Похорон о. Антонія Масюка, ЧСВВ
У понеділок, 7 березня 2011 року Божого, в перший день Великого Посту, о 9:15 год. в монастирі святого Йосифа у Брюховичах, біля Львова, на 94-му році життя, 74-му чернечого покликання та 38-му священнослужіння спочив у Господі блаженної пам’яті о. Антоній Теодор Масюк, ЧСВВ, один з найактивніших діячів підпільної Церкви. Після виходу нашої Церкви з підпілля, тобто від 1990 року, о. Антоній невтомно трудився у храмі святого Андрія у Львові. Впродовж останніх 6 років життя о. Антонія йому ревно служив бр. Любомир Кушнір, ЧСВВ; у цьому йому також допомагали наші брати-студенти. Від осені 2010 року о. Антоній перебував у монастирі святого Йосифа, що у Брюховичах.
Тіло покійного було виставлено у монастирській каплиці. Похоронні богослужіння розпочалися 7 березня о 18:30 год. відправою монашого парастасу, який очолив ректор ВІФБС ім. Й. В. Рутського та ігумен монастиря о. Роберт Лисейко, ЧСВВ. Йому співслужили багато священиків-василіян. У парастасі взяли участь монахи й монахині Василіянського Чину, представники інших жіночих згромаджень та миряни. Впродовж ночі монаша братія молилася за душу покійного Псалтир та інші моління.
Наступного дня, 8 березня, тіло блаженної пам’яті о. Антонія перевезли до храму святого Андрія, де було відслужено заупокійну Божественну Літургію. Впродовж дня численні вірні приходили до домовини о. Антонія, щоб віддати йому останню шану. Багатьох з них він христив, вінчав, сповідав, благословив...
В цей же день ввечері о 19:00 год. було відслужено монаший парастас. Його очолив Преосвященний Владика Венедикт Алексійчук, єпископ-помічник Львівський. Йому співслужили Протоігумен Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, парох храму святого Андрія о. Михайло Лучків, ЧСВВ та понад 30 священиків, як василіян так і єпархіальних, і представників інших монаших чинів та згромаджень. У парастасі взяли участь багато монахів, монахинь, родичі о. Антонія та дуже багато вірних.
Після парастасу Владика Венедикт сказав декілька слів про блаженної пам’яті о. Антонія. Він найперше відзначив те, що покійний був одним з найактивніших священиків нашої Церкви у роки підпілля. Отець Антоній відзначався глибокою набожністю до Матері Божої, дуже любив і цінував своє монаше покликання. Владика зокрема сказав: “Під час допитів, після того як о. Антонія насильно вигнали з монастиря, він сказав: ви вигнали мене з монастиря, але не вигнали монастиря з мого серця ”.
Похоронні моління за упокій душі о. Антонія тривали цілу ніч. В той час тисячі вірних приходили до домовини покійного, щоб востаннє попрощати отця.
В середу, 9 березня, о 9:30 год. Божественною Літургією розпочалися похоронні моління. Службу Божу очолив о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ. З ним співслужили понад 30 священиків. У заупокійних моліннях взяли участь багато монахів, монахинь та тисячі вірних. Під час проповіді о. Йоанікій застановився над християнськими та чернечими чеснотами блаженної пам’яті о. Антонія.
Вкінці Божественної Літургії до вірних з прощальним словом звернувся парох храму святого Андрія о. Михайло Лучків, ЧСВВ, який найбільше співпрацював з о. Антонієм. Він згадав про деякі важливі події з життя покійного та подякував усім присутнім у храмі за участь у моліннях.
Опісля відбулося останнє цілування та обряд монашого погребання: о. Протоігумен прочитав прощальну молитву, вилив олію на обличчя померлого, наклав на його голову каптур та накрив обличчя параманом.
Після цього похоронна процесія вирушила до Жовкви, де о. Антоній звершував свій монаший подвиг ще перед війною, в часи підпілля та у середині 90-их років минулого століття. У цьому старовинному місті зібралися священики міста та навколишніх сіл (греко- та римо-католики) і багато вірних. У василіянському храмі Серця Христового було відслужено Панахиду. Після прочитання Євангелія з прощальним словом звернувся ігумен монастиря о. Веніамин Чернега, ЧСВВ. Він зокрема сказав, що це вже вчетверте і востаннє блаженної пам’яті о. Антоній завітав до Жовкви, яку він дуже любив і якого любили та шанували жителі міста та навколишніх сіл. Багатьох він христив, багатьох вінчав, сповідав, благословив, головно в роки переслідування нашої Церкви. Жовква – центр Апостольства Молитви та почитання Пресвятого Серця Христового, до якого о. Антоній мав особливу набожність.
Опісля похоронна процесія вирушила до Крехівського монастиря. Перед монастирською брамою зібралася монаша братія. Як і 74 років тому, блаженної пам’яті о. Антоній знову прибув до Крехова, але тепер уже на вічний спочинок. У монастирському храмі відслужили Панахиду. У прощальному слові о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, ігумен монастиря та маґістр новіціяту наголосив на тому, що о. Антоній був і залишається живим прикладом для наслідування; він любив і цінував своє монаше покликання, впродовж свого життя ніс те зерно, яке посіяли в його серці маґістр та духовники.
Відтак монаша братія та вірні вирушили на монаший цвинтар, де й було похоронено тіло блаженної пам’яті о. Антонія Масюка, ЧСВВ, як цього бажав сам покійний.
“Зі святими упокій, Христе, душу покійного єромонаха Антонія, де немає ні болю, не печалі, ані зітхання, а життя безконечне ”.
о. ЙОСАФАТ (Коваль)
"Сайт провінції найсвятішошо Спаситель ЧСВВ", 14 березня 2011 року
