Митрополит Лонгін (Михайло Жар) чи не єдиний діючий ієрарх УПЦ МП, який осмілився відкрито критикувати главу РПЦ Кіріла (Гундяєва) за те, що той благословив війну в Україні. Щоправда, розродився такими словами настоятель Вознесенського Банченського чоловічого монастиря аж у червні, на четвертий місяць кровопролитних боїв та жорстоких бомбардувань українських міст і, звісно ж, отримав свою порцію критики за запізнілу реакцію. Тим не менше, Лонгін у своїй проповіді звернувся до патріарха: “Ви відповісте перед Господом Богом за кожного вбитого. Ви поранили весь український православний мір. Ви принесли нам великий біль. Не шукайте собі виправдань. Совість не мучить вас, ваша святість? Це так не прощається».
Джерело: Час
Ан. Тонеску
Здавалося б, такий крок мав або підштовхнути керівництво УПЦ МП та інших ієрархів до спроби все-таки відмежуватися від РПЦ, частиною якої вони є, та визнати росію країною-агресором, або засудити слова Жара на адресу свого керівника Гундяєва. Проте не трапилося ні першого, ні другого. Принаймні публічно. Якою була реакція самого патріарха РПЦ теж невідомо. Не забуваймо, що Лонгін із Кірілом знайомі особисто, саме Гундяєв у 2011 році освячувавновозбудований храм у Банченському монастирі, а керівництво УПЦ, яке намагається кричати, що воно ніяке не МП, з благословення тодішнього голови ОДА Папієва розвісило по всій Чернівецькій області скандальні білборди з портретом Кіріла і написом «Буковина вітає свого патріарха».
То що ж підштовхнуло митрополита Лонгіна на такий крок – відверту критику найвищого керівника у церковній ієрархії, до якої належить сам? Схоже, любитель помпезності й позолоти та збирач сільських мольницьких земель вирішив вести подвійну гру і давно шукав собі запасний аеродром. Тільки цей аеродром щоби був тут, на місці.
Став українським патріотом?-спитаєте ви.
Як би не так!
Минулого тижня у деяких румунських ЗМІ з’явилося «Звернення до румунських священиків в Україні та митрополита Лонгіна (Жара), що перебувають в юрисдикції Української Православної Церкви, похідної від Російського Патріархату, про перехід до традиційної канонічної юрисдикції Румунської Православної Церкви». У відкритому до підписання листі його так би мовити ініціатори звертаються до вірян Закарпатської, Чернівецької та Одеської областей переходити з УПЦ МП до Румунського патріархату.
«Ми звертаємося до всіх румунських православних християн в Україні – мирян, духовенства та ієрархів – ініціювати внутрішні консультації в місцевих румунських православних громадах в Україні, щоб визначити найкращий шлях виходу з Української Православної Церкви, що походить від Російського Патріархату в Москві та повернення в безпосереднє спілкування Румунської Православної Церкви-Матері – Румунського Патріархату», – йдеться у зверненні.
А очолити весь цей процес навіть не просять, а вимагають якраз митрополита Лонгіна.
«Також, беручи до уваги те, як ЗМІ драматично описують реальність, з якою стикається митрополит Лонгін (Жар), який перебуває в юрисдикції Української Православної Церкви, що походить від Російського Патріархату в Москві, звертаємося до Його Високопреосвященства невідкладно стати на чолі румунських священиків і вірних в Україні і разом з ними вимагати повернення до традиційної канонічної юрисдикції Румунської Православної Церкви».
З огляду на те, як сусідня держава Румунія з першого ж дня повномасштабного вторгнення підтримує Україну в боротьбі з російськими агресорами, поруч з іншими країнами ЄС та НАТО надає нам допомогу, отаке втручання у внутрішні релігійні справи України видається щонайменше дивним. Зухвалі намагання розхитувати релігійну ситуацію завжди були улюбленою справою нашого іншого сусіда – північного. Невже і тут стирчать кремлівські вуха? Стирчать! І не лише вуха, а й роги, і хвіст, і копита.
