«Sit tibi terra levis, mollique tegaris harena,
Ne tua non possint eruere ossa canes»
«Земля тобі хай буде легкою, і м’яко покриває тебе пісок,
Щоб пси могли вигребти твої кості»
Недавно одна знайома написала, що прочитала про одну відому фразу, а саме, що нібито, коли кажуть, звертаючись до покійного: «Нехай земля тобі буде пухом», – то так проклинають його. Чи справді так є? І що краще християнам у цьому випадку казати?
Пошукав, хто з більш-менш сучасних відомих так вважає, знайшов декількох. Один з них, протодиякон Сергій Шалберов із Санкт-Петербурга, який писав про це «прокляття» ще 2012 року, інший – вже наш земляк, священник і співак Олександр Клименко. Останній у своєму Фейсбуці, 24 жовтня 2017 року написав (російською): «Говорячи покійній людині останні слова «Нехай земля тобі буде пухом», ви проклинаєте померлого! В дійсності, ці слова є стародавнім римським прокляттям покійному. Ось як вони звучать повністю: «Земля тобі хай буде легкою, і м’яко покриває тебе пісок, щоб пси могли вигребти твої кості…» («Sit tibi terra levis, mollique tegaris harena, Ne tua non possint eruere ossa canes»). Такі епітафії писали на могилах тих, кого ненавиділи та проклинали. Тому, друзі, слідкуйте за кожним своїм словом!».
Щоправда, все точнісінько навпаки, але про все по черзі.
Вислів «Нехай земля тобі буде пухом» досить давній, бо походить ще з древніх римських часів. Часто можна було зустріти на епітафіях могил похованих тоді людей напис S.T.T.L., що розшифровується як «Sit tibi terra levis», тобто, власне, «Нехай земля тобі буде легкою». Як варіант, був напис T.L.S., «Terra levis sit», «Земля легкою нехай буде», або S.E.T.L., «Sit ei terra levis», «Нехай йому земля буде легкою». У Африці, натомість, зустрічався на епітафіях вираз O.T.B.Q., що розшифровулося «Ossa Tibi Bene Quiescant», тобто «Нехай кості твої добре відпочивають».
Проте, це не римляни придумали вислів «Нехай земля тобі буде легкою», лише перейняли його від древніх греків, а конкретно – від поета-драматурга Евріпіда (480-406 до Різдва Христового), з його п’єси «Алкеста». Евріпід довгі віки був найвідомішим і найпопулярнішим драматургом старожитності, поряд з Софоклом чи Есхілом. Його твори значно вплинули на римських поетів і письменників, а тому ця фраза, яка дослівно виглядала так: «...κούφα σοι χθὼν ἐπάνωθε πέσοι, γύναι...», стала для римських поетів крилатим висловом.
Римські поети, такі як Проперцій, Овідій, Марціал, Персій та інші, які жили десь у часах Ісуса Христа, передавали її потім латиною у різних варіаціях, і загалом ці латинські переклади мали у них, подібно до грецького оригіналу, позитивне значення. Згодом, ці вирази потрапили на епітафії, і ставилися там на кінці якогось довшого напису, що виковувався на таблиці. Вираз «Sit tibi terra levis», тобто, «Нехай земля тобі буде легкою», чи інші його варіанти, були побажанням померлому, щоб йому там, після смерті було легко, щоб він там не страждав, а також це був вираз віри у загробне життя, а «легка земля» як би означала відмінність від «важкої землі», тобто цього життя, тут на землі, а отже подавала ідею трансцендентності.
Пізніше, один римський поет, Марк Аврелій Марціал (бл. 40-104), який спеціалізувався у писанні особливого роду епіграм, а саме «ксеній» – дотепних та лаконічних віршів на чиюсь адресу, і про якого політик і письменник Пліній Молодший (62-114) писав: «Він був талановитою людиною, гострий, їдкий; у його віршах було багато солі та жовчі, але не менше щирості», також перейняв в одній зі своїх «ксеній» цю фразу Евріпіда. Щоправда, повністю надав їй протилежного значення. Звучить вона, як вже було подано на початку, ось так:
«Sit tibi terra levis, mollique tegaris harena,
Ne tua non possint eruere ossa canes»
«Земля тобі хай буде легкою, і м’яко покриває тебе пісок,
Щоб пси могли вигребти твої кості»
Саме на цю сатиричну і перекручену фразу Марціала посилаються багато «дослідників», загалом батюшок, які попереджають свою паству, що це «древнє римське прокляття», а тому заборонено вживати цього «язичницького виразу». Про позитивне значення цього вислову чи то у Евріпіда, чи то у його прямих римських послідовників ці «дослідники» древності вже не в курсі. Вони цитують лише поетичний «стеб» Марціала, не знаючи про першоджерела.
Зрештою, якщо комусь все-таки муляє оте «Нехай земля тобі буде легкою», бо цей вираз хоча і позитивний і не має в собі жодного прокляття, лише хороше побажання, проте походить від язичників, може вживати вже цілком християнський вираз-побажання, який також поміщали вже саме християни на епітафіях, а саме «R.I.P», що розшифровується «Requiescat in pace» і означає «Нехай спочиває у мирі». Цей вираз археологи знаходять на епітафіях, які датуються перед V століттям, і деколи ще й дотепер зустрічається чи то на могильних плитах, чи то у посмертних побажаннях.