Як наголосила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, демонтаж вівтаря – це історичний момент.
"Zaxid.net", 6 липня 2010 року
Близько 250 тис. грн (100 тис. польських злотих) планує витратити цьогоріч Міністерство культури Республіки Польща на реставрацію Голгофи з подвір’я Вірменської церкви у межах програми «Спільна спадщина». Про це 6 липня повідомив під час брифінгу фахівець з реставрації дерева та каменю, викладач консервації у Варшавській Академії мистецтв Анджей Казберук.
За його словами, реставрацію цього дерев’яного вівтаря загалом профінансує польська сторона.
"Українська сторона провела дуже добре мікологічне дослідження, тобто вивчення грибів, що живуть на деревині, тож ми можемо зайнятися технологією швів і пігментів. Найімовірніше, існує близько трьох технологічних шарів. Ми зупинилися на тому, який датується ХІV століттям. Він дуже цікавий, оскільки складається зі скляних плиток. Це досить рідкісна і вже забута техніка. На території України збереглося лише кілька таких об’єктів, у Польщі - ні, в Європі – тим більше. Тільки після демонтажу Голгофи дізнаємось, як вона збудована насправді", – наголосив польський експерт.
Як наголосила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, демонтаж вівтаря – це історичний момент.
"Через два роки, маємо надію, його буде повернуто на місце. На цей час тут буде встановлено банер, який замінить львів’янам та гостям міста Голгофу, а вівтар буде реставруватись в приміщенні монастиря спільно українськими та польськими спеціалістами", – сказала Лілія Онищенко.
Вона зауважила, що зараз важко назвати, яку саме суму коштів буде вкладено у реставрацію вівтаря за цей час.
"Приємно працювати з Міністерством культури Польщі. Не зважаючи на те, що у них є свої проблеми, була повінь, вони жодної програм по Львову не скоротили. Зараз в храмі також ведуться реставраційні роботи іконопису, а також на Личаківському кладовищі тощо (за підтримки польської сторони). Всі роботи починаються за графіком, так само надходить фінансування", – зауважила Лілія Онищенко.
За її словами, підготовка до реставрації Голгофи тривала близько трьох років: проходили семінари та обговорення.
"Унікальність вівтаря в тому, що на ньому було поліхромоване покриття: майстри наносили пензлем на деревину шматочки дуже дрібного кольорового скла. Поліхром, звичайно, повертати не будемо", – сказала Л.Онищенко.
З її слів, дата проведення останньої реставрації вівтаря невідома. "Знаємо лише, що попередньо він (вівтар) був у Домініканській церкві, але з невідомих причин був перенесений у Вірменське подвір’я і тут стоїть упродовж багатьох років. У радянські часи та в роки незалежності ніхто тут жодних робіт не проводив. Це унікальний вівтар тим, що він дерев’яний, збережений на відкритому повітрі… Вівтар нищив час, але найбільше людський фактор: ліва фігура біля розп’яття – без голови, права перебуває в музеї. Багатьох цікавить фігура, якої там бракує. Вона збереглася в Музеї українського національного мистецтва. Директор погодилась віддати її до відреставрованого вівтаря", – розповіла Онищенко.
Ще однією проблемою є будинок, до одної зі стін якого у Вірменському дворику і прилягає вівтар (Брамівська кам’яниця на розі вул. Краківської та Вірменської). Цей будинок, зі слів Лілії Онищенко, – в аварійному стані і загрожує обвалом.
"Наше завдання – відремонтувати цей будинок. Вже замовлено проектну документацію. За два роки він має бути відреставрований. Коли вівтар повернуть, звичайно, він вже не прилягатиме до будинку. Там має бути прошарок повітря, щоб була вентиляція. Також подвір’я буде відкрите для доступу туристів, однак до того вірменська громада хоче від реставрувати його", – зазначила Л.Онищенко.
Також з її слів, не виключено, що на час реставрації тут буде встановлено камери спостереження, але це питання ще вирішується.
Загалом 2010 року у бюджеті міста Львова на реставрацію ансамблю дворика Вірменської церкви (в першу чергу це реставрація брам) передбачено 1,5 млн грн.