиро розмовляти на актуальні для них теми. Наприк­лад, чому нинішні жінки так часто звинувачують в усьому чоловіків і чи справедливі ці нарікання? Будь ласка, лекція під назвою «Усі чоловіки – мерзотники?» буде чудовим приводом для дискусії.

Подібних важливих та близьких для молоді тем у курсі лекцій – 20, кожна з них розрахована на 3-4 уроки і може тривати упродовж усього навчального року. Із старшокласниками будуть говорити про вміння любити, керувати своїми почуттями й емоціями, відрізняти легковажні бажання від реальних потреб.

«На заняттях немає жодного слова про релігію…»

Про новаторський курс виховання молоді розповідає автор лекцій, єпископ Кременчуцький та Лубенський Тихон.

— Про що розповідатимуть дітям священики?

— Ми розробили курс лекцій, виходячи з нагальних потреб: молодь треба виховувати, а наразі цим практично ніхто не займається. Розповідати про високі моральні цінності та читати Закон Божий – це безрезультатно: і дітям нецікаво, і користі від того буде мало. Молодь треба зацікавити до самопізнання, щоб вона зрозуміла, що в кожного є багатий внутрішній світ, і прагнула пізнавати й берегти його, розвивати і вдосконалювати.

— Деякі батьки можуть бути проти відвідування дітьми лекцій священиків.

— Хочу сказати, що наші заняття неодноразово відвідували представники інших конфесій. А головне – на лекції прийде лише той, хто захоче, це абсолютно добровільна справа.

На заняттях ви не почуєте жодного слова про релігію, формально ми не порушуємо закон відмежування школи від церкви. А те, що вчитель буде в рясі – так це уніформа священиків, що тут особливого? До речі, лекції будуть читати не лише священики. Найближчим часом ми плануємо відкрити курси для вчителів християнської етики, викладачів педагогічного училища, яких будемо навчати нашій програмі. Але насамперед проведемо курси підвищення кваліфікації для кременчуцького духовенства.

— У ході лекції Ви показали себе чудовим оратором і навіть артистом, розповідаєте багато життєвих історій, анекдотів. Це теж матеріал програми чи експромт?

— Кожен викладач може використовувати свої «родзинки». Взагалі, курс лекцій має відкриту архітектуру – можливі власні корективи, залежно від підготовленості аудиторії, від настрою, від нагальних проб­лем. Іноді за одну зустріч обговорюємо кілька тем. Головне – жодних повчань та моралізаторства.

— Нинішня молодь багато часу проводить за комп’ютером. Чи плануєте Ви розмістити відео­матеріали лекцій в Інтернеті?

— Дійсно, ми виходимо в Інтернет-простір, найближчим часом розпочне роботу наш сайт. Можливо, на ньому будуть відеоепізоди з лекцій, але не повністю. Обов’язкова умова наших занять – живе спілкування.

Цей курс уже пройшов апробацію в Рубіжному, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Харкові та Києві. У Кременчуці на лекції запрошуватимуть учнів 10-11 класів. Найближчим часом відбудуться переговори між представниками церкви та керівництвом Кременчуцького управління освіти.