А тепер про інтернет-сайти, які це звернення поширили. Серед першоджерел є сайт організації-підписанта Асоціації «РОСТ», яка позиціонує себе як культурна організація Християнських правих і сповідує «традиційний (тобто християнський для румунів), консервативний, націоналістичний, персоналістський, комунітарний, реалістичний і відповідальний» спосіб життя. Сайт є платформою для правих публіцистів.
Інше джерело, яке поширило звернення – Active news. У своїх публікаціях щодо ситуації в Україні сайт використовує вислови «київський режим», «режим Зеленського», «серійні обезголовлення» (про відставки урядовців), «колишній другорядний актор» (про Президента України Зеленського) тощо. Нічого не нагадує? А окрім суто кремлівських наративів сайт для своєї аналітики по Україні використовує дуже «надійне» джерело – Страна.news. Тут не тільки вуха-роги-копита-хвіст, тут і морда чортяча вже відкрито показується.
А нещодавно, 19 січня, митрополит Лонгін взяв участь у прямому ефірі румунської редакції СNN. За «дивним» збігом обставин це відбулося саме у той день, коли у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 8371 щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Ведучий у студії зобразив ієрарха майже мучеником: і Кіріла критикував, і біженців прихистив, але проти нього порушили справу за хресний хід. Разом із тим, журналісти не до кінця вивчили (чи не хотіли?) ситуацію і чомусь були переконані, що саме Михайла Жара Президент України позбавив українського громадянства. Митрополит цю інформацію не підтвердив, звісно, але й прямо не спростував. Тож маніпуляції з його уст лилися солоденьким струмочком на радість пропагандистам. Ось переклад деяких уривків.
«Ведучий: Отче, повторюю питання, як ви опинились в списках на видворення та позбавлення громадянства? Вам надали якийсь документ, якось пояснили чому?
Лонгін: Ще ні.»
…
«Ведучий: Як би Ви завтра перейшли до другої церкви, як ви думаєте, у Вас би забрали громадянство, Вас би видворили?
Лонгін: Я думаю, що вони все ж таки це задумали. Я не можу перейти до церкви яка не є канонічною, яка не має хіротонію, яку повинна».
…
«Ведучий: Ви говоріть так, як вважаєте за потрібне, ми розуміємо, що ситуація складна. Отче, маєте ще якесь громадянство? Якщо Вас видворять то куди?
Лонгін: Ні, вони можуть про це знати, я не знаю, мені не має куди йти, я у себе вдома.
Журналістка: Отче, Вам дали якийсь строк, після якого Ви повинні залишити область?
Лонгін: Ні, побачимо, що буде далі, побачимо, що вони зроблять».
Не обійшлося, звісно, і без «переслідування української церкви», через яке, як стверджує Лонгін, «не можеш молитись Богові». Пожалівся митрополит і на те, що його притягнули до суду за проведення хресного ходу, але не уточнив, що заради безпеки у країні, де триває жорстока війна, заборонено масові заходи.
Але повернемося до згаданого вже звернення, яке вийшло якраз наступного дня. Чи стало воно несподіванкою для митрополита Лонгіна? Навряд чи. Схоже, що такі перемовини, не важливо з чиєї ініціативи, тривають давно. І тому так відважно він критикував Кіріла, а за це йому нічого не було. Може чітко знав, що таки має той запасний аеродром? Бо ж він уже давно живе, як те добре теля, яке двох мамок ссе, адже помпезна позолота на стінах монастиря не падає манною небесною з неба просто так. Та й бажання мати вплив і владу теж нікуди не ділись, це як апетит, що приходить під час їди. Ні для кого не секрет, що в часи президента-втікача Януковича на всі ключові посади на Буковині призначали виключно з «благословення» ієрарха, а рішення сесії облради приймалися також не без впливу депутата-регіонала Михайла Жара. І чутки про те, що митрополит Лонгін проводив у грудні індивідуальні «консультації» з діючими депутатами Чернівецької обласної ради, де переконливо рекомендував не голосувати за звернення до Президента України щодо заборони московського патріархату, підтверджуються його істерикою під час різдвяної проповіді, коли він керівництво держави назвав «свинячими мордами», а Православну Церкву України – сатанінською.
Та оскільки ієрарх розуміє, що надалі брехати своїм прихожанам та іншим людям про «УПЦ ніяка не МП», стає все далі важче, бо очевидні факти вилізають нагору самі, то вирішив просто звалити до румунської православної церкви, використовуючи румунські праворадикальні організації та журналістів, які не виключно, що підгодовуються кремлем. Для РПЦ втрата кількох десятків приходів – мінус, але невеликий, а те, що вони не дістануться Україні – плюс величезний. Тим більше, що духовно-політичні уподобання Лонгіна самі натякають на продовження його приємного спілкування з «канонічєскою» церквою з одного боку, та провадження політики релігійної ворожнечі в Україні (про ПЦУ сатанінську не забули?) – з іншого.
У цій ситуації хотілося б звернути увагу керівництва дружньої нам Румунії на те, що кремль запускає свої щупальця і на її територію. Поки що руками різних праворадикалів він розхитує ситуацію в Україні та інших колишніх радянських республіках, намагаючись зіпсувати міждержавні стосунки. Наслідки цих багаторічних розхитувань ми бачимо сьогодні – жорстоку кровопролитну війну. Тому такі спроби проявів ворожого втручання треба ліквідовувати в зародку. Релігійна тема дуже чутлива, нею дуже легко маніпулювати, але попри все, релігійна політика – це виключно внутрішньодержавна справа.
25 січня на територію Чернівецької області приїжджав депутат Парламенту Румунії від праворадикальної партії “Альянс об’єднання румун” Фокша Думітру Віорєл. Він відомий своїми антиукраїнськими тенденційними заявами щодо нібито порушення прав та свобод румунської національної меншини в Україні. Крім того, Фокша є прихильником ідеології та поглядів російського ідеолога «русского мира», неоєвразійства та рашизму Олександра Дугіна, який сповідує праворадикальні, екстремістські, терористичні та ультранаціоналістичні імперські ідеї. Одна із цілей його візиту була якраз зібрати інформацію для підготовки підґрунтя переходу церковних парафій у румуномовних селах під юрисдикцію Румунської Православної Церкви. Він сам розповів на своїй сторінці у Фейсбук про те, що зустрічався з місцевим священником, але не розкриватиме його особи, щоби убезпечити від візиту українських спецслужб. Далі парламентар озвучив уже відомі кремлівські наративи, що ПЦУ – суто політичний проєкт Порошенка, що Вселенський Патріарх Варфоломій не повинен був втручатися, Томос надав незаконно і взагалі, у того Варфоломія кілька парафій і все. Але й новенького наговорив депутат. За його словами «армія і секретні органи штовхають УПЦ МП в ПЦУ». А ще мав зустрітися Фокша – із ким, як думаєте? Правильно, з митрополитом Лонгіном. Але щось не склалося. Тож поїхав додому вкидати чергову порцію фейків і маніпуляцій.
Замість післямови
У Зверненні, яке поширили в Румунії, підписанти вимагають «повернення в безпосереднє спілкування Румунської Православної Церкви-Матері – Румунського Патріархату». Ось вам публікація в чернівецькій газеті «Рідний край» за 20 січня 1929 року (ч. 113, с. 4).
Зверніть увагу, на той час «дві третини вірних православної церкви в Буковинській архієцезії належать до української національности». Це разом і з Сучавським повітом, ага. І що тоді відбувалося? Румунізація і примусовий іспит з румунської мови для українських священників. Тому твердження про «повернення до Румунської Православної Церкви-Матері» – м’яко кажучи, маніпуляції